Час ставати сильними

2 коментувати
Лепет просящого повинен змінитися розмовою партнера

Давайте начистоту. Надії на величезну допомогу Заходу виявилися ілюзорними. За три останніх роки ми не отримали ні дощу з грошей, ні зброї, ні технологій. Переважно допомога нам обмежилася добрим словом із секції «демократичні цінності», де особливо показовим виявився кейс з російським телеканалом «Дождь». Обурившись відключенням каналу в Україні (цілком, до речі, законним), вся ця орава правозахисних та інших організацій жодного разу не обурилася відсутністю, наприклад, українських каналів в Криму (який, до речі, за міжнародним правом наш).

Звичайно, проти Росії ввели санкції, які, нам би дуже хотілося вірити, працюють. Але проблема в тому, що це інструмент ослаблення Росії, а не підтримки України. Її, підтримки, реально немає. Гаразд, винесемо за дужки греків, але навіть порівняно з іншими європейськими країнами, переживавшими економічно важкі часи, нам дали рівно половину від «нічого». Також у нас не з'явилося «Джавелінів», навіть тим чарівним чином, яким колись з'явилися у моджахедів «стінгери», що збивали радянську повітряну техніку в Афганістані.

До того ж, є відчуття, що санкції теж стали певним ерзацом «глибокого занепокоєння». Але оскільки турбота формально вже була виявлена, то непогано було б їх і скасувати. Шановні люди, які в умовній Німеччині або Франції втрачають гроші, втомилися спостерігати за тим, як інші, не менш шановані люди, ці гроші заробляють. Адже зачистка ринків від російських товарів не викликала вакууму – порожнеча практично відразу ж була заповнена різного роду зубастими конкурентами.

Ми не отримали ні дощу з грошей, ні зброї, ні технологій

До речі, шановні люди з поважних країн роблять все, щоб їх особистими санкціями не скористалася Україна. Здавалося б – наші технології, ринки збуту близькі до російських, бери і заробляй. Але ось прекрасне вітчизняне підприємство «Зоря-Машпроект», яке виробляє хороші турбіни, намагаючись компенсувати втрату російського ринку, виходить на ринки Азії, де зустрічає неабияку конкуренцію з боку американців і німців. І конкуренція ця дуже далека від «демократичних принципів в дусі добросусідства».

Ми слабкі, і це наша головна проблема. Тому що зі слабкими ніхто не рахується. Слабкому можна допомагати, його можна жаліти. Його навіть можна захищати, поки є час і натхнення. Але ніхто і ніколи не буде слабкого поважати.

Саме в слабкості причина того, що МВФ в переговорах з Україною веде себе як начальник, а не як партнер. Слабкість України дозволила Польщі роздути з тліючого вугілля історичних образ пожежу публічних претензій. І ось вже перші особи польської держави в розмовах з нашими політиками дозволяють собі гонорово заявляти, що «з Бандерою України в Європі не буде». Наша слабкість стає причиною звичайного мародерства на ґрунті технологій. Вже сьогодні Азербайджан хоче сам, але за наш інтелектуальний рахунок «підняти» власне авіабудування. А Китай пішов ще далі, отримавши майже задарма останнім часом цілий пул технологій, у тому числі двигунобудування. Ця наша слабкість породила результати референдуму в Нідерландах і розмови про ревізію Асоціації з ЄС. Не найприємніша епопея з безвізом – теж наслідок нашої слабкості і безпорадності.

Що робити? По-перше, перестати морщити обличчя і визнати проблему. Наявність критичного мислення по відношенню до себе і своїх вчинків – вкрай важлива частина для країни та її істеблішменту. Особливо для істеблішменту, де кожен безпринципний, який пробився наверх, чомусь вважає себе найрозумнішим. Друга умова – змінити риторику. Лепет просящого повинен змінитися розмовою партнера: «ми розуміємо, що вам потрібно це, але нам потрібно щось взамін». Переговори прекрасні тим, що в них можна домовлятися. Зрештою, найбанальніша річ – реформи і боротьба з корупцією повинні бути методом виживання держави, а не інструментом підлабузництва МВФ в надії отримати черговий транш.

Швидше за все нас, Україну, чекають роки гордої бідності. Навіть якщо економіка почне зростати найударнішими в світі темпами, мине багато часу, щоб наздогнати ту ж Польщу. Але це не повинно перешкодити нам стати сильними. Швидше навпаки, це повинно нас загартувати, перетворивши ідею сильної України в національну. Сильна держава, сильна економіка, сильна армія, сильне громадянське суспільство. Це ті цінності, які повинні гріти кожного з нас. Тому що слабких ніхто не поважає. Поважають сильних.

Більше поглядів тут


Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.
ПІДПИШІТЬСЯ НА РОЗСИЛКУ ПОГЛЯДIВ   Погляди   ТА ЧИТАЙТЕ ТЕКСТИ ОБРАНИХ АВТОРІВ КОЖНОГО ВЕЧОРА О 21:00
     
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її курсором та натисніть Ctrl+Enter

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.