Чому сьогодні говорять про освіту жителів ОРДЛО?

17 лютого 2022, 15:24

В потоці новин і тій ситуації, в якій ми перебуваємо, важко думати про системність розв’язання питань, які вже є і накопичились. Проте, паніка — це поганий друг

Минулий тиждень ми з колегами багато часу провели в коментарях в соціальних мережах. Причиною цьому стало засідання робочої групи щодо розробки механізму проходження освітньої атестації людьми, які отримали освіту на окупованих територіях. І предмет її роботи в перше ж засідання став підставою для публічної заяви переміщених ВУЗів. Звернення було направлено на «неприпустимість з правової та моральної точки зору» прийняття подібного. Буря обговорення не затихла до сьогодні, і цьому є ряд своїх причин. На них ми і зупинимося.

Відео дня

Чому саме зараз?

Насправді, обговорення даного питання не нове. Проте саме на початку листопада минулого року коаліцією організацій, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройного конфлікту осіб було адресовано звернення з проханням створення робочої групи. Що і відбулось. Тепер робота профільних представників державної влади, громадського сектору, навчальних закладів має бути направлена на планування, здійснення системних заходів, спрямованих на реінтеграцію через освіту мешканців тимчасово окупованих територій.

Про кого йдеться?

Йдеться про осіб, які проживають чи проживали (і на цьому я особливо сконцентрую вашу увагу) на тимчасово окупованих територіях і отримали там відповідну освіту. Сказати про яку кількість осіб реально йдеться — складно. Щорічно з початку війни лише в Криму атестати про середню освіту отримують близько 10 тис осіб, близькою до цього є цифра й в Донецькій області. Випускниками окупованої частини Луганської області стають близько 5 тис осіб. Звісно, частина із цих дітей відразу виїжджають\виїхали на підконтрольну територію України і вступили в навчальні заклади: на підставі ЗНО чи спрощеної процедури вступу, яка потребує окремого обумовлення.

Ще частина — свідомо виїхали до Російської Федерації. Проте інші, з різних на те підстав, продовжили навчання в системі окупаційної влади. Саме ці підстави потребують окремого обумовлення. «Всі, хто хотіли — поїхали» є тим судженням, що абсолютно не відповідає дійсності. В окупації перебуває значна частина населення, яка проукраїнськи налаштована, проте не має рідних/близьких на підконтрольній території, навпаки має близьких, які не можуть виїхати із-за своєї немобільності, не мають впевненості в початку нового життя або повернулися після декількох років пошуку себе на новому місці. Ситуації дуже і дуже різні. Проте я прошу всіх з ким спілкуюсь, хто читає цей текст знайти в собі розуміння різноманіття ситуацій. Наразі, чесно кажучи, це сприймається дещо інакше, адже саме зараз в частині із нас звучить питання «Що буду робити я в разі ескалації війни?».

«Всі, хто хотіли — поїхали» є тим судженням, що абсолютно не відповідає дійсності

Водночас, не йдеться про ворожих до України осіб. Пробачте, проте який сенс їхати до України та робити зусилля для визнання кваліфікацій? За їхніми дипломами вони вже сьогодні можуть працювати на окупованих територіях чи поїхати в Росію. А от вороже ставлення, агресія і необдумані висловлювання реально можуть змусити безповоротно дивитись на Схід. Чи зможемо ми в такому разі повернути території? Я стою на позиції того, що без людей — ні. Тому і варто працювати з ними вже сьогодні.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Чи визнаємо ми документи окупаційної влади та якою буде процедура?

Визнання освітніх кваліфікацій в жодному разі не означає визнання документів про освіту, виданих де-факто владою. Предметом підтвердження і перевірки є знання людини, що здійснюється відповідно до українських освітніх стандартів та в межах законодавства України. Скажу більше, з 2016 року працював порядок проходження атестації здобутих кваліфікацій, результатів навчання та періодів навчання в системі вищої освіти, здобутих в Криму після 20 лютого 2014 року. Наразі ж йдеться про поширення можливості на частину окупованих Донецької та Луганської областей і, що важливо, покращення механізму.

Скажу більше, навіть наявна процедура атестації не є набагато легшою за вступ та подальше навчання. Оцінювання знань, умінь та кваліфікацій здійснюється за всіма напрямами та може зайняти не один місяць. Зараз є можливість врахувати всі застереження і зробити документ, що відповідатиме інтересам і осіб, які бажають виїхати та вже сьогодні працювати в Україні, і держави.

Чому просто не можна отримати освіту на підконтрольній території?

Відповідь тут дуже прагматична і гадаю зрозуміла, чи готові ви зараз ще раз пройти навчання з нуля? Швидше за все, відповідь буде негативна. Тому наразі держава Україна має надати конкретні пропозиції молоді з окупованих територій. І тут йдеться про два паралельні треки. Перший із них лежить у подальшому просуванні і залученні дітей до вступу на підконтрольну територію, зокрема, за спрощеною процедурою, провадження інтеграційних курсів. Інший — має говорити про ту молодь, яка вже закінчила навчання і вже будучи свідомою хоче обрати Україну.

І на завершення

Держава Україна і українське суспільство неминуче потребуватиме обговорення і вирішення цього питання. Й попри те, що можна сказати, що сьогоднішній момент не найзручніший — це слід робити, і як меседж жителям окупованих територій, і як реальну дію. Моя колежанка, аргументуючи позицію щодо підтвердження кваліфікацій, наводила історії реальних людей, які хочуть виїхати, але їх зупиняє питання їхньої освіти і, відповідно, можливості тут отримувати належний дохід. Я не буду розповідати тут історії, проте прошу вас думати над цим питанням через призму людей. Людей, які хочуть обирати Україну.

Приєднуйтесь до нашого тeлеграм-каналу Мнения НВ

Показати ще новини
Радіо NV
X