Російська загроза в Азовському морі. Як реагує влада?

27 червня 2018, 01:17
1031
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Ситуація з реакцією влади нагадує окупацію Криму: «нам потрібна витримка»

В цілому, проблемі вдалося надати розголосу і вона є на порядку денного суспільства. Тому це дає надію. За цей місяць я зустрічався з питання Азовського моря не менше ніж з десятьма представниками посольств різних країн, що є в Києві. Причому, це були зустрічі на високому рівні: перших секретарів та військових аташе. Зустрічі відбувалися з їхньої ініціативи: вони хотіли отримати детальну інформацію по цій безпековій ситуації. Здалося, що вони більш збентежені нею, ніж українські високопосадовці.

До реакції безпосередньо влади – багато питань.

Перший місяць, тобто, приблизно до другої половини червня, лише один представник влади висловлювався на цю тему: постійний представник Президента в АР Крим – Борис Бабін. І він публічно не як експерт, не як спеціаліст з морського права чи відомий в Україні морський юрист, публічно висловлював свою позицію, яка збігається і з моєю, що це – початок агресії, її елементи і це може бути пов’язано з подальшими військовими діями. Але він був один.

Здалося, що представники посольств більш збентежені ситуацією, ніж українські високопосадовціНа початку червня до нього долучився секретар РНБО Олександр Турчинов: виступаючи на безпековому форумі, він коротенько сказав, що існує загроза внаслідок Керченського мосту, в тому числі і через військову логістику. Тобто, Росія тепер може швидше, ніж поромами, перекидати війська та техніку Керченським мостом та нарощувати військові групування в Криму. І він зазначив, що йдуть затримки суден. Потім Турчинов 18 червня, під час зустріч з послом Британії в Україні, сказав про загострення ситуації в Азовському морі. Приблизно у той же час президент України написав у фейсбуці, про те, що така ситуація дійсно є: «15 червня під час зустрічі з представниками політико-безпекового комітету ЄС, президент значну увагу приділив ситуації в окупованому Криму, в контексті будівництва Росією мосту та блокування частини Азовського моря». А вже 18 червня в фейсбуці написав, що «розраховуємо на жорстку позицію ЄС щодо нових безпекових викликів з боку Росії у Чорному та Азорському морях. Обговоримо це питання з лідерами ЕС на саміті 9 липня».

21 червня міністр закордонних справ Клімкін на брифінгу з головою МЗС Литви Лінкявічюсом, сказав, що буде підготовлене звернення до міжнародного арбітражу та в рамках Конвенції ООН з морського права (це звернення вже передано). Тобто, українська сторона розглядає такий шлях: вони будуть затримувати судна поблизу наших портів, а ми будемо скаржитись до судових інстанцій. Правда, Клімкін 21 червня на брифінгу зауважив, що Україна «має в повному обсязі здійснювати всі безпекові заходи, які виходять за рамки політико-дипломатичних». Тобто, це такий натяк, що окрім політико-дипломатичних, щось робиться. І далі «ми прекрасно розуміємо, що Росії за визначенням довіряти не можна: вона може вдатися до подальших провокацій реально кожної хвилини. Тому, зрозуміло, безпекова ситуація вздовж наших кордонів в Азовському морі має контролюватися». Тобто, виглядає так: в у публічному просторі і президент, і секретар РНБО, і міністр закордонних справ говорять таким чином, що з’являється уявлення, наче єдиний шлях – це поскаржитися іноземним партнерам.

Так, звичайно, ми, як експерти, бачимо, що наші військові кожен на своєму місці і колишній сектор «М» щось робить, бо були навчання наприкінці травня. І навіть Маріупольський загін морської охорони ризикнув наприкінці травня – на початку червня вивезти 7 з 18 одиниць свого флоту в море на навчання. І зараз вони оголосили, що найбільший корабель загону морської охорони – прикордонний сторожовий корабель «Донбас» (корвет з артилерійським та торпедним озброєнням) – провів навчання 21-22 червня, був оголошений тендер у зв’язку з тим, що його будуть ставити на 1,5 місяця в док на ремонт. І бачимо, що було рішення-попередження, що українське МВС оголосили три морські райони біля Бердянську та Маріуполя закритими на три місяця, бо там будуть стрільби. Тобто, є певні рухи на рівні окремих військових з’єднань. Я сподіваюсь, в цьому є загальна логіка.

Нам натякають і президент, і секретар РНБО, і міністр закордонних справ, що ми інформуємо партнерів, але «Україна має у повному обсязі здійснювати всі заходи, які виходять за рамки політико-дипломатичних». Та я все ж таки вважаю, що про такі ситуації влада повинна повідомляти не в форматі брифінгу, тому що журналісти запитали. В таких ситуаціях вищі посадові особи України, які за Конституцією відповідають за нацбезпеку, повинні пояснювати українському народу, що відбувається. Я не вимагаю, щоб хтось розкривав військові таємниці, але вони повинні пояснювати людям і впевнено говорити, що робиться все можливе в нашому становищі, в тому числі – військові заходи, для того, щоб всі вірогідні сценарії не реалізувались на практиці. А такого, на жаль, не відбувається.

І це нагадує початок операції з окупації Криму, а також поведінку вищих посадових осіб під час Дебальцево і Іловайська. Всі кричали: «робіть що-небудь, бо це окупація, анексія». Нам відповідали: «ні, потрібна витримка». А далі що було? Окупація Криму таки відбулася, все, про що говорили щодо Іловайська та Дебальцево – сталося. Хоча тоді українська спільнота активно вимагала реакції. Ось це, безперечно, хвилює. І, на мій погляд, така публічна реакція вищих посадових осіб, є не зовсім адекватною в ситуації, що складається.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Стань автором

Якщо Ви хочете вести свій блог на сайті Новое Время, напишіть, будь ласка, листа на адресу:

nv-opinion@nv.ua

Вибір редакції

Події

Сьогодні, 10:13

article_img
А якби Майдан не переміг? Відомі українці - про те, якою була б зараз країна
Культура

Сьогодні, 09:36

article_img
Got to be free. У Театрі на Подолі покажуть рок-мюзикл про Майдан
Made in Ukraine

Сьогодні, 12:00

article_img
Harley, стережися. В Україні розробили електричний мотоцикл