Чинник Лукашенка. Як Білорусі впоратися з Путіним
Лукашенко надав тренувальну базу мобілізованим росіянам (Фото:REUTERS)
У міру того, як зростає загроза активнішої участі Білорусі у війні, зростає і нагальна потреба підтримати білоруські демократичні сили
Матеріал написаний у співавторстві з Марком Дітценем, постійним директором програми IRI у Білорусі
Одним із недооцінених аспектів війни Росії проти України була стратегічна роль Білорусі як у початковому вторгненні, так і в подальшому веденні війни. У прагненні зміцнити свої позиції після масових продемократичних протестів 2020 року білоруський диктатор Олександр Лукашенко позиціонує Білорусь як життєво важливу складову воєнних зусиль Кремля; цим прямо і навмисно сприяючи нападам на українських солдатів і мирних жителів, а також руйнуванню українських міст, селищ та сіл.
Підтримка Лукашенком Москви охоплює п’ять основних областей: матеріально-технічне забезпечення російських військ; виконання функцій стартового майданчика для ракет з українськими цілями з території Білорусі; поширення пропаганди та дезінформації проти України; розміщення російських військових шпиталів біля Білорусі; і передбачувана організація кібератак на українську інфраструктуру, які спонсорує режим, у чому підозрюють Лукашенка.
Вплив цієї підтримки був значним. Російські війська, дислоковані в Білорусі напередодні вторгнення, відіграли ключову роль у наступі на Київ протягом першого місяця війни, коли російські частини, які виступили звідти, здійснили жахливі звірства у Бучі та інших передмістях Києва. Під час первісного штурму Києва матеріально-технічна підтримка з Білорусі дозволила Росії поповнювати запаси та війська, доки вони боролися за захоплення української столиці.
Підтримка Лукашенком Москви охоплює п’ять ключових областей
Після відступу Росії з півночі України наприкінці березня — на початку квітня 2022 року Білорусь продовжувала надавати свої частини російським солдатам, одночасно поставляючи Росії зброю та іншу військову техніку. Лукашенко також провів спільні військові навчання та надав тренувальну базу мобілізованим росіянам.
Білорусь допомагала розповсюджувати пропаганду і дезінформацію про війну, часто повторюючи кремлівські наративи, які захищають рішення Володимира Путіна про вторгнення та підтримують його хибні виправдання конфлікту. Справді, пропаганда настільки всюдисуща, а інформаційний простір настільки контролюється всередині Білорусі, що багато білорусів досі не усвідомлюють справжнього масштабу війни. Навпаки, розглядають це як «спеціальну воєнну операцію», начебто, далеку від Білорусі.
Білоруський продемократичний рух дає відсіч, упевнений, що поразка Путіна в Україні послабить здатність Лукашенка зберігати свою гегемонію над власним народом. Підриваючи воєнні дії Росії та виснажуючи її ресурси, білоруський продемократичний рух руйнує основу осі Путін-Лукашенко і підриває ті ресурси, які потрібні Росії для підтримки свого залежного союзника.
Як стверджує лідер білоруської опозиції Світлана Тіхановська, існує чіткий зв’язок між долею України та долею Білорусі. Вона стверджує, що коли народ України візьме гору над Росією, білоруси побачать глиняні ноги Путіна і захочуть відмовитися від васального статусу, який Росія нав’язала їх власній країні.
З цієї причини білоруські демократичні активісти роблять свій внесок у антивоєнну діяльність. Ініціатива Кіберпартизани порушила технічну інфраструктуру білоруського режиму, а рух партизанів на залізниці ускладнив матеріально-технічне постачання білоруськими військами російських військ у перші місяці війни. Активісти також працюють над боротьбою з дезінформацією та пропагандою, повідомляючи правду про війну білоруським громадянам.
Вкрай важливо, щоб друзі та союзники України на Заході покарали режим Лукашенка за його роль у війні Росії проти України. Це допоможе підтримати оборону України, збільшивши витрати Білорусі та змусивши Мінськ двічі подумати, перш ніж виконувати інструкції з Москви. Це також допоможе білоруському продемократичному руху в битві за серця та уми білоруського народу, продемонструвавши, що підтримка Лукашенка війни є прямою причиною зростання нестабільності та економічних труднощів у Білорусі.
Насамперед, США та інші демократичні партнери повинні продовжувати надавати активну підтримку білоруському демократичному руху, який робить значний внесок у антивоєнні зусилля в Білорусі. Історично склалося так, що бувають спади та підйоми для появи ресурсів для підтримки білоруського демократичного руху, їх приплив часто різко збільшується після ключових політичних подій, але в наступні періоди виснажується. Підтримка залишається сильною із 2020 року, коли фальсифіковані президентські вибори вивели на вулиці на знак протесту сотні тисяч білорусів. Тепер, коли демократичні сили країни розпочали довгостроковий рух за зміни, постійна і потужна фінансова підтримка набуває все більшого значення.
Ці інвестиції мають супроводжуватись дипломатичною ініціативою на високому рівні, щоб сигналізувати як режиму Лукашенка, так і білоруській демократичній опозиції про те, що відданість США та ЄС демократичній Білорусі непохитна та безпосередньо пов’язана із захистом демократії у всьому регіоні. З цією метою США мають призначити ще одного спецпредставника по Білорусі у ранзі посла для продовження важливої роботи колишнього спецпредставника США у Білорусі посла Джулі Фішер, яка у період свого перебування на посаді з 2020 до 2022 року була стійким прихильником демократичного руху.
У світлі того, що білоруська влада відмовила у продовженні візи та акредитації колишньому голові Представництва ЄС у Білорусі Дірку Шубелю, ЄС слід розглянути питання про призначення замість видаленого спецпредставника по Білорусі. Ці нові посланці будуть важливими посередниками між Вашингтоном, Брюсселем та лідерами білоруської опозиції.
Адресну підтримку слід надавати і білоруським добровольцям, які воюють проти Росії в Україні. Велика матеріальна підтримка більш ніж 1000 білоруських добровольців, які борються під керівництвом українських військових, зміцнить їхню здатність допомагати захищати Україну під час зростання ризику подальших нападів з території Білорусі. Це також показало б білоруським військовим, що є альтернативний вихід на службу для тих, хто розуміє ризики, пов’язані з їхньою країною, і не хоче бути втягнутим у невиправдану війну проти мирного сусіда.
У міру того, як зростає загроза активнішої участі Білорусі у війні, зростає й нагальна необхідність для Вашингтона та Брюсселя діяти зараз, щоб підтримати білоруські демократичні сили у підриві білоруської підтримки російської військової машини, протидії пропаганді та дезінформації та приєднанні до українських сил на передньому фронті демократії. Білоруський демократичний рух розуміє, що їхня доля тепер вирішуватиметься на полях битв України. У них є воля та можливості допомогти своїм українським співвітчизникам у швидкій перемозі. Їм просто потрібні інструменти для цього.
Переклад NV
НВ має ексклюзивне право на переклад та публікацію колонок Atlantic Council. Републікацію повної версії тексту заборонено.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV
