Нова «креативність» податкового тиску

5 травня 2021, 15:46

Те, що в Україні податкове керівництво, попри риторику «захисту бізнесу» завжди намагається оподатковувати все, що ще хоч трохи жевріє, не є чимось новим. Однак сьогодні це все ж насторожує

Завершення коронавірусної кризи (коли це станеться) означає, що завдання відновлення для України не спрощуються, а радше ускладнюються. Країні потрібно буде не лише вишукувати кошти на покриття бюджетних дефіцитів (лише у 2021р. — майже 250 млрд грн або 5,5% ВВП), але й для активізації економічних стимулів зменшувати фіскальний тиск і тягар.

Відео дня

Однак на тлі продовження гальмування економіки у першому кварталі держбюджет виконано з дефіцитом загального фонду обсягом «лише» 33,6 млрд грн, при плановому — 66,8 млрд грн. Вдвічі менший (ніж плановий) дефіцит зумовлений значним перевиконанням бюджетних надходжень, при тому, що гривня упродовж періоду зміцнилась — з 28,22 грн/$1 у січні до 27,80 грн/$1 у березні (менше значення курсу означає менші надходження від митних зборів). Така суперечність має просте пояснення — посилення фіскального тиску на економічних агентів навіть у кризових умовах.

Загалом головною причиною збереження високих бюджетних дефіцитів в Україні часто називають ухиляння бізнесу і домогосподарств від сплати податків. Однак насправді головним чинником бюджетних недонадходжень є саме надмірний податковий і адміністративний тиск, який для бізнесу ще й супроводжується штрафами, додатковими вилученнями та ін. Тому й поведінка бізнесу (спроби ухиляння, тонізації) є «природньою» реакцією підприємництва на надмірні і необґрунтовані вимоги влади.

Те, що в Україні податкове керівництво, попри риторику «захисту бізнесу» і «підтримки населення», завжди намагається оподатковувати все, що ще хоч трохи жевріє, не є чимось новим. Однак сьогодні «креативність» владних податкових новацій все ж насторожує.

Дійшла черга також до цифрових середовищ

Так, ініціатива підвищення ставки ПДВ до захмарних 22−24% призведе ні до чого іншого, як до прискорення депресії того бізнесу, який попри коронавірусну кризу спромігся зберегтися. А в рамках проектно-законодавчої «податкової амністії» виявляється мають оподатковуватись кошти, які населення зберігає у готівковій формі (навіть якщо вони мають офіційне походження). При тому, що НБУ, розуміючи важливість для економіки стимулювання заощаджень домогосподарствами, намагається законодавчо відмінити податок на доходи з депозитів, введений ще у 2014р. Що, втім, не помічається законодавцями.

Дійшла черга також до інформаційно-комунікаційних і цифрових середовищ. Так, наміри оподаткування глобальних корпорацій в Україні (Google, Facebook, Netflix) не лише послаблять інноваційні та інтеграційні можливості вітчизняного бізнесу, але й здорожчають вартість для населення доступу до глобальних мереж. Ще більш шокуючими виглядають пропозиції запровадження податку на закордонну онлайн-освіту в Україні - замість надання можливості молоді отримання основ сучасної освіти формуються додаткові податкові бар'єри.

Звичайно, в умовах чинних високих соціальних зобов’язань держави, суттєве зниження рівня оподаткування не видається реалістичним. Однак, якщо не можна зменшити оподаткування, так хоча б не допустити його подальшого зростання, що стало б першим кроком на шляху до фіскального сприяння.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Отже, вагомим у цьому напрямі могло б стати законодавче закріплення недопустимості посилення фіскального тиску у посткоронавірусний період. Основний механізм базуватиметься на принциповому положенні про те, що впровадження будь-якого нового податку чи податкових вилучень чи підвищення ставки податку, які можуть призвести до посилення податкового тиску, можливе лише за наявності підтримки таких змін конституційною більшістю Верховної Ради.

Приєднуйтесь до нашому телеграм-каналу Мнения НВ

Показати ще новини
Радіо НВ
X