Поліцейська держава Україна. Якою її бачить інвестор?

2 квітня 2019, 12:18

Правників та новостворених правоохоронних органів стає все більше, а тернистий шлях верховенства права для розвитку інвестиційного середовища все ще непройдений

Міністерство юстиції презентувало дослідження про стан юридичної освіти. Згідно з ним цього року в країні 104 565 осіб вивчають у виші право, і 740 осіб — міжнародне право. Тобто маємо близько 108 тисячі майбутніх юристів. А минулого року дипломи отримали ще 12 255 магістрів, 2 591 спеціаліст та 18 913 бакалаврів права. Це з урахуванням того, що фінанси нині вивчають 65 тисяч студентів, комп’ютерні науки – 25, а агроінженерію – 16.

Відео дня

Постає запитання: чи потрібна нам така кількість юристів? І чи всі вони будуть задіяні в корпоративному секторі економіки та реалізують себе як адвокати, державні реєстратори чи нотаріуси? Відповідь очевидна – ні.

Значна частина поповнить лави старих та нових НАБУ, НАЗК, САП, ДБР, ГПУ, СБУ, Нацполіції, ДФС, митниці, суддівської системи та решти контролюючих і правоохоронних органів. Тим самим розбавивши стару колоду карт одних і ряди працівників, які лише мігрують з одного органу в інший, інфікуючи своїми методами роботи.

Успіхи країни мають бути пов’язані не тільки з кількістю новостворених органів нагляду

Висновок: Україна буде продовжувати формувати репресивний апарат, забуваючи проводити політику профорієнтації. Чи можна це назвати успішним кейсом національної системи освіти, що сприятиме розвитку економіки?

Звісно ж, ні. Весь цей майбутній правоохоронний апарат буде продовжувати тиснути на малий та середній бізнес в рамках детінізації, не створюючи жодної доданої вартості для економіки. Бюджетні втрати через відсутність правовладдя у різних сферах будуть тягнути економіку вниз, а кошти витрачатимуться на утримання правоохоронної системи. За кількістю працівників якої ми давно перевищуємо європейські країни, а за якістю – пасемо задніх.

Наразі можна констатувати, що відповідно до дослідження Центру економічної стратегії, якщо домогтися верховенства права, то очікуваний загальний приріст оцінюється щонайменше у 26,6 млрд доларів як разовий прибуток та у додатково 8,6 млрд доларів щороку. Враховуючи теперішній розмір ВВП України – це колосальна сума!

Говорячи про верховенство права в Україні, яке щороку поповнюється новими правниками, на думку спадає історія про Джорджа Стінні. Він був наймолодшою людиною, засудженою до смертної кари в ХХ столітті в США. Йому було всього 14 років.

Під час суду, аж до дня страти, він завжди тримав в руках Біблію, і клявся про свою невинність у злочині. Його звинуватили у вбивстві двох білих дівчат, Бетті 11-ти років і Мері 7-ти років. Тіла були знайдені біля його будинку.

Під час суду всі присяжні були білими. Процес тривав всього 2 години, а присяжні винесли вирок за 10 хвилин. До страти Джордж провів 81 день, не бачачи своїх батьків. Всі його показання слухали білі поліцейські і слідчі – поодинці, без присутності його батьків або адвоката.

В 2014-му, 70 років потому, його невинність довела суддя в Південній Кароліні. Лом, яким було вбито двоє дівчат, важив більше 19 кілограмів, тому Стінні не міг підняти його. Хлопець був безневинний, його засудили і стратили тільки тому, що він був чорний.

Часто інвестори, поглядаючи на Україну, бачать себе якраз Джорджом Стінні. В руках яких не Біблія, а закони України, що мусять захистити їх інтереси. Та фіскальна справедливість відсутня, норми права мають значну асиметрію в залежності від політичної кон’юнктури, відсутність податкових та митних стимулів, незахищеність права власності – і це все на фоні трудової міграції, військових дій та непрогнозованих наслідків виборчих процесів в 2019 році.

Значення справедливого правосуддя та прав власності для економіки країни не потребує особливого роз’яснення. На цю тему написано безліч вітчизняних та іноземних досліджень.

Це також є першопричинами пояснення вартості капіталу та грошей для економіки України. Лише вітчизняні інвестори реально можуть оцінити недооцінену вартість якісних активів та скористатися вікном можливостей. Іноземні приватні інвестори вибирають утримуватися від активних кроків і лише споглядають за розвитком подій.

Інтерес іноземних інвесторів, капітал яких за своєю суттю може бути українського походження, залишається лише до державних цінних паперах в національній валюті. Так як реальні доходи державних облігацій України в 2017-2018 році були одними з найвищих серед економік з ринками, що розвиваються. Що також суттєво впливає на сезонні валютні коливання, так як вища премія за ризик призводить до відтоку капіталу та девальвації.

Побудова архітектури крос-контролю владної та правоохоронної системи шляхом збільшення контролюючих органів не має відлякувати інвесторів. Досягнення верховенства права потрібно відображати через зростання довіри інвесторів до бізнес-клімату в Україні. Через реальне зростання та залучення прямих іноземних інвестицій з довгостроковим характером відтворення в технологічні сфери виробництва. Так як стале зростання зовнішніх інвестицій є найкращим індикативом стабільності правового поля.

Підвищення позицій України в міжнародному рейтингу легкості ведення бізнесу Doing Business – це не панацея, не інструмент і на передумова успіху. Це багаторівневий світлофор для інвестора, за яким він приймає рішення стояти на місці чи рушати.

Успіхи країни мають бути пов’язані не тільки з кількістю новостворених органів нагляду та дотримання права, а й за реформами та зміною інституційних правил гри в таких сферах як ринок землі, боротьба з рейдерством, приватизація, легалізація тіньових галузей (ліс, гральний бізнес, бурштин та інше) та решти критично важливих напрямків економіки.

Приєднуйтеся до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X