Про индика та авдиторію. Интродукція

0 коментувати

Що має бути предметом діяльності правописної комісії?

Міністерство освіти і науки оприлюднило проект зміненого правопису.  Нам відведено час до 15 вересня надати до нього свої зміни та пропозиції у форматі партикулярних коментарів та лише у межах проекту.  Зміни та пропозиції подавати сюди.

 Аби почати з початків та запровадити громадське обговорення у конструктивний дискурс розберімося, насамперед, у предметі дискусії.  Що таке “мова” та що таке “правопис”?

Для багатьох стане відкриттям, що мова – це не літери, а, насамперед, – звуки.  Мова – це не те, що ваші очі бачать коли ви читаєте цей текст.  Мова – це те, що ваші органи слуху сприймають на слух, а ваші органи мовлення вимовляють.

Звуки (у лінгвістиці – фонеми) складаються у цеглинки (у лінгвістиці – морфеми) з яких ми вибудовуємо блоки - слова (у лінгвістиці – лексеми).  Із слів ми вибудовуємо фрази та речення.  За допомогою фраз та речень ми формулюємо думки.  За їхньою допомогою ми спілкуємося, тобто доносимо інформацію від одного мовника до іншого.

Слова, а з них фрази та речення, ми вибудовуємо за допомогою граматики відповідної мови. А вимовляємо ми їх за допомогою правил фонетики відповідної мови.  І те, й інше - частини науки мовознавства.

Будь-яка система письма – це лише умовністьФонетика – річ консервативна. З плином часу змінюється мало.  Пам’ятаєте інтернет-мем про “російськомовну щелепу”? Так от, “україномовна щелепа” існує так само та існуватиме довіку.  Досить лише збагнути, що фонетична конструкція української мови сягає сивих глибин сторіч.  Вона склалася у наших обширах задовго до їхнього послов’янщення і - в основному - у геть іншомовному середовищі – іраномовному (скіфи та сармати) та, на загал,- неіндоєвропейському (трипільці).

 (До речі, у межах самої лише англійської мови та лише на Британських островах існує зо два тузіні різноманітних “щелеп”.  Таких, що часами одна “щелепа” іншу геть не розуміє, хоча обидві й мовлять одне до одного тією самою мовою.)

Граматика – річ теж достоту консервативна, з плином часу змінюється мало.

Якщо фонетику поєднати із граматикою, у підсумку отримуємо мовлення.  Таким чином, українською мовою ми маємо змогу говорити шляхом вимовляння звуків за правилами української фонетики та формування їх у морфеми-слова-фрази-речення за правилами української граматики.

 Що з усього цього нам пропонує МОН?  Аж нічого. Існує одне-єдине призначення правопису – встановити правила фіксації/передачі усного мовлення засобами письма.

У сучасному світі знаємо багато систем письма, але майже всі вони зводяться до одного-єдиного принципу – це фіксація фонем-морфем-лексем на будь-якому придатному для цього носії за допомогою умовних графічних символів – літер, їхніх сполучень (наприклад, складів), слів-фраз-понять-речень (наприклад, ієрогліфів) та та/або інших позначень (наприклад, розділових знаків).

Літерні графічні символи котроїсь мови типово об’єднують в абетку. Сучасна офіційна українська абетка заснована на кирилиці та складається з 33 літер. Ще донедавна, до “реабілітації” літери “Ґ”, їх було 32.

Вже понад півтора століття точаться дебати про переведення української мови на українську латинку, або про її запровадження опліч кириличного письма.  Наразі ці дебати ми оминаємо, оскільки розуміємо, що будь-яка система письма - це лише умовність.  За великим рахунком, немає жодного значення яке умовне графічне зображення закріпити за конкретною літерою - хоч комбінації крапок та тире, як в Азбуці Морзе.  Головне, аби переважна частина письменних людей розуміли, що таким умовним графічним позначенням позначається така-то літера.

 Отож, головними завданням правопису є такі:

- запровадити певну систему графічних умовностей, котрі вживаються для фіксації звуків на письмі (літери, розділові знаки, , діакритичні знаки тощо),

- запровадити правила передачі звуків за допомогою таких графічних умовностей та

- накласти ці правила на граматичні правила мови задля унормування фіксації на письмі морфем-слів-фраз-речень.

Ані більше, ані менше.

Правописна комісія зобов’язана розробити та затвердити належну кількість графічних умовностей (разом із їхніми графічними зображеннями та способами відтворення - як ручним, так і машинним способами), за допомогою яких користувачі мали би змогу фіксувати усне мовлення письмовими засобами.

Правописна комісія не встановлює орфоепічних правил української мови, але зобов’язана збудувати правопис таким чином, щоби користувачі мали змогу без проблем здійснити як пряму конвертацію усного мовлення у письмо, так і зворотну конвертацію зазначених графічних умовностей з письма в усну мову.  Й головне, – таким робом, аби після зворотної конвертації написані морфеми-слова-фрази-речення звучали відповідно до орфоепічних правил української мови.

Правописна комісія не встановлює граматичних правил української мови, але вона зобов’язана чітко слідувати їм у правописі таким чином, щоб як письмове втілення усної мови, так і його наступна зворотна конвертація в усне мовлення цілковито відповідали правилам граматики української мови.

Оце, власне, й має бути предметом діяльності правописної комісії.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Хочете знати не тільки новини, а й що за ними криється?

Читайте журнал Новое Время онлайн.
Передплатіть зараз

Читайте 3 місяці за 59 грн

Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.
ПІДПИШІТЬСЯ НА РОЗСИЛКУ ПОГЛЯДIВ   Погляди   ТА ЧИТАЙТЕ ТЕКСТИ ОБРАНИХ АВТОРІВ КОЖНОГО ВЕЧОРА О 21:00
     

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.