Верховенство сваволі — ключові небезпеки рішення КСУ

30 жовтня 2020, 17:11

Настав час зміни підходів до призначення на посаду суддів Конституційного Суду. Країні потрібні незалежні, а не «свої» судді

Конституційний суд України вчора проголосив верховенство сваволі та домінування корупційного інтересу над інтересами народу замість верховенства права.

Лише так можна схарактеризувати його рішення щодо скасування електронного декларування. Без дискусії та аргументації ухвалили без перебільшення доленосне для держави рішення, яке ставить під загрозу її існування як цивілізованої та демократичної країни.

Відео дня

До вчорашнього дня одним з результатів Революції Гідності було те, що ті громадяни, які хочуть виконувати функції держави (бути депутатом парламенту, чиновником в міністерстві чи іншому органі влади, або суддею) повинні були декларувати статки та зміну майнового стану. Це оновлена угода між народом України та тими громадянами, які виконують функції держави була вистраждана Майданом, адже боротьба з корупцією була однією з його вимог.

Вчора вся країна дізналася, що згідно з аргументацією Конституційного суду, відкриті дані про статки суддів, моніторинг способу їхнього життя та інші заходи НАЗК для запобігання корупції є загрозою незалежності суддів, а боротись із хабарництвом у судовій системі може лише судова система. Не корумпована порука, свідчень якої так багато на плівках Вовка та журналістських розслідуваннях, а саме частина угоди між народом і суддями, які працюють на державу, чомусь, на думку КСУ є загрозою незалежності української Феміди.

Правова категорія незалежності судової системи не абсолютна. Вона передбачає, спеціальні норми закону, за якими суддів складніше призначити чи звільнити, притягнути до дисциплінарної чи кримінальної відповідальності, порівняно з іншими державними службовцями.

Пошук рішення в інтересах народу України має стати пріоритетом влади

Суддівські органи мають самоврядування для вирішення внутрішніх питань, додаткові правові та майнові гарантії, які покликані зменшити сторонній вплив на прийняття рішень. Однак, вони не можуть бути державою в державі, чи протиставляти себе їй.

Судова система — одна з трьох гілок влади. Щоб жодна з них не почала діяти свавільно, влада між ними розділена. Система стримувань і противаг не дозволяє жодній з гілок сконцентрувати всю владу чи перестати бути підконтрольною народу.

Тому жодна з гілок влади не може мати статусу, який ставить її понад законом.

Конституція визначає, що усі громадяни є рівними перед законом. Конституційний Суд у своєму рішенні відверто знехтував цим фундаментальним правилом. Тому подальше перебування на своїх посадах суддів КСУ неприпустиме та небезпечне для держави.

Політичні сили та інститути демократичного суспільства мають віднайти ефективні варіанти очищення Конституційного Суду від людей, які діють всупереч принципу верховенства права, покривають корупцію та створюють для себе елітарну касту, яка існує над законом. Водночас вже стало очевидним, що настав час зміни підходів до призначення на посаду суддів Конституційного Суду. Країні потрібні незалежні, а не «свої» судді.

Політичним акторам важливо розуміти, що пошук шляхів виходу з цієї ситуації — питання національної безпеки. Низький рівень довіри до Конституційного Суду та відверто волюнтаристський характер рішення щодо скасування декларування може спровокувати ескалацію насильства. Тому пошук рішення в інтересах народу України має стати пріоритетом влади, щоб не створювати умов для подальшої суспільної напруги.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X