Про користь "жирних котів"

13 коментувати
Новий поворот колеса фортуни — українці на повному серйозі обговорюють і засуджують програмістів, заздрячи їх високим зарплатам. Чому? А головне — навіщо?

У нашому суспільстві, розколотому безліччю факторів, постійно з'являються все нові причини для ненависті і нерозуміння. Мало нам ідеологічних розбіжностей, класової непримиренності та регіональних відмінностей, так ще час від часу мішенню для критики стають окремі професії. Історично першими були, напевно, журналісти: виявилося, що все вони роблять не так, і взагалі шкоди від них більше, ніж користі. За журналістами пішли інші — від шахтарів до таксистів. І ось новий поворот колеса фортуни — суспільство на повному серйозі обговорює і засуджує програмістів, заздрячи їх високим зарплатам, зручним офісам та усіляким "плюшкам", тобто особливим умовам і заохоченням. Програмісти сьогодні в суспільній думці перетворилися на "жирних котів", яких час "розкуркулити" слідом за "проклятими капіталістами".

Носії нового завжди дратують, так було у всі часи. Проте спробуємо розібратися, що являє собою сьогодні українська індустрія ІТ (інформаційних технологій).

Переважна частина ІТ-сектора орієнтована на експорт, і це не дивно: внутрішній ринок малий і в найближчі 100 років залишиться істотно меншим, ніж ринки США, Євросоюзу та інших розвинених країн. Найбільш поширена бізнес-модель — виконання замовлень іноземних клієнтів — чомусь вважається нікчемним бізнесом, "погодинною здачею в рабство" українських фахівців.

Зруйнувати те, що створювалося роками праці десятків тисяч людей, нескладно. Відновити потім буде неможливо

Це дивно, адже, по‑перше, так влаштована вся сфера послуг. З таким же успіхом можна вважати добровільним рабством роботу перукаря, стоматолога або професора бізнес-школи — на час вашого перебування в кріслі перед ним. Старі комуністичні міфи пропонують нам поважати тільки заводський пролетаріат, зараховуючи сферу послуг (й інтелігенцію) до другого сорту. Однак у сучасному світі саме міжнародна торгівля послугами вважається вершиною економічного розвитку, вище товарної і тим більше сировинної економіки. Чому так?

Справа в тому, що, по‑перше, послуги генерують набагато більше доданої вартості. Нагадаю, додана вартість — це доходи мінус матеріальні витрати, тобто заробітна плата включається в додану вартість. Додана вартість ІТ-послуги дуже висока. У разі експорту це валютна виручка, і вся вона надходить у країну (причому, що добре, натомість з країни нічого не вивозиться).

По-друге, набагато краще здавати мізки в оренду погодинно, ніж вивозити їх за кордон на постійне місце проживання. Критики ІТ-індустрії не розуміють, що вона служить потужним чинником запобігання еміграції найталановитіших. Високі зарплати витрачаються тут, в країні, крім того, одне робоче місце в ІТ-індустрії створює додатково три-п'ять у суміжних сферах.

Дуже важливим чинником є соціальний. Програміст (в широкому сенсі ІТ-спеціаліст) — це нова соціальна модель життєвого успіху для молоді. Ви ж не хочете, щоб діти мріяли стати митниками і прокурорами? Важливий не тільки розмір зарплати, але і нова демократична культура менеджменту, новий стиль офісного простору, взагалі спосіб життя — відкритий, орієнтований на розвиток. Запит на цю культуру породжується саме ІТ-індустрією і суміжними креативними галузями.

Накопичення критичної маси фахівців створює насичене інформаційне середовище, "поживний бульйон" для інновацій, де ідеї витають у повітрі і народжуються стартапи. Цей шлях пройшли раніше креативні міста і долини світу. Для того щоб його повторили Київ і Львів, будуються такі проекти, як UNIT.City, Creative Quarter і IT-Park. І це тільки початок.

Але є ще два важливі чинники. Один з них — образ країни. Дипломати підтвердять, що дуже складно просувати на світовому ринку Україну, що асоціюється сьогодні в основному з війною і корупцією. Історії успіху українських програмістів, а також дизайнерів, кінопродюсерів і так далі поряд з історіями спортсменів та артистів формують образ сучасної привабливої країни.

Другий фактор може виявитися ще важливішим. ІТ-індустрія першою зіткнулася з браком фахівців і негайно стала інвестувати в освіту. Саме ця галузь є найбільш зацікавленим замовником реформи освіти, вдумливим і сильним партнером держави у цій сфері, підтримуючи зміни попитом, інвестиціями і технологіями.

Сьогодні ІТ-індустрія перебуває під пильною увагою силовиків і популістів, податківців і соціальних демагогів. Зруйнувати те, що створювалося роками праці десятків тисяч людей, нескладно. Відновити потім буде неможливо, і сумний жарт про те, що останній від'їжджаючий має вимкнути світло в аеропорту, може виявитися пророцтвом.

Колонка опублікована в журналі Новое Время від 14 квітня 2017 року. Републікування повної версії тексту заборонене


Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.