Ейджизм. Куди ми котимось?
Не надто рішучі дії, спрямовані на боротьбу з віковою дискримінацією, матимуть непередбачувані політичні наслідки
З усіх численних видів дискримінації прийом на роботу молодших працівників замість старших заслуговує щонайменше громадського осуду. Ця проблема все більшає, і не лише через те, що питання рівності стає усе помітнішим у політичному порядку денному, а через те, що ейджизм стає усе більш економічно недоцільним, оскільки темпи народжуваності йдуть на спад, а нації старішають.
Від 1950 року середній вік населення зменшився на 47% у Європі та на 29% у Північній Америці, й не схоже на те, що тенденція зміниться, стверджують у відділі народонаселення ООН. Експерти очікують, що в найближчі десятиліття Азія та Латинська Америка старітимуть скоріше, ніж нинішні багаті нації Заходу.
Хоча це і створює більше навантаження на системи соціального забезпечення, старіти не так вже й погано — людство все краще бореться з хворобами та полегшує життя, тож люди живуть і залишаються продуктивними довше, ніж раніше. Довге робоче життя, що триває і після відмітки в 60 років, усе стрімкіше стає нормою. Але частка людей старше 55-ти, які працевлаштовуються, у деяких країнах зі старіючим населенням росте швидше, а в деяких — повільніше.
У Німеччині, де низка великих компаній інвестують у працевлаштування старших працівників і навіть підготовку пенсіонерів повертатись назад у ряди робочої сили, та в Польщі, з її гострим дефіцитом робочої сили та відносно слабкою системою соціального забезпечення, частка працюючих людей старшого покоління останні 15 років швидко зростає. А в США та Росії, де населення також старіє, ця частка залишається на тому ж рівні.
Останні дослідження показують, що в обох країнах дуже поширена вікова дискримінація, хоча технічно це і незаконно (так само як і в ЄС, де ейджизм під час прийому на роботу та безпосередньо на робочих місцях заборонений). У своїй недавній роботі Девід Ньюмарк, з Каліфорнійського університету в Ірвайні, проаналізував робочі практики однієї великої мережі ресторанів США і з’ясував, що старших людей запрошують на співбесіду рідше, ніж молодших, а відтак і наймають не так часто. Навіть якщо вік людини, яка подається на вакансію, зі заявки не очевидний, існує велика ймовірність того, що їй чи йому не запропонують роботу після співбесіди. Робота Ньюмарка збільшує і без того багаточисленні докази існування вікової дискримінації в США.
