Чи чекати революції в Росії?

4 коментувати
Напередодні виборів у 2018 році у Кремля з'явилася проблема – ані ресурсів, ані нових тем для мобілізації

У червні 2017-го в російській політиці відбулися дві основні події – масові протести і пряма лінія з Володимиром Путіним. І якщо останнє – такий собі загальноросійський терапевтичний сеанс, то як буде розвиватися протестна ситуація в РФ, залишається відкритим питанням.

Деякі коментатори схильні бачити в сильнішому протестному русі в Росії потенціал для революційної мобілізації перед або після президентських виборів в Росії 2018 року. Наскільки обґрунтовані такі сподівання?

Безумовно, участь молодого покоління в протестах саме по собі є важливим чинником, оскільки показує, що молодь в РФ не така аполітична, як вважається. Але чи означає це народження нового революційного покоління?

Іншими словами, чи є участь російської молоді в масових протестах ознакою серйозних політичних змін у найближчому майбутньому?

І тут висновки, які можна зробити на підставі соціологічних досліджень, не такі оптимістичні.

Масовий портрет молодого покоління Росії залишається аполітичним

Зважаючи на дані Левада-центру, протестні настрої у «посткримський» період були найнижчими за останні роки.

Одним з головних страхів росіян є нестабільність. Тому Путін подається, передусім, як оплот порядку і гарантія стабільності.

Одночасно, навряд чи можна говорити, що протестний порядок денний є темою номер один для більшості росіян.

Згідно з опитуваннями Левада-центру, близько 58% росіян ставляться позитивно до проведення мітингів проти корупції (і 23% негативно), але при цьому в травні 2017-го лише 15% жителів Росії знали (85% заявили, що не знають про це), що 12 червня плануються мітинги протесту.

На запитання, які події червня запам'яталися росіянам найбільше, лише 10% назвали мітинги проти корупції 12 червня, тоді як пряма лінія з Володимиром Путіним – 39% (але найбільше цікавили росіян погода і стихійні лиха, майже 50% респондентів відзначили їх). Можна, звичайно, зв'язати цю спрямованість уваги як результат впливу та висвітлення цих тем у ЗМІ, але це не змінює самого факту спрямованості масової уваги.

Згідно з дослідженнями Pew Research Centre, довіра до російського лідера залишається високою, починаючи з 2014 року. У 87% є впевненість у тому, що Володимир Путін добре справляється з глобальними проблемами, що залишається досить стійким показником від часу початку українського конфлікту в 2014 році.

Але зараз, оцінка дій президента Володимира Путіна в іноземних справах отримує високі оцінки від більшості росіян, на відміну від більш прохолодних поглядів на його економічну політику і зусилля щодо боротьби з корупцією в країні.

Більше половини росіян висловлюють довіру Путіну, хоча з 2015 року цей показник знизився з 66% до 58% у 2017. Проте, він отримує нижчі рейтинги серед росіян, незадоволених економічним становищем країни. Тільки 46% тих, хто вважає, що економіка погана, більше впевнені в Путіні, порівняно з 70% тих, хто вважає, що економіка хороша.

Більшість (58%) росіян задоволені тим, як йдуть справи в їхній країні (56% в 2014-му), і тільки 37% - незадоволені ситуацією (36% в 2014-му).

Молоді росіяни схильні бути більш оптимістичними щодо того, як йдуть справи, аніж ті, хто старші: 67% респондентів від 18 до 29 років висловлюють задоволення тим, як розвивається країна, і тільки 51% таких з групи 50 і старше. Ті, хто заробляє більше, ніж середній дохід (28 000 рублів на місяць), також більш задоволені (63%), аніж ті, хто заробляють менше середнього доходу (52%).

 

Однак сьогодні Путін отримав нижчі оцінки (63%), аніж два роки тому (83%) за відносини з Україною.

Загальні оцінки російської економіки прохолодні, але відносно оптимістичні в порівнянні з кількома минулими роками. У 2015 році майже три чверті (73%) сприймали економічну ситуацію, як погану. Сьогодні думка росіян розділена: 46% оцінюють економічну ситуацію як хорошу, 49% - як погану.

Жителі Росії відчувають себе трохи краще в оцінці своєї власної економічної ситуації – 51% зараз кажуть, що їхня особиста економічна ситуація добра, в порівнянні з 44% у 2015 році. Однак мало хто з росіян відчуває оптимізм щодо майбутнього: більше половини (53%) очікують, що національна економіка залишиться колишньою або погіршиться наступного року.

Росіяни також дедалі оптимістичніше ставляться до економічного майбутнього країни, попри те, що більшість все ще дивиться в майбутнє з тривогою. Сьогодні 43% жителів Росії вважають, що економічна ситуація покращиться наступного року (таких було 38% у 2015 році), що значно вище, ніж під час глобальної економічної кризи, що почалася в 2007 році.

Молоді росіяни більш оптимістично ставляться до економіки країни, ніж старше покоління: в групі 18 - 29-річних 48% вважають, що економіка покращиться в найближчий рік, тоді як тільки 37% тих, хто старше 50 років, поділяють ці почуття.

За останні два роки показники підтримки дій Путіна в боротьбі з корупцією також знизилися – з 62% до 49%. Менше половини (46%) осіб у віці 50 років і старше схвалюють те, як Путін бореться з корупцією в порівнянні з 57% від 18 до 29 років.

Ставлення до розвалу Радянського Союзу також сильно відрізняється в різних вікових групах. Якщо ті, кому 50 і більше, в переважній більшості сприймають цю подію як погану для Росії (73%), то молодше покоління менш упевнене: більше третини (37%) кажуть, що розпад СРСР був хорошим для їхньої країни, а ще 19% не мають думки з цього питання.

Що особливо є  значущим для України та інших країн-сусідів Росії – більшість росіян (60%) досі вважають, що існують частини інших держав, які по праву належать їм (з 2002 року ці дані істотно не змінилися, зокрема і після окупації Криму в 2014 році).

Коли мова заходить про сусідні країни, росіяни впевнені, що варто втручатися, якщо існує загроза «етнічним росіянам». Близько половини (52%) підтримують інтервенцію в таких випадках, у той час як 41% проти неї. До справ інших країн без урахування ближнього зарубіжжя росіяни байдужі. Тільки чверть погоджуються з тим, що Росія має «допомагати їм вирішувати свої проблеми». На противагу їм 65% впевнені, що РФ варто розбиратися зі своїми проблемами, а інші країни залишити в спокої.

Підсумовуючи вищесказане, дані опитувань говорять про те, що висновок про молоде покоління «революціонерів» - здається передчасним.

Незважаючи на масові арешти, як у березні, так і в червні, протести не викликали ні серйозної консолідації, ані дієвого обурення, що призводить до масової мобілізації. Масовий портрет молодого покоління Росії залишається аполітичним і орієнтованим на особисте виживання та успіх. До того ж, молодь є родючим ґрунтом для «великодержавної» пропаганди.

Відкриті також основні теми майбутніх президентських виборів. І тут у Кремля проблема – ані ресурсів, ані нових тем для мобілізації. Лише ті самі: захист «великої Держави» і пошук нових ворогів як внутрішніх, так і зовнішніх.

На жаль, комбінація з інтересу самого Путіна до міжнародних справ і велика підтримка його міжнародних авантюр ведуть до того, що основний акцент – захист батьківщини від ворогів, не обіцяє нічого доброго ані самій Росії, ані її сусідам.


Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.
ПІДПИШІТЬСЯ НА РОЗСИЛКУ ПОГЛЯДIВ   Погляди   ТА ЧИТАЙТЕ ТЕКСТИ ОБРАНИХ АВТОРІВ КОЖНОГО ВЕЧОРА О 21:00
     
Олексій Полегкий
Олексій Полегкий

Філософ і політолог, Антверпенський університет, Бельгія / Вроцлавський університет, Польща

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її курсором та натисніть Ctrl+Enter

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.