Тепер правда відкрита. Що стоїть за викраденням Росією українських дітей
Масштаб та систематичний характер викрадень дітей роблять їх безпомилковою ознакою наміру Росії викорінити українську ідентичність та знищити українську націю
Нещодавнє рішення Міжнародного кримінального суду, який звинуватив Володимира Путіна у воєнних злочинах, пролило таке необхідне світло на одну з найтемніших сторінок російського вторгнення, що триває. За деякою інформацією, за останній рік російські сили викрали тисячі дітей з окупованих регіонів України та спробували стерти їхню українську ідентичність. Ця кампанія насильницьких депортацій та антиукраїнської ідеологічної обробки розкриває геноцидальні наміри в основі російського вторгнення в Україну.
Стаття II Конвенції ООН про геноцид 1948 визначає п’ять дій, які кваліфікуються як геноцид. П’ятий акт, насильницьке переведення дітей однієї національної, етнічної, расової чи релігійної групи до іншої групи, ємно та точно описує дії Росії в Україні. Кремлівські чиновники намагалися замаскувати викрадення під звичайний захід безпеки воєнного часу, але добре задокументовані спроби Москви «перевиховати» молодих українців і перетворити їх на росіян говорять зовсім про інше.
З того часу, як у лютому 2022 року почалося вторгнення, стало з’являтися дедалі більше доказів великомасштабної операції Росії з викрадення та ідеологічної обробки українських дітей на територіях, які потрапили під їхній контроль. Нещодавній звіт, опублікований Єльською школою громадської охорони здоров’я в лютому 2023 року, розповідає про планомірну російську програму перевиховання тисяч викрадених українських дітей через мережу з понад 40 таборів та установ, що тягнуться від окупованого Росією Криму до Сибіру. «Це не одна купка шахраїв, це не один мер чи губернатор-шахрай, — прокоментував Натаніель Реймонд, виконавчий директор Єльської лабораторії гуманітарних досліджень. — Це масштабний логістичний захід, який не відбувається випадково».
В історії мало прикладів, коли держава, винна у геноциді, так переконливо звинувачувала себе
Українці у звільнених районах розповіли, як часто вони мусили ховати дітей від російських окупантів. Численним українським дитбудинкам доводилося вивозити дітей з окупованих територій, щоб запобігти їх захопленню та відправленню до Росії. Деякі з жертв цих викрадень, скоєних росіянами, були сиротами або дітьми, які живуть під опікою. Інші були фізично розлучені зі своїми сім'ями та їм сказали, що вони більше не потрібні своїм рідним. У деяких випадках українські батьки стверджують, що їхніх дітей обманом чи примусом відправили до Росії. Загальна кількість викрадених дітей наразі невідома. Поточні оцінки показують, що понад десять тисяч юних українців було викрадено та відправлено до Росії. Багато хто побоюється, що насправді ця цифра може бути набагато вищою.
Уповноважений з прав дитини в Росії Марія Львова-Бєлова, яку МКС разом із Путіним звинуватив у «незаконній депортації та переміщенні» українських дітей, відкрито говорила про очевидну ефективність зусиль Росії з ідеологічної обробки маленьких українців. Наприкінці 2022 року вона визнала, що група із 30 дітей, привезених із окупованого Росією Маріуполя, спочатку співала український національний гімн та вигукувала патріотичне гасло «Слава Україні», але, за її твердженнями, цей негативізм незабаром «переріс у любов до Росії».
Викрадення та ідеологічна обробка українських дітей — лише один із елементів всеосяжних зусиль Росії щодо викорінення всіх слідів української національної ідентичності. В усіх окупованих Росією регіонах України пригнічуються будь-які ознаки української ідентичності та державності, блокується доступ до українських ЗМІ. Українська мова видаляється зі шкільної програми, а вчителів привозять із Росії, щоб викладати за затвердженою Кремлем програмою, яка просуває російську імперську ідентичність та демонізує Україну. Батькам, які ставлять під сумнів ці правила, кажуть, що їхніх дітей заберуть, якщо вони не підкоряться.
Росія також запроваджує більш прямі заходи, щоб заборонити будь-які прояви української ідентичності. По всій країні в регіонах, окупованих Росією, відбуваються однакові арешти всіх, хто вважається загрозою кремлівській владі. Зазвичай це місцеві чиновники, журналісти, колишні військовослужбовці України, активісти громадянського суспільства та всі, хто висловлює проукраїнські погляди. У багатьох випадках патріотичні татуювання чи проукраїнський контент у мобільних телефонах призводили до затримань та зникнень. Слідчі, які працюють у нещодавно звільнених районах, виявили докази, які свідчать про загибель тисяч мирних жителів, а також про широке застосування сексуального насильства та тортур.
Хоча масові вбивства українських мирних жителів добре задокументовані, досі немає міжнародного консенсусу щодо того, чи Росія робить геноцид в Україні. У нещодавньому звіті ООН йдеться про те, що Росія винна в «широкому спектрі воєнних злочинів», скоєних в Україні, але голова комісії Ерік Мозе заявив, що слідчі ще не виявили переконливих доказів, що підтверджують геноцид.
Інші стверджують, що доказів геноциду вже знайдено більш ніж достатньо, і вказують на масове викрадення українських дітей. Даючи інтерв'ю 22 березня кореспондентові CNN Крістіані Аманпур, український лауреат Нобелівської премії Олександра Матвійчук охарактеризувала викрадення як компонент «політики геноциду, яку Росія нав’язала Україні». Так само міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив Раді ООН з прав людини в Женеві, що викрадення молодих українців рівносильне геноциду. «Найстрашніший злочин — це те, що Росія краде українських дітей, — прокоментував він. — Це геноцид».
Щоб довести, що Росія винна у геноциді, життєво необхідно продемонструвати намір геноциду. Саме цей намір «фізично знищити, повністю чи частково, національну, етнічну, расову чи релігійну групу» юридично відрізняє геноцид від воєнних злочинів та злочинів проти людяності.
У цьому випадку Росія сама надала гори доказів, що свідчать про явний намір знищити українську націю. Справді, в історії мало прикладів, коли держава, винна у геноциді, так переконливо звинувачувала себе. Сам Володимир Путін часто виступав проти існування окремої української ідентичності та навіть публікував довгі статті, які заперечують історичну легітимність України. Тим часом мова геноциду, спрямована проти України, стала цілком нормальною в основних російських ЗМІ і серед високопосадовців.
Гротескні заклики до геноциду, настільки поширені в сьогоднішній Росії, надихнули на злочинні дії путінську армію вторгнення. Серед довгого списку злочинів, скоєних російськими військовими в Україні, виокремлюється систематичне викрадення та ідеологічна обробка українських дітей. Масштаб та систематичний характер викрадень дітей роблять їх безпомилковою ознакою наміру Росії викорінити українську ідентичність та знищити українську націю. Тому цілком логічно, що це перший злочин, у якому звинувачують Володимира Путіна. Путін сподівався, що вторгнення в Україну забезпечить йому місце серед найвидатніших правителів Росії. Натомість він увійде у світову історію як диктатор, назавжди пов’язаний із такими явищами, як геноцид та масове викрадення українських дітей.
Переклад NV
NV має ексклюзивне право на переклад і публікацію колонок Пітера Дікінсона. Републікацію повної версії тексту заборонено.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV
