13 листопада 2018, вівторок

Курс гривні 2018: як передбачити коливання?

0 коментувати

Вже два роки ми живемо в режимі гнучкого валютного курсу. Але чомусь досі навіть невеликі коливання гривні потрапляють до заголовків новин як щось надзвичайне

Час зрозуміти, зміни курсу – це цілковита норма для країни, яка торгує з сусідами та залучає кошти від іноземних інвесторів. А от багаторічна стабільність з точністю до копійок – це не норма. До коливань курсу українцям треба звикати. А знаючи декілька секретів, про які йтиметься нижче, рухи курсу можна навіть передбачити самостійно, не очікуючи гучних заголовків чи коментарів експертів.

Сезонні фактори або «в грудні несподівано прийшла зима».

Останні два роки гривня коливалася по досить чіткому сезонному графіку. На рисунку легко помітити, що традиційно в грудні-січні гривня послаблюється, потім ближче до літа – дорожчає, і знову послаблюється восени.

Динаміка курсу гривні до долара США

 

Джерело: НБУ

Амплітуда цих коливань досить широка. Але якщо подивитись на підсумки року, виявляється, девальвація не була такою страшною – у 2017 році гривня втратила лише 3,1% своєї вартості у доларах, якщо міряти курс на 31 грудня 2017 до курсу на 31 грудня 2016 року.

Гривня коливається бо наша економіка сировинна, а зовнішня торгівля залежить від сезонності. Коли аграрії продають зерно, отримують та заводять в країну валютну виручку і міняють її на гривню – курс гривні посилюється. Коли приходить опалювальний сезон, ми закупаємо більше газу за кордоном, тоді, навпаки, валюта в оплату за газ виходить з країни, і гривня послаблюється. Перед зимовими святами магазини та громадяни закупають багато імпортних товарів на подарунки. Це також означає підвищений попит на валюту та спричинює послаблення гривні.

Крім того, наприкінці року гривня девальвує через вкорінені багаторічні проблеми з бюджетним плануванням. Держава та місцева влада витрачають чималі кошти в гривні, поспіхом «освоюючи» бюджет, щоб встигнути витратити все до нового року. Приміром, у 2016 році 47,4% капітальних видатків були здійснені за останні два місяці року. В 2017 ситуація повторилась. Ці кошти майже одномоментно пішли в економіку та на валютний ринок, гривня опинилася під тиском.

 Помісячні фактичні видатки зведеного бюджету у 2016 році*

 

*Значення показані як відсоток витрат у конкретному місяці до річних витрат за відповідною категорією видатків, дані по зведеному бюджету за 2017 рік іще не оприлюднено

Джерело: розрахунки ЦЕС на основі даних ДКУ

Фундаментальні фактори або базова економіка валютних коливань.

За ризик девальвації чи навпаки перспективи зміцнення валют, що не залежать від сезону, відповідають фундаментальні зміни в економіці чи політичному становищі країн. Це справедливо рівною мірою і для євро, і для злотого, і для тенге, і для будь якої іншої валюти з плаваючим курсом. Зрозуміло, що найбільш суттєвим для нашої гривні фактором залишатиметься ситуація на Сході України. Але є й інші причини для коливань.

Щоб дізнатися, чого очікувати від української гривні, варто відстежувати наступне:

Ціни на зерно, руду та метал. Якщо ціни на наші основні експортні товари ростуть – збільшується кількість доларів, що надходять до наших експортерів. Відповідно, гривня посилюється щодо долара. На наступний рік прогнози на товарних ринках досить спокійні, отже суттєвого впливу на курс гривні не очікується. Якщо ж на цих ринках відбудуться якісь серйозні несподіванки, - зліт або падіння цін, або гарний чи, навпаки, поганий врожай в Україні та у світі, - слід готуватись і до відповідних змін курсу гривні.

Підвищення соціальних виплат. Збільшення соціальних видатків за рахунок бюджетного дефіциту призводить до інфляції та девальвації національної валюти. Особливо сильна спокуса для політиків зробити це перед виборами, які заплановано на 2019 рік. Наприклад, в Україні з 1 січня мінімальна зарплата зросте на 16% з нинішніх 3200 грн до 3723 грн. Це зростання більш менш відповідає інфляції та очікуваному реальному зростанню економіки. Але ж в середині року урядовці можуть підвищити «мінімалку» до 4100 грн, а це вже може розкрутити інфляцію, і, відповідно, послабити гривню. Те саме стосується потенційного підвищення пенсій, субсидій та інших можливих передвиборчих «щедрот».

Продовження співпраці з МВФ. Якщо перемовини на вищому рівні проваляться, і співпрацю з МВФ буде припинено, реакція з боку усіх інших зовнішніх інвесторів та кредиторів буде вкрай негативною для гривні. Вони можуть припинити вливати валюту в Україну, не купуватимуть наші єврооблігації або навіть почати виводити вже інвестовані кошти. Це спричинить тиск на курс гривні. Щоб цього не сталося, нам треба виконувати зобов’язання перед Фондом. Серед них – прийняття закону про приватизацію, стримування дефіциту державного бюджету, проведення реформи земельних відносин і створення антикорупційного суду.

Великі виплати валютних боргів. Коли попереду – погашення великого обсягу валютного боргу (державного чи приватного), зростає попит на валюту для таких виплат і, відповідно, послаблюється курс гривні.  У 2018-2020 роках валютні виплати за державним та квазідержавним боргом щорічно сягатимуть $8 млрд. Навіть сукупної поточної суми золотовалютних резервів НБУ ($19 млрд) не вистачить, щоб їх покрити. Це додаткова причина не припиняти співпрацю з МВФ: чотирирічна програма з Фондом передбачала отримання $17,5 млрд, з яких виділено лише $8,7 млрд. За успішного продовження програми Україна ще зможе рефінансувати частину боргу, і це усуне навантаження з гривні. Також для компенсації цього відтоку Україні необхідні прямі іноземні інвестиції, за динамікою яких теж потрібно стежити.

Фактори невизначеності або «Чорні лебеді»

На нашій стіні, однак, є іще кілька рушниць, які можуть вистрілити у 2018.  Орієнтовно на січень запланована апеляція в Високому суді Лондона за справою «боргу Януковича». Є ймовірність, що рішення буде негативним для України і нам доведеться сплатити 3 млрд доларів на користь Росії.  Відбуваються також суди із власниками єврооблігацій Приватбанку – не виключено, що держава програє, і виникнуть нові суверенні зобов’язання. А от Стокгольмський арбітраж по транзиту газу між Нафтогазом та Газпромом може принести приємні сюрпризи. Події навколо цих судів будуть впливати на валютний курс.

До державного бюджету на 2018 рік закладений курс 29,3 грн/дол., це означає майже 10% девальвацію (3,8% девальвації за середнім курсом було у 2017 році). Але ми знаємо, що і урядовці, і економісти можуть помилятися: в 2017 році закладений у бюджет курс долара був на рівні 27,2 грн, натомість середній річний ринковий курс становив 26,6 грн за долар. Прогнози економістів зараз коливаються в рамках 27-30 грн/долар. Цілком можливо, якщо співпраця з МВФ триватиме, а ескалації конфлікту не відбудеться, курсові очікування стануть більш оптимістичними.

У підготовці матеріалу допомагав Богдан Прохоров, інтерн (ЦЕС)

Присоединяйтесь к нашему телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Ми у 2020 році. Як зміниться Україна?

Цього четверга, 15 листопада, відбудеться фінальна лекція НВ з циклу "Україна 2020. Що чекає країну"

Що можемо зробити ми, щоб Україна нарешті стала успішною країною?

Прийти на лекцію
Ukraine-2020

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.