Зеленський довів, що не слабак. Що зробить Путін та які санкції ще можуть спрацювати
Якщо припустити, що Путін виграє військову операцію, то виникає питання, як то кажуть, на мільярд — як він виграє в Україні мир
Незважаючи на те, що Україна порівняно з Росією — все одно що Давид у порівнянні з Голіафом, українські війська ведуть запеклі бої, завдаючи значних втрат російським.
Джерела західної розвідки ще 25 лютого припускали, що Київ незабаром потрапить в оточення, і за кілька годин, керівництво України буде змушене капітулювати.
Зараз це припущення вже видається малоймовірним. Зеленський, схоже, здаватися не налаштований, і, за дуже складних обставин, проробляє титанічну роботу.
Путін заявив, що має намір демілітаризувати Україну та провести там «денацифікацію». Ми всі знаємо, що це — маячня. Україною не керують нацисти. Це країна процвітаючої демократії, на відміну від Росії. Але слова Путіна свідчать про те, що він має намір змістити керівництво України. Таким чином, план російських силовиків полягає в тому, щоб застосувати нищівну силу проти українських військових та критичної інфраструктури, оточити Київ та великі міста погрожуючи грозненським сценарієм — «зрівняти місто із землею», щоб змусити Зеленського поступитися. Тоді Путін встановив би маріонетковий режим у Києві, щоб той виконав свою брудну роботу із придушення українського суспільства, аби воно визнало протекторат Москви.
На разі російська військова операція — висить на волосині: чим довше протримаються українські війська, тим більше важелів впливу має Зеленський. Але він уже й так довів, що не слабак.
Не всі можливі санкції запроваджено
Однак, якщо припустити, що Путін виграє військову операцію, то виникає питання, як то кажуть, на мільярд — як він виграє в Україні мир. Приклади — вторгнення в Афганістан 1979 року та в Ірак — 2003-го. Українці мали 30 років свободи. Як Путін може повернути час назад без жорстокого придушення, яке ще більше зробить його та маріонетковий режим у Києві міжнародними ізгоями. Це не 1945, 1956 чи 1968 рік, коли радянські війська/НКВС упокорювали мирних жителів, а 2022 рік. Українці будуть довго й наполегливо чинити опір, навіть якщо офіційні військові бої закінчаться. А новини 24/7 та Інтернет викриватимуть жорстокість Путіна.
А зараз — про санкції.
Поки що інвестори вважають, що Путін уникнув кулі західних санкцій. Побачимо. Є й інші варіанти санкцій, над якими можна працювати:
— Санкції проти усіх російських олігархів, якщо вони публічно не виступлять проти Путіна.
— Заморозити ЦБ РФ і всі активи російських банків.
— Тиснути на JPM та ML, щоб ті викинули Росію з фондових індексів.
— Накласти повну заборону на західні пенсійні фонди державного сектору, що мають російські активи.
— Запровадити обмеження на кліринговий рубль.
Не всі можливі санкції запроваджено. Багато що зараз залежить від того, як Путін поверне військові дії та політичне врегулювання, а потім мир.

На жаль, будуть жертви серед цивільного населення. Ми дізнаємося про військові злочини, побачимо смерть демократії. Виникне питання про те, як Путін ставитиметься до українського політичного керівництва (чи арештує, або ще гірше — Зеленського), а потім як він насаджатиме мир. Якщо все відбуватиметься за сценарієм Білорусі, то слід очікувати на жорстокі репресії. Вважаю, що тоді це спровокує більші і жорсткіші санкції проти Росії та її маріонеткового режиму в Києві.
Все це погіршить економічне становище Росії. За військову авантюру Путіна в Україні розплачуватимуться прості росіяни — санкції, вартість відбудови України (без доступу до західного фінансування), а диверсифікація Заходу від енергоносіїв від Росії, що зараз, безсумнівно, прискориться, призведе до руйнівних витрат для російської економіки. Пригадайте період після вторгнення СРСР до Афганістан у 1979 році, що, зрештою, призвів у 1985 році до епохи Михайла Горбачова із його політикою гласності й перебудови. Що було далі — відомо всім.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ