Заходу настав час впоратися зі страхом. Якою має бути відповідь Путіну на ракетні обстріли

29 листопада 2022, 11:25
Путін регулярно обстрілює цивільне населення України, бо знає, що йому не загрожує відплата (Фото:REUTERS)

Путін регулярно обстрілює цивільне населення України, бо знає, що йому не загрожує відплата (Фото:REUTERS)

Чому Путіну дають змогу так безкарно відкрито нападати на мирних жителів України? Де відповідь союзників?

23 листопада я перебував зі своїми переляканими дітьми у бомбосховищі під Києвом, а над головою гуркотіли російські ракети. Вчотирнадцяте з початку жовтня під удар потрапили українські міста та цивільна енергетична інфраструктура.

Відео дня

Мотивація Путіна прозора. Після масованого обстрілу 15 листопада, коли було випущено 100 ракет, офіційний представник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що мета Росії — змусити Україну сісти за стіл переговорів. На випадок, якщо хтось пропустив меморандум, Пєсков безтурботно запропонував припинити бомбардувати мирних жителів, якщо Україна поступиться всіма вимогами Росії.

Умисне завдавання ударів по цивільному населенню для досягнення політичних цілей — це класичне визначення тероризму. Справді історичною тріадою міжнародного засудження стало те, що цього тижня Європейський парламент разом із Парламентською асамблеєю Ради Європи та Парламентською асамблеєю НАТО визнав Росію державою, яка підтримує тероризм. Путін, мабуть, задоволений тим, що доводить справу до кінця, обрушуючи ще більше смертей на голови українців.

Путінська кампанія бомбардувань занурила країну в пітьму та залишила десятки мільйонів українців без тепла, електрики та води. Це відбувається напередодні зими, коли на землі вже лежить сніг, а температура нижче нуля. Ми стаємо свідками гуманітарної катастрофи практично неймовірних масштабів.

Досі українці реагували з дивовижною стійкістю, яка вразила світову уяву та утримувала увагу з того часу, як дев’ять місяців тому почалося вторгнення Росії. Але гнів та розчарування зростають. Чому Путіну дають змогу так безкарно відкрито нападати на мирних жителів України? Де відповідь союзників?

На кону не лише доля України

Путін регулярно обстрілює цивільне населення України, бо знає, що йому не загрожує відплата. Захід, здається, паралізований своїм страхом перед російською ескалацією. Замість того щоб надати Україні можливість завдати удару у відповідь і зняти обмеження на завдавання ударів по російських цілях, західні лідери відповідають на кожне наступне бомбардування виразом солідарності та клятвами «стояти з Україною стільки, скільки потрібно». Такі настрої вітаються, але вони не замінять додаткової зброї, якої так відчайдушно потребує Україна.

Я пережив дев’ять місяців цієї війни і знаю, що порожні фрази лише підштовхують Путіна до посилення жорстокості та терору проти мирних жителів України. Вкотре ми бачили, як Путін розширює свою кампанію руйнувань в Україні, а потім чекає, щоби оцінити реакцію міжнародної спільноти. Коли нічого не відбувається, він рухається далі.

Путіну вигідне домінування в ескалації, оскільки Захід передав йому цю перевагу. Багато хто намагається виправдати цю зайву обережність тим, що Захід не хоче вплутуватися у війну. Такі виправдання є непереконливими. Росія відкрито подає вторгнення в Україну своєму народу як священну війну проти Заходу і стверджує, що воює із силами НАТО в Україні. Подобається вам це чи ні, але Захід вже залучений до нинішньої війни і неминуче зіткнеться зі значно більшою загрозою з боку Росії, якщо Путін не зазнає нищівної поразки в Україні.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Якщо західні лідери хочуть миру, вони мають подолати свій страх перед російською ескалацією. Це означає, що потрібно відкинути побоювання з приводу провокації Путіна та продемонструвати таку рішучість, яка змусить російського диктатора дослухатися.

Ми вже маємо приклади того, що цей підхід працює. Як і всі «хулігани», Путін переслідує тих, кого вважає слабкими, але відступає щоразу, коли стикається з силою. Коли його нещодавнє брязкання ядерною зброєю було зустрінуте глобальним засудженням та обіцянками «катастрофічнихнаслідків», він швидко відмовився від цього прийому. Так само, коли його загроза виходу з операції з експорту зерна була зустрінута рішучістю Туреччини продовжувати постачання, він смиренно відступив. Путін пообіцяв «завдати ядерного удару» на захист анексованого Херсона і навіть заявив: «Я не блефую», але коли позиція його армії стала неспроможною, він просто відступив.

Щоб запобігти гуманітарній катастрофі, що розгорнулася в Україні та поширилася на сусідні країни, західні лідери мають провести переконливу червону межу над бомбардуваннями української цивільної інфраструктури. Як влучно зазначає президент України Володимир Зеленський, нинішня кампанія авіаударів Росії є рівнозначною застосуванню зброї масового враження і повинна мати аналогічні наслідки.

В ідеалі відповідь Заходу має містити цілеспрямоване військове втручання, наприклад атаки на військові кораблі Чорноморського флоту, які використовувалися для запуску ракет по Україні. Якщо західні лідери, як і раніше, непохитні у відмові від будь-якого прямого військового втручання, вони мають бути готові різко збільшити як постачання зброї в Україну, так і санкції проти Росії. Це означатиме збільшення постачань в Україну всього — від ракет великої дальності та танків до артилерійських систем і винищувачів — за одночасного накладення радикально посилених нових обмежень на російський енергетичний сектор та запровадження вторинних санкцій, щоб закрити лазівки, які нині використовує Кремль.

Такий підхід був би не лише морально правильною відповіддю на російські військові злочини. Що важливіше, це також допомогло би прискорити закінчення війни. В Україні величезна кількість російських солдатів, але путінська армія зараз дуже ослаблена. Вона деморалізована та вразлива. Якщо зараз Захід розкриє путінський блеф і подвоїть свою військову підтримку України, то Росія може бути переможена набагато раніше, ніж у випадку, якщо союзники України не почнуть діяти. На відміну від Росії, Захід має ресурси для ескалації та перемоги в цій війні.

На кону не лише доля України. Путінська Росія показала себе непоправно ревізіоністською державою, яка прагне зруйнувати світовий порядок безпеки, що виник після 1991 року і повернути світ в епоху імперіалістичної агресії. Якщо Путін не зазнає рішучої поразки, він стане сміливішим, і приз за забезпечення реального миру в Європі залишиться недосяжним.

Нині західні лідери мають унікальну нагоду перемогти Путіна в Україні, не жертвуючи власними військами. Українці показали себе стійкими, життєздатними та рішучими. Вони готові боротися за виживання своєї країни та свободу Європи. Все, чого вони просять, — щоб Захід подолав свій страх перед путінською Росією і надав Україні інструменти, щоб завершити розпочату ними роботу.

Переклад НВ

НВ має ексклюзивне право на переклад та публікацію колонок Atlantic Council. Републікацію повної версії тексту заборонено.

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди НВ

Показати ще новини
Радіо NV
X