Світ ніколи не буде колишнім. Про війну Путіна у прямому ефірі

1 березня, 17:03
Ексклюзив НВ
Томас Фрідман: Це перша війна, яку висвітлюватимуть у TikTok надмогутні люди, озброєні лише смартфонами (Фото:REUTERS)

Томас Фрідман: Це перша війна, яку висвітлюватимуть у TikTok надмогутні люди, озброєні лише смартфонами (Фото:REUTERS)

Те, що Путін і Сі вирішать зробити зі своєю неконтрольованою владою, прямо чи опосередковано, торкнеться практично кожного з нас

Сім найнебезпечніших слів у журналістиці: «Світ уже більше ніколи не буде таким, як раніше». За понад чотири десятиліття репортажів я рідко наважувався використати цю фразу. Але зроблю це зараз після вторгнення Володимира Путіна в Україну.

Відео дня

Наш світ уже ніколи не буде таким, як раніше, тому що ця війна не має історичних паралелей. Це грубе захоплення території супердержавою у стилі 18-го століття, але у глобалізованому світі 21-го століття. Це перша війна, яку висвітлюватимуть у TikTok надмогутні люди, озброєні лише смартфонами, тому акти жорстокості будуть документуватися та транслюватися по всьому світу без жодних редакторів чи фільтрів. У перший день війни ми побачили, як російські танкові частини, що вторглися, були несподівано виявлені картами Google, тому що Google хотів попередити водіїв про те, що російська бронетехніка викликає пробки.

Ви ніколи не дивилися цю п'єсу раніше.

Так, спроба Росії захопити Україну — це повернення до минулих століть — у часи до демократичних революцій в Америці та Франції — коли європейський монарх чи російський цар могли просто вирішити, що вони хочуть розширити територію, що настав час її захопити, і вони так і робили. І всі навколо знали, що він проковтне стільки, скільки зможе, і не було світової спільноти, яка могла б його зупинити.

Однак, діючи таким чином сьогодні, Путін не тільки прагне в односторонньому порядку переписати правила міжнародної системи, що діяли з часів Другої світової війни, — що жодна нація не може просто поглинути сусідню націю, — він також прагне змінити баланс сил, який, на його думку, був нав’язаний Росії після холодної війни.

Цей баланс, або, як вважає Путін, дисбаланс, був принизливим еквівалентом Версальського договору, нав’язаного Німеччиною після Першої світової війни. У випадку з Росією це означало, що Москва повинна «проковтнути» розширення НATO шляхом включення не лише старих європейських держав, які завжди перебували у сфері впливу Радянського Союзу, як Польща, але навіть у принципі держав, які входили до складу самого Радянського Союзу, такого, як Україна.

Я бачу, що багато хто цитує прекрасну книгу Роберта Кагана «Джунглі повертаються» як своєрідну стенографію повернення цього огидного та жорстокого стилю геополітики, який демонструє путінське вторгнення. Але це картина неповна. Тому що зараз не 1945 і не 1989 рік. Ми можемо повернутися до джунглів, але сьогодні джунглі складаються з дротів.

Це перша війна, яку висвітлюватимуть у TikTok

Телекомунікації зв’язують його тісніше, ніж будь-коли — супутники, торгівля, Інтернет, автомобільні, залізничні та повітряні мережі, фінансові ринки та ланцюжки поставок. Таким чином, коли драма війни розігрується в межах України, ризики і наслідки путінського вторгнення відчуваються по всьому світу — навіть у Китаї, який має всі підстави турбуватися про свого друга в Кремлі.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Ласкаво просимо у World War Wired омп’ютерну світову війну) — першу війну у повністю взаємозалежному світі. Це буде зустріч козаків із всесвітнім павутинням. Як я вже сказав, ви ще не бачили такого раніше.

«Минуло менше 24 годин з того часу, як Росія вторглася в Україну, але у нас вже є більше інформації про те, що там відбувається, ніж за тиждень війни в Іраку», — написав у виданні Slate у четвер вдень Деніел Джонсон, який служив офіцером піхоти і журналістом в армії США в Іраку. «Ту інформацію, яка виходить з України, просто неможливо виробляти в таких масштабах без вільного доступу громадян і солдатів по всій країні до мобільних телефонів, Інтернету та, відповідно, застосунків для соціальних мереж. Повномасштабна сучасна війна транслюватиметься у прямому ефірі, хвилина за хвилиною, битва за битвою, смерть за смертю, усьому світу. Те, що відбувається, вже жахливо, судячи з інформації, опублікованої лише першого дня».

Результат цієї війни багато в чому залежатиме від бажання решти світу стримати і повернути назад путінський бліцкриг, насамперед, використовуючи економічні санкції та озброївши українців зенітними та протитанковими засобами, щоб спробувати сповільнити його просування. Путін також може бути змушений взяти до уваги і кількість загиблих співвітчизників.

Чи буде Путін скинутий завдяки своїм надмірним імперським амбіціям? Поки що ще зарано говорити. Але в ці дні я згадую про відкриття, зроблене іншим збоченим лідером, який вирішив проковтнути своїх сусідів у Європі. Його звали Адольф Гітлер, і він сказав: «Початок кожної війни схожий на відкриття дверей у темну кімнату. Ніколи не знаєш, що приховано у темряві».

У випадку з Путіним я питаю себе: чи знає він, що ховається у всіх на очах, а не лише у темряві? Чи знає він не лише сильні сторони Росії в сьогоднішньому новому світі, а й її слабкості? Дозвольте мені перерахувати їх.

Росія перебуває у процесі насильницького захоплення вільної країни з населенням 44 мільйони, що становить трохи менше однієї третини чисельності населення Росії. І більшість цих українців вже 30 років борються за те, щоб стати частиною демократичного, вільного ринку Заходу, і вже налагодили безліч торговельних, культурних та інтернет-зв'язків з компаніями, установами та ЗМІ Європейського Союзу.

Ми знаємо, що Путін значно покращив російські збройні сили, забезпечивши їх усім, починаючи від надзвукових ракет та закінчуючи передовими засобами кібервійни. Він має вогневу міць, щоб підпорядкувати Україну. Але в цю сучасну епоху ми ніколи не бачили, щоб невільна країна, Росія, намагалася переписати правила міжнародної системи та захопити вільну країну, таку ж велику, як Україна. Особливо якщо економіка невільної країни, Росії, менша ніж економіка Техасу.

Тоді подумайте от про що: завдяки швидкій глобалізації ЄС вже є найбільшим торговим партнером України, а не Росії. У 2012 році до Росії було направлено 25,7% українського експорту порівняно з 24,9% до ЄС. Усього через шість років, після жорстокого захоплення Росією Криму та підтримки сепаратистських повстанців на сході України, а також встановлення тісніших економічних і політичних зв’язків України з ЄС «частка Росії в українському експорті впала до 7,7%, а частка ЄС підскочила до 42, 6%», згідно з недавнім аналізом, опублікованим Bruegel.org.

Якщо Путін не розірве ці зв’язки, Україна продовжить дрейфувати в обійми Заходу, а якщо їх розірве, то задушить українську економіку. І якщо ЄС бойкотує Україну, яку контролює Росія, Путіну доведеться використовувати російські гроші, щоб підтримувати українську економіку на плаву.

Чи врахував він це у своїх воєнних планах? Не схоже. Або як написав мені електронною поштою відставний російський дипломат у Москві: «Скажіть, чим закінчиться ця війна? На жаль, запитати нема в кого і ніде».

Але всі у Росії зможуть це побачити. Оскільки ця війна розгортається в TikTok, Facebook, YouTube та Twitter, Путін не може закрити своє російське населення — не кажучи вже про решту світу — від жахливих образів цієї війни, коли вона увійде до своєї міської фази. Тільки першого дня війни по всій Росії було затримано понад 1300 протестувальників, багато з яких скандували «Ні війні», як повідомляє The Times з посиланням на правозахисну групу. Це чимала цифра для країни, де Путін не терпить інакомислення.

І хто знає, як ці образи вплинуть на Польщу, особливо коли її наповнюють українські біженці. Я особливо згадую Польщу, тому що це ключовий сухопутний міст Росії до Німеччини та решти Західної Європи. Як зазначив у Твіттері стратег Едвард Луттвак, якщо Польща, «як і слід», просто зупинить автомобільне та залізничне сполучення з Росії до Німеччини, це створить негайний хаос для російської економіки, бо альтернативні маршрути складні і мають проходити через нині дуже небезпечну Україну.

Чи готовий хтось оголосити антипутінський страйк далекобійників, щоб не допустити, щоб російські товари йшли до Західної Європи і через Польщу? Деякі наділені владою польські громадяни разом із блокпостами, пікапами та смартфонами можуть задушити всю російську економіку у цьому провідному світі.

Ця війна, що не має історичних аналогів, стане стрес-тестом не лише для Америки та її європейських союзників. Це також буде тестом для Китаю. Путін фактично кинув рукавичку Пекіну: «Чи збираєтеся ви стати на бік тих, хто хоче скинути порядок, очолюваний американцями, або приєднатися до команди американського шерифа?»

Цього не повинно бути, але є болючим питанням для Пекіна. «Інтереси Китаю та Росії сьогодні не ідентичні, — сказав Надер Мусавізаде, засновник та генеральний директор глобальної консалтингової фірми Macro Advisory Partners. — Китай хоче змагатися з Америкою за суперкубок економіки, інновацій та технологій — і думає, що може перемогти. Путін готовий спалити стадіон та вбити всіх на ньому, щоб помститися за свої образи».

Дилема для китайців, додав Мусавізаде, «полягає в тому, що їх перевага порядку, стабільності та глобалізації, які дозволили відбутися їх економічному диву, перебуває в різкій суперечності з їхнім авторитаризмом, що відроджуться вдома, і їх прагненням витіснити Америку — або за рахунок сили Китаю, або за рахунок слабкості Америки — і стати домінувальною світовою наддержавою та законодавцем правил».

Я майже не сумніваюся, що в глибині душі президент Китаю Сі Цзіньпін сподівається, що Путіну зійде з рук викрадення України та приниження США — і це допоможе пом’якшити світ через бажання захопити Тайвань і повернути його на китайську батьківщину.

Але Сі не дурень. Ще кілька цікавих фактів з комп’ютерного світу: по-перше, економіка Китаю більше залежить від України, ніж російська. За даними Reuters, «Китай обійшов Росію і став найбільшим торговим партнером України у 2019 році, при цьому загальний обсяг торгівлі минулого року становив $18,98 млрд, що майже на 80% більше, ніж у 2013 році… Китай став найбільшим імпортером українського ячменю у 2020−2021 роках», і близько 30% всього китайського імпорту кукурудзи минулого року надійшло від ферм в Україні.

По-друге, Китай обігнав Сполучені Штати як найбільшого торгового партнера Європейського Союзу в 2020 році, і через ЄС Пекін не може собі дозволити бути втягнутим у конфлікт з дедалі більш агресивною Росією і нестабільним Путіним. Стабільність Китаю — і легітимність правлячої Комуністичної партії — залежить від здатності Сі підтримувати та розвивати свій і без того численний середній клас. А це залежить від стабільної та зростаючої світової економіки.

Я не чекаю, що Китай, як і США та ЄС, запровадить санкції проти Росії, не кажучи вже про озброєння українців. Все, що Пекін зробив досі, — це промимрив, що вторгнення Путіна було «не тим, що ми хотіли б побачити», — і тут же натякнув, що Вашингтон був «винуватцем» у «роздмухуванні вогню» через розширення НАТО та його нещодавні попередження про неминучу загрозу вторгнення з боку Росії.

Отже, Китай, очевидно, розривається, і з трьох ключових супердержав, які мають ядерну зброю — США, Китаю та Росії — Китай, судячи з того, що він говорить чи не говорить, найбільше вагається щодо того, чи зійде Путіну з рук його безчинство щодо України чи ні.

Лідирувати — значить вміти обирати, і якщо у Китаю є якісь претензії на те, щоб витіснити США з посади світового лідера, йому доведеться зробити щось більше, ніж просто бубніти.

Нарешті, є ще щось, що Путін знайде «схованим у всіх на виду». У сьогоднішньому взаємопов'язаному світі «сфера впливу» лідера більше не є якимось історичним та географічним правом, а швидше чимось, що потрібно заслужити, і потрібно заслуговувати щодня, надихаючи, а не змушуючи інших слідувати за вами.

У музикантки та актриси Селени Гомес у Instagram вдвічі більше фоловерів — понад 298 мільйонів, ніж громадян Росії. Так, Володимире, я чую, як ви смієтеся звідси і повторюєте сталінський жарт про тата: «Скільки дивізій у Селени Гомес?»

У неї їх нема. Але вона є впливовою особою зі своїми фолловерами, і у всесвітньому павутинні є тисячі і тисячі Селен, включно з російськими знаменитостями, які публікують у Instagram повідомлення про свою незгоду з війною. І хоча вони не можуть відкотити ваші танки, вони можуть змусити кожного лідера на Заході згорнути перед вами червону килимову доріжку, щоб ви та ваші поплічники ніколи не змогли поїхати до їхніх країн. Тепер ви офіційно глобальний ізгой. Сподіваюся, вам подобається китайська та північнокорейська кухня.

З усіх цих причин на цьому початковому етапі я наважуся зробити тільки одне пророцтво про Путіна: Володимире, перший день цієї війни був найкращим днем ​​всього твого життя. Я не сумніваюся, що найближчим часом ваші збройні сили переможуть, але в довгостроковій перспективі лідери, які намагаються поховати майбутнє разом з минулим, не досягають успіху. У довгостроковій перспективі твоє ім'я буде вкрите ганьбою.

Знаю, знаю, Володимире, тобі начхати — так само, як і на те, що ти почав цю війну посеред бурхливої пандемії. І я повинен визнати, що це найстрашніше у цій World War Wired (Комп’ютерній світовій війні). Довгострокова перспектива може бути далекою, і всі ми не захищені від твого безумства. Тобто я хотів би безтурботно передбачити, що Україна буде путінським Ватерлоо — і лише його. Але я не можу, тому що у нашому комп’ютерному світі те, що відбувається у Ватерлоо, не залишається лише у Ватерлоо.

Справді, якщо ви запитаєте мене, що є найнебезпечнішим аспектом сучасного світу, я б сказав, що Путін має більш неконтрольовану владу, ніж будь-який інший російський лідер із часів Сталіна. А у Сі більше неконтрольованої влади, ніж у іншого китайського лідера з часів Мао. Але за часів Сталіна його зловживання здебільшого обмежувалися Росією та прикордонними територіями, які він контролював. А за часів Мао Китай був настільки ізольований, що його зловживання стосувалися лише китайського народу.

Але тепер усе по-іншому — сьогоднішній світ спочиває на двох одночасних крайнощах: ніколи ще лідери двох із трьох наймогутніших ядерних держав — Путін і Сі — не мали такої неконтрольованої влади, і ніколи ще так багато людей з різних кінців світу не були так тісно пов’язані за допомогою комп’ютерів з дедалі меншою кількістю стримувальних факторів. Отже, те, що ці два лідери вирішать зробити зі своєю неконтрольованою владою, прямо чи опосередковано, торкнеться практично кожного з нас.

Путінське вторгнення в Україну — це наш перший реальний досвід того, наскільки божевільним та нестабільним може стати цей обплутаний дротами світ. І це далеко не останній такий досвід.

Переклад НВ

НВ має ексклюзивне право на переклад та публікацію колонок Томаса Фрідмана. Републікування повної версії тексту заборонено.

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди НВ

Показати ще новини
Радіо НВ
X