Лист з Німеччини друзям в Україні

22 квітня 2021, 09:40

Гасла Кремля, які він постійно повторює, міцно утвердились у свідомості багатьох людей навіть у нас в Німеччині

Шановні друзі,

моє серце стискається, коли я думаю про вас тут в Берліні, де, попри пандемію, ситуація відносно впорядкована. Очевидно, що пандемія Covid-19 вирує у регіоні Східної Європи без належного опору. Очікується, що у Німеччині у травні-червні всі охочі будуть вакциновані. У той самий час в Україні кампанія з вакцинації ще далека до завершення. Багато хто досить важко переносить хворобу, багато хто втрачає життя. Діти не ходять до школи, і плану дій на випадок непередбачених ситуацій немає.

Відео дня

Так, наче цих страждань недостатньо, Кремль посилає могутню армію до ваших кордонів, зокрема ядерну зброю тактичного призначення. До того ж стає моторошно від спостерігання за тим, як розгортаються військові сили біля узбережжя України.

Я добре пам’ятаю, в якому напруженому стані заціпеніння була Одеса, коли я вперше відвідала це місто у травні 2014 року. Ті, хто хотів «у Європу», знали, що Кремль уже розмістив у місті своїх людей. Вони просто не знали, хто і де саме це був. Доводилося бути готовим до нападу російських солдатів з Придністров'я та захопленням з Чорного моря. Ми всі знали, що за таким сценарієм в Одеси не було би шансів.

Через сім років ця драма може повторитись знову. Путін не залишить вас у спокої. Чим більше розвивається Україна, чим більш рішучим стає її поступ на Захід, тим сильніше погрожує Вам Путін.

Ви знаєте, що означає «асиметрія». Це означає, що вам доведеться боротися самостійно, якщо Путін дійсно захоче піти в атаку. Скільки молодих людей втратить життя, включно з російськими солдатами, яких не запитують, чи дійсно вони хочуть з вами воювати. Чітка політична позиція Заходу зараз важливіша, ніж будь-коли.

Що сказали Макрон та Меркель вашому президентові, який уже не є чистим аркушем, як два роки тому? Тоді ми всі питали себе, чи залежить він від Коломойського чи навіть від Москви. Він спробував зробити все, щоб нарешті відновити мир у країні. Проте мирна Україна не стоїть на порядку денному Кремля. Надто велика загроза того, що громадяни Росії також почнуть вимагати свободи та гідного життя. Саме тому Навальний повинен померти.

Що вам зараз потрібно? Що може вам допомогти?

Яке благо, що Вашингтоном більше не керує така непринципова людина як Трамп. Байден обіцяє бути поруч з вами, але один раз він вже повернув свої військові кораблі назад. Чи прийме Путін цей крок як жест доброї волі? Або відбудеться, як це було у 1992 році біля Дубровника, коли 6-й флот був відведений від узбережжя, і сербські «четники» сприйняли це як запрошення до нападу?

Що робитиме Європа, поділена на тих, хто відстоює незалежність України, і тих, хто хоче далі вести бізнес із Кремлем за ваш кошт?

Який знак посилає німецька президентка Європейської комісії, відхиляючи запрошення вашого уряду до участі у відзначенні Дня незалежності у час, коли всі президенти та глави урядів повинні їхати до Києва, щоб стати на ваш бік?

Гасла Кремля, які він постійно повторює, міцно утвердились у свідомості багатьох людей навіть у нас в Німеччині. Замість того, аби назвати події на Донбасі війною (адже це є війна проти Вас), їх називають «конфліктом». Росія буцімто повинна захищатися від оточення НАТО. Проте оточені зараз саме ви — тими ж російськими військами. Не НАТО напало на Росію, а Росія на Грузію, коли вона прямувала на Захід, як і ви зараз.

Занадто багато людей вважають, що це лише ваша проблема, якщо Росія чинить на вас тиск: «Шкода, але Україна як-не-як належить до сфери впливу Росії. Зрозуміло, чому Кремль претендує на Крим і не хоче відпускати Україну».

Коли старим імперіям Європи довелося звільнити свої колонії після Другої світової війни, ми вважали, що це вже давно було на часі. Але чомусь ми не говоримо про те, що колонії були не лише в Індії чи Африці, але й у Європі - колонії царської імперії, які вона завоювала протягом століть, розширюючи свої кордони, і все ще на них претендує.

Як давно ви нам повторюєте, що ваша боротьба ведеться також і за нас: за наше життя у правовій державі, у різноманітті та у відкритому новітньому суспільстві. Не всі в наших країнах прагнуть цієї новітності: вона складна, вона позбавляє чоловіків їх прерогатив, вона нагороджує успішних та вимагає нового темпу.

Кремль знає наші слабкі сторони й намагається підірвати наш ліберальний фундамент. Якщо він знову загарбає вас, його буде вже важко зупинити. Білорусь змушена повернутися під владу Москви, а президенти Сербії та Угорщини, Ле Пен та німецька правопопулістська партія «Альтернатива для Німеччини» — всі вони почуваються ближчими до авторитарного інтернаціоналу, аніж до вільного Заходу.

Що вам зараз потрібно? Що може вам допомогти? ЄС може бути потужним політичним гравцем зі своїм 500-мільйонним населенням. Попри всі свої слабкі сторони, США є світовою державою. Ви справедливо обуритесь, якщо ми не зможемо твердо заявити: «Руки геть від України». Або якщо ми уникнемо запровадження жорсткого режиму санкцій через недалекоглядні інтереси.

Я проти війни — повірте мені. Але що робити з агресором? Кремль хитрий. Він уважно за нами спостерігає. І він зрозуміє, якщо Європа та Америка стануть поряд і чітко вкажуть на межі дозволеного: «до цієї межі й не далі». До цієї межі - інакше вам доведеться обійтися без наших позик та інвестицій. До цієї межі - інакше та ваші активи будуть заморожені. До цієї межі - інакше ваші міжнародні платежі будуть обмежені.

Ми повинні сказати Кремлю: «Вибір за вами. З вільною Україною чи проти нас».

Любі друзі, я волію, аби ми твердо стояли на вашій стороні. Я сподіваюся побачити вас найближчим часом у доброму здоров'ї та без дамоклового меча війни над вами.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ

poster
Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Погляди
Дайджест авторських поглядів щодо найбільш гострих питань
Щовівторка

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X