Поради українцям. Що потрібно знати про фанатів Ліверпуля

26 травня 2018, 09:01
3451
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Напередодні фіналу Ліги чемпіонів у Києві вболівальники ФК Ліверпуль перетворять українську столицю на червоне море

У фіналі Ліги чемпіонів у Києві зустрінуться ФК Реал Мадрид і Ліверпуль. Напередодні матчу вболівальники англійського клубу перетворять центр української столиці на червоне море. Їх буде значно більше, ніж іспанських фанів. І ось чому.

Для ліверпульців Кубок Європи — це Святий Грааль. Молодше покоління виросло на історіях про славні дні клубу, які припали на 1970-1980-ті, коли команда виграла трофей чотири рази. Тисячі уболівальників приїдуть навіть без квитків на матч, лише для того, щоб сказати "я там був". І незалежно від результату фіналу вторгнення ліверпульців до Києва обіцяє стати незабутньою подією. Пропоную своєрідний путівник, який допоможе розтопити лід між українцями та гостями з Великобританії.

Британська Одеса

Найпростіше зрозуміти Ліверпуль, якщо уявити, що це британська Одеса. Хоча портові міста і розташовані на різних кінцях Європи, у їхніх мешканців чимало спільного. Подібно до української чорноморської столиці, Ліверпуль — це колишні ворота імперії, чий сучасний зовнішній вигляд, як і раніше, багато в чому завдячує чудовій архітектурній спадщині часів розквіту XIX століття. Як і Одеса, Ліверпуль відомий дотепністю і комічним талантом. Обидва міста також поділяють менш приємну репутацію колоритних персонажів злочинного світу.

Для ліверпульців Кубок Європи — це Святий Грааль

Сучасні Ліверпуль і Одеса мають мультикультурний імідж, що відображає їхню космополітичну історію. Знаменита єврейська спадщина українського порту знаходить своє відображення у великій ірландської громаді Ліверпуля, витоки якої йдуть у середину XIX століття і період великої ірландської міграції. У підсумку, обидва міста бачать себе глобальними брендами з максимально широкими горизонтами.

Локальний патріотизм

В англійській мові для позначення ліверпульців є два спеціальних слова — liverpudlians і scousers. Останнє походить від традиційної місцевої страви scouse — матроське рагу. Не надто багато міст у Великій Британії мають настільки ж виражену ідентичність, як Ліверпуль. Приблизно 200 років, аж до 1960-х, Ліверпуль був головним портом Британської імперії і перетворився на плавильний котел різноманітних культур і магніт для мігрантів. Місцевий футбольний клуб грає ключову роль у формуванні почуття гордості. Період найбільшого футбольного успіху Ліверпуля припав на кінець 1970-х, коли місто переживало затяжну економічну кризу. В атмосфері злиднів досягнення Ліверпуля принесли радість городянам.

Ліверпульська мова

Офіційно жителі Ліверпуля говорять по-англійськи. Однак багато українців, уперше зустрівшись із ліверпульцями, можуть у цьому засумніватися. Ліверпуль — батьківщина одного з найбільш самобутніх регіональних діалектів Британії. Цей акцент багато в чому завдячує впливу великої ірландської спільноти міста, а також лінгвістичному впливу сусіднього Уельсу з його прадавньою кельтською мовою.

Якщо зрозумієте, що не здатні встежити за ниткою розмови, не бійтеся просити нових ліверпульських друзів говорити трохи повільніше і забезпечити вас перекладом на менш барвисту англійську мову.

Місто толерантності

Ліверпуль — батьківщина одного з найстаріших футбольних дербі між ФК Ліверпуль та Евертон. У багатьох сім'ях одні вболівають за Ліверпуль, а інші — за Евертон. Клімат толерантності також помітний у відносинах двох головних релігійних громад міста — католицької та протестантської. Якщо інші британські міста з великими ірландськими спільнотами, як, наприклад, Глазго, страждають від релігійних розбіжностей, які часто відбиваються на локальній футбольній відданості, Ліверпуль приглушив подібні чвари. Відповідно, дорога, яка пролягає між католицьким і протестантським соборами Ліверпуля, називається вулицею Надії.

Гіллсборо і 96

У фанатів Ліверпуля загальносвітова слава найгучніших, найяскравіших і найвеселіших. Однак емоційний зв'язок між уболівальниками і клубом багато в чому пояснюється загальною травмою. Мова про найбільш смертоносну катастрофу в історії англійського футболу. Під час півфіналу Кубка Англії 1989-го на стадіоні Гіллсборо у Шеффілді внаслідок тисняви ​​загинуло 96 осіб. Усьому виною — помилка поліцейських, яка призвела до переповненості у ліверпульському секторі. Трагедія Гіллсборо залишається глибоко травматичною подією для всього міста. Горе, яке поглинуло його після трагедії, знайшло вихід у гніві через спроби влади звинуватити фанів у події. Минуло два десятиліття, перш ніж правосуддя перемогло, і британська влада визнали відповідальність за загибель 96 уболівальників. Протягом чверті століття боротьба за справедливість стала центральною темою для уболівальників Ліверпуля. Зусилля увічнити пам'ять жертв — головна складова ідентичності клубу.

Білл Шенклі

Найуспішнішим тренером в історії Ліверпуля був Боб Пейслі, завдяки якому команда здобула 20 найважливіших нагород. Однак серед уболівальників клубу найбільш шанованим є його попередник Білл Шенклі. Саме він зробив Ліверпуль міжнародним брендом. Коли Шенклі почав працювати в клубі у 1959-му, Ліверпуль нудився у другому ешелоні англійського футболу. Шенклі повернув команду у вищу лігу і привів до того, що клуб здобув три титули в лізі, два Кубка Англії і Кубок УЄФА. Саме за Шенклі команда відмовилася від традиційних білих шортів і шкарпеток на користь культової червоної форми. Шенклі вперше зробив клуб однією з сил європейського змагання. Він придумав тренерські методи, які зробили Ліверпуль однією з найбільш технічно підготовлених команд Англії та привели футболістів у найкращу фізичну форму. Навіть більше, він підтримував глибокий зв'язок з уболівальниками клубу і прагнув помістити їх у центрі історії Ліверпуля. Сьогодні у пам'ять про нього біля клубного стадіону Енфілд стоять статуя і чавунні Ворота Шенклі. Його також з любов'ю згадують завдяки численним цитатам і дотепам на кшталт такого знаменитого жарту: "Деякі люди вірять у те, що футбол — це питання життя і смерті. Я вкрай розчарований таким ставленням. Запевняю вас, це набагато, набагато важливіше". Без Шенклі не було б ліверпульської легенди.

You'll Never Walk Alone

Всі футбольні фанати вважають, що їхні пісні — найкращі. Але вболівальники Ліверпуля можуть претендувати на володіння найвідомішим гімном. You'll Never Walk Alone (Ти ніколи не будеш один) спочатку була піснею з мюзиклу 1945 року Карусель Річарда Роджерса і Оскара Гаммерштейна. Вона вперше зазвучала на стадіоні Енфілд у 1963-му, коли четвірка з Ліверпуля гурт Gerry and The Pacemakers випустила неймовірно успішний кавер. Уболівальники швидко привласнили собі мелодію і стали співати її на матчах. Пісня стала квінтесенцією ліверпульської ідентичності і звучить перед кожною домашньою грою. Вона також відігравала важливу роль під час багатьох драматичних моментів Ліверпуля, як-от закінчення першого тайму в фіналі Ліги чемпіонів 2005-го, коли Ліверпуль програвав Мілану з рахунком 0:3. Тоді пісня надихнула команду на малоймовірне повернення і перемогу, що послідувала за цим, у серії пенальті. Що б не сталося 26 травня, українці будуть чути цю легендарну мелодію весь тиждень.

Колонка опублікована в журналі Новое Время від 24 травня 2018 року. Републікація повної версії тексту заборонена

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Журнал НВ (№10)

Момент істини

Шість головних претендентів на президентське крісло відповіли НВ на сім запитань — політичних, світоглядних і особистих

Читати журнал українською

Стань автором

Якщо Ви хочете вести свій блог на сайті Новое Время, напишіть, будь ласка, листа на адресу:

nv-opinion@nv.ua

Вибір редакції

Політика

Вчора, 12:00

thumb img
#ВибориБезБрехні: перевіряємо достовірність заяв Зеленського, Порошенка і Тимошенко
Події

Вчора, 21:39

thumb img
Розірвало на частини. Що відомо про смертельну ДТП в Одесі, причиною якої могли стати вуличні гонки
Футбол

Сьогодні, 02:17

thumb img
Давайте натуралізуєм Родрігеса. Реакція соцмереж на драматичну перемогу збірної України над Люксембургом