Північний потік-2. Кому вигідне зближення Москви та Берліна
Ангела Меркель отримала чимало похвал за свою політику щодо Росії та України. У непрості часи німецький канцлер об'єднала Євросоюз в питанні санкцій проти Москви після анексії Криму і вторгнення в Східну Україну. До того ж вона неодноразово брала в Берлін українського президента і продовжує обстоювати збереження санкцій до повної реалізації Мінських угод.
Однак всередині її лівоцентристські коаліції соціальні демократи схиляються до іншої точки зору, показуючи тим самим, що партія не бажає розлучатися з політикою зближення Німеччини та Росії, що почалася ще в 70-ті роки минулого століття, - так званої Ostpolitik.
Лідери соціал-демократів досі вірять, що Ostpolitik є наріжним каменем європейської стабільності і безпеки, але насправді на сьогоднішній день ця політика недоречна і навіть анахронічна. Холодна війна давно завершилася, як і наступна за нею поствоєнна ера. Старі прийоми Ostpolitik віджили себе, дуже багато що змінилося в Європі, Росії і особливо в країнах, розташованих між ЄС і РФ. Відродження Ostpolitik спричинить негативні наслідки для всього регіону Східної Європи, оскільки завжди була виключно німецько-російської домовленістю.
Шредер є у зарплатних відомостях ГазпромуПрагнення відродити німецько-російські відносини заохочує лідер соціал-демократів Зігмар Габріель за підтримки ще одного соціал-демократа - міністра закордонних справ Німеччини Франка-Вальтера Штайнмайера. На початку жовтня Габріель закликав скасувати санкції проти Росії, після чого поскаржився на жалюгідний стан російсько-німецьких відносин у ході візиту до Москви 28 жовтня, де він зустрівся з Путіним і шефом Газпрому Олексієм Міллером.
Згідно з опублікованою на сайті Кремля стенограмою зустрічі, Габріель зазначив, що не може зрозуміти, "чому розвиток наших двох країн пішов у різних напрямках". Він також висловив думку і щодо української кризи: "Вважаю, що ситуація навколо України, швидше за все, симптом, а не причина виниклих проблем". Він також заявив, що "і в Європі, і в США, є сторони, яким йде на користь саме продовження цього конфлікту, а не подолання".
Габріель також активно підтримав проект Північний потік-2, який передбачає розширення мережі газопроводу, побудованого по дну Балтійського моря і дає змогу "Газпрому" постачати блакитне паливо безпосередньо з Росії в Німеччину. Початковий проект обстоював попередник Меркель, соціал-демократ Герхард Шредер, який є у зарплатних відомостях Газпрому.
Кінцева мета Газпрому полягає в тому, щоб покінчити з залежністю Росії від України, як основного транзитного маршруту до прибуткових ринків Європи. У 2013 році російські постачання склали близько 30% споживання газу в Європі. Реалізація проекту Північний потік-2 призведе до того, що Україна щорічно втрачатиме $2 млрд доходів від транспортування російського газу.
Критики проекту, очолювані країнами Балтії та Центральної Європи, нещодавно направили Європейської комісії лист проти будівництва другого Північного потоку. Вони стверджують, що новий газопровід суперечить Третьому енергетичного пакету ЄС, а також ставить Газпром в таке становище на європейському ринку, яка може підірвати енергетичну безпеку Європи і пропонований енергетичний союз.
Суть Третього енергетичного пакету полягає в так званому принципі поділу, згідно з яким постачання та транспортування енергетики повинні розмежовуватися допомогою доступу на ринок третьої сторони. Мета цього принципу – сприяти конкуренції і створити всередині ЄС ліберальний енергетичний ринок. У 2014 році правила Єврокомісії переконали Газпром відмовитися від проекту "Південний потік", який повинен був зв'язати Росію з Південно-Східною Європою через трубопровід по дні Чорного моря. Проект не відповідав вимогам Третього пакету. Чому ж комісія не може застосувати ті ж принципи до другого Північному потоку?
Габріель, схоже, вирішив тримати комісію в страху. Він сказав Путіну, що Північний потік-2 буде залишатися "в компетенції німецької влади... Якщо ми зможемо це зробити, тоді можливості втручання ззовні будуть обмеженими". Це, за його словами, допоможе "обмежити політичне втручання в ці питання".
Віце-президент Європейської комісії Марош Шефчович, що відповідає за енергетичний союз, був розпливчастим у своїх висловлюваннях щодо сумісності другого Північного потоку з принципами Третього енергетичного пакета. Тим не менш, як колишній словацький дипломат, він повинен знати, що більша частина Центральної Європи буде вразливою, якщо Україна перестане бути транспортним коридором для російського газу. Німеччина також стане більш залежною від російського газу, на який в останні роки припадає близько 30% від усіх потреб країни.
Крім того, Німеччина хоче запропонувати Росії спеціальні інвестиційні та енергетичні угоди, щоб запобігти подальшим політичним та економічним суперечностям між Москвою та Києвом після того, як між ЄС і Україною запрацює глибока і всеосяжна зона вільної торгівлі.
Штайнмайер запропонував ідею інвестиційних та енергетичних поступок для Москви комісара з торгівлі ЄС Сесілії Мальмстрьом, щоб "відреагувати на побажання Росії і почати більш тісний обмін думками з питань енергетики та захисту інвестицій". Нагадаю, раніше в цьому році ЄС відтермінував введення в дію ЗВТ між Україною і ЄС під тиском Росії.
На додаток до цього, Берлін підтримує ідею співпраці між ЄС та Євразійським економічним союзом, в поєднанні з мирним рішенням для Східної України. Очолюваний Росією ЄАЕС також включає Білорусь, Казахстан і Вірменію.
Підтримка другого Північного потоку і ЄАЕС Берліном несе шкоду для кількох його друзів з числа східних сусідів. Вони побоюються, що туга Німеччини з Ostpolitik зіграє не на їх користь у спробах звільнитися від російської енергетики та російського втручання у цілому.
Переклад НВ
НВ володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Джуді Демпсі на Сarnegie Еurope. Републікування повної версії тексту заборонена
Більше точок зору тут
