Китайська нова ера

0 коментувати
На цьому тижні почалася знакова подія, яка вірогідно вплине на світ набагато більше, ніж ми собі це зараз уявляємо 

19-й з'їзд Комуністичної партії Китаю тривав майже тиждень з 18 по 24 жовтня. Хоча сам по собі з’їзд – це тільки невеличкий, хай хоч і символічний, але формальний момент, – але можливо, саме від нього ми будемо рахувати початок нової китайської ери.

Шлях до величі – і концентрації влади

Минулої середи президент Сі Цзіньпін 3,5 години звітував перед делегатами Комуністичної партії, окресливши своє бачення майбутніх п'яти років розвитку Китаю. Фактично він задавав певний вектор розвитку країни на найближчі десятиліття.

В 2012 році, коли Сі Цзіньпін був обраний на пост Генерального секретаря партії, він озвучив ідею про китайську мрію – відродження великої китайської нації. Це таке собі втілення «американської мрії», але з китайським лицем. На цьогорічному з'їзді партії, Сi виголосив нову проміжну ціль для Китаю "здійснити в основному соціалістичну модернізацію" до 2035 року.

Головна мета розвитку КНР до 2035 відповідно до бачення вищого партійного керівництва – це якість зростання і підвищення ефективності, а не просто більше зростання. Для досягнення цієї мети, Сi виділив п'ять пріоритетів: 1. промислова реструктуризація, яка має врівноважити надлишкові потужності в пов'язаних з інфраструктурою секторах і супутнє скорочення заборгованості підприємств і фінансових установ; 2. створення інноваційної економіки світового класу; 3. скорочення забруднення і поліпшення охорони навколишнього середовища; 4. створення більш ефективної системи соціального захисту; 5. Скорочення нерівності, яка існує між регіонами і міськими та сільськими громадами.

За традицією, друга п’ятирічка – є і завершальною для лідера Китаю. Проте зараз, з певною вірогідністю можна прогнозувати, що наступні п’ять років управління Китаєм – будуть не останніми для Сі Цзіньпіна.

Сі Цзіньпін став тим керманичем, хто обережно, але впевнено виводить Китай на роль світового гегемона

Ключовою подією церемонії закриття з'їзду партії стало внесення поправок до конституції партії, з ідеями Сі Цзіньпіна - "Думка про соціалізм з китайськими характеристиками в Нову Еру". Це ставить його нарівні з лідерами Мао Цзедуном та Ден Сяопіном – лише двома іншими комуністичними керманичами, імена яких були прописані в доктрині партії.

Партійні пропагандисти вже опосередковано просувають тезу про те, що Сі Цзіньпін очолить нову еру розвитку Китаю, виділяючи три етапи в історії народної республіки, або "тріо 30 років". Першою із трьох десятиліть, була епоха Мао, яка тривала до кінця Культурної революції, другою – епоха Ден Сяопіна, яка тривала до 2012 року. Третя – це "нова ера", яка хоч ніхто в голос цього ще не каже, але всім це зрозуміло – буде епохою Сі Цзіньпіна.

Але багато хто очікує, що внесок Сi значно відрізнятиметься від попередників. Ймовірно, що відбудуться зрушення в основних напрямках розвитку економіки, зовнішніх справ та ідеології. Також має оформитися новий порядок розподілу влади в межах партії, що відрізнятиметься від курсу, наміченого під керівництвом Ден Сяопіна, і що продовжувався президентами Цзян Цземінем та Ху Цзіньтао.

Наголос Ден Сяопіна був на економічному розвитку, але це було тоді, коли Китай був бідним. На відміну від Ден Сяопіна, який вважав, що деякі люди можуть "розбагатіти першими", Сi зараз зосередився на необхідності перерозподілу багатства. Тепер Сі підкреслює, що він хоче політичного, економічного, культурного розвитку, а також побудови "екологічної цивілізації".

Політична філософія Сі, яка на з’їзді стала офіційно частиною "Керівництва для дій" партії, зачіпає діапазон від макроекономіки до зовнішньої політики та ідеологічного контролю. Основні принципи викладені Сі, що стали офіційними догмами Комуністичної партії, і які будуть визначати нову еру для Китаю, наступні:

Внутрішня політика

- Укріпити принцип однопартійності

- посилити партійну дисципліну та покращити ефективність управління

- подальша інтеграція та інституціоналізація партії та державної влади
Економіка
- Забезпечити більш збалансований підхід до розвитку
- Зміцнити ключові державні сектори, але надавати більшу свободу для приватної економіки в інших сферах; 

- Уряд буде відіграти роль «директора»
- Заохочувати нові технології та інновації
- Брати участь у процесі глобалізації та формувати її
Суспільство
- Зміцнити ідеологічний контроль
- Просувати китайську культуру

- Сприяти розвитку китайського націоналізму та підкреслювати винятковість Китаю
- Зменшити розшарування та покращити навколишнє середовище - два основних джерела суспільної напруги
Оборона та міжнародні відносини
- Китай підтримує  статус-кво, але буде брати більш активну роль в зовнішньополітичних процесах
-- Підтримувати політику "одна країна – дві системи" та об'єднати Китай з Тайванем
- Забезпечити абсолютний контроль партії над військовими
- Перетворити китайські військові сили в одні з найкращих у світі

Центральне місце в цій "новій епосі", на думку Сі, мають чотири елементи – необхідність того, щоб Китай вірив своїм: системі, шляху, теорії та культурі. Відповідно до бачення Сі Цзіньпіна, Китай має довіряти своїй однопартійній політичній системі та своїй традиційній культурі, що відмінна від західних політичних ідей та цінностей.

Внутрішньо-партійна модернізація

Однією з небезпек для подальшого розвитку Китаю є закритість прийняття важливих рішень та відсутність реальної та публічно визнаної опозиції. В такій ситуації, централізація влади у внутрішньо складній та різноманітній країні – швидкий шлях до переродження влади в закритий авторитарний режим.

Китай має найбільшу армію у світі, тепер Сі хоче, щоб вона була ще й найкращою. З іншого боку, контроль над армією – є  необхідним для утримання влади Сі Цзіньпінем. Напередодні 19-го з’їзду Комуністичної партії Китаю Сi продемонстрував свій повний контроль над Народно-визвольною армією Китаю, заповнивши десятки керівних посад своїми протеже. Такі великомасштабні кадрові зміни, перед самим з'їздом, надзвичайно рідкісні в традиціях партії та армії. Виглядає так, що цими призначеннями, Сі Цзіньпін показує своїм існуючим та потенційним ворогам, що ніхто не може кинути виклик його статусу "основного лідера" та "верховного воєначальника" (zuigaotongshuai).

Не дарма з’явилося навіть поняття –"Сімейної армії Сі" (xijiajun), що стало помітно після всебічної реорганізації апарату армії, яка розпочалася в грудні 2015 року та січні 2016 року.

30 липня, під час святкування 90-річчя з утворення Червоної Армії, Сі Цзіньпін, який очолює Центральну військову комісію (КМЦ), очолив військовий парад на базі Журіхе у Внутрішній Монголії. На відміну від таких подій у минулому, Сi був там єдиним членом Постійного комітету Політбюро, що різко розриває партійну традицію. Навіть риторика була змінена. Замість того, щоб звертатися до Сі, як "лідер" (shouzhang - 首长), війська надали йому більш високий титул "голови" “chairman” (zhuxi - 主席).

Міжнародна політика

Останній рік став ключовим у просуванні Китаю на світовій арені і саме Сі Цзіньпін став тим керманичем, хто обережно, але впевнено виводить Китай на роль вже не регіонального, а  світового гегемона. Варто зазначити, що Китай не дуже рветься стати «наддержавою» прямо зараз, з усіма пов'язаними з цим проблемами та видатками,  але акробатичні стрибки, які Трамп зробив за останній рік – просто змусили китайське керівництво до більш швидкого руху в цьому напрямку.

Головним стратегічним проектом на цьому шляху для Китаю стала ініціатива «Один пояс, один шлях», мета якої полягає в тому, щоб з'єднати Східну Азію і Європу через політичні, транспортні, торгові, фінансові та людські контакти. Ідеологічно китайське керівництво просуває тезу, що цей проект має «сприяти спільному розвитку країн» уздовж цього шляху, а кінцевою метою ініціативи є створення «Співтовариства єдиної долі». Вище керівництво Китаю неодноразово підкреслювало, що  хоч би якого рівня в своєму розвитку не досяг Китай, він ніколи не буде претендувати на становище гегемона, ніколи не буде проводити «політику експансії».

Звучить цікаво, але багато сусідніх країн побоюються (і не без підстав), що «єдина доля» може стати різновидом «комуністичного табору» без права на вибір.

Традиційно, не оминув увагою Сі і проблему Тайваню, який має бути інкорпорований до материкової частини до 2050 року. Стосовно Тайваню, Сі сказав: «Ми будемо рішуче захищати національний суверенітет і територіальну цілісність і абсолютно не будемо терпіти трагедію розколу країни. Будь-яка діяльність, спрямована на розкол Батьківщини, буде суворо протистояти всіма китайцями».

Головна проблема для Китаю у вирішені тайванського питання – це час. З кожним роком тайванці, а особливо молодь, все більше ідентифікують себе саме як тайванців, а не китайців і не горять бажанням. За останніми опитуваннями лише кілька відсотків тайванців розглядають інтеграцію з Китаєм як прийнятну опцію.

Коротко підсумовуючи, – хоча Китай ще не прагне, принаймні зараз, «очолити» глобалізований світ, – все більше видно його готовність «формувати» порядок денний та глобальні процеси. З урахуванням підвищення напруженості та нестабільності в світі, особливо на фоні все більшого небажання США відігравати взяту на себе колись роль «світового гегемона», – китайське керівництво буде змушене діяти все більш активно на світовій арені. З урахуванням потенційного росту внутрішніх проблем (перш за все за рахунок росту дисбалансу в середині країни та можливого економічного сповільнення) є небезпека, що китайське керівництво почне шукати вихід у мобілізаційних практиках та поставить на китайський націоналізм.

Це відчутно непокоїть сусідів Китаю, оскільки це може набути досить агресивних форм. Якщо ж Китаю вдасться пройти непрості перетворення в руслі ідеології «гармонічного розвитку» під керівництвом Сі Цзіньпіна, то він має всі шанси війти в новітню історію Китаю як новий «батько нації». А його кроки за останні роки показують, що він готовий очолити цей процес та запропонувати «китайську мудрість і китайський підхід до вирішення проблем, що стоять перед людством».

Новое Время запрошує на лекції наших відомих колумністів Діалоги про майбутнє. Детальна програма тут

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу  Мнения Нового Времени 


Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.
ПІДПИШІТЬСЯ НА РОЗСИЛКУ ПОГЛЯДIВ   Погляди   ТА ЧИТАЙТЕ ТЕКСТИ ОБРАНИХ АВТОРІВ КОЖНОГО ВЕЧОРА О 21:00
     
Олексій Полегкий
Олексій Полегкий

Філософ і політолог, Антверпенський університет, Бельгія / Вроцлавський університет, Польща

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її курсором та натисніть Ctrl+Enter

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.