Ще одна поразка неоімперії «кривих люстерок»
Прийнято історичне рішення Комітетом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО щодо внесення центра міста-порту Одеса до Списку Всесвітньої спадщини під загрозою
Попри те, що росіяни відверто знущалися з самого процесу внесення історичного центра міста-порту Одеса до Списку Всесвітньої спадщини під загрозою: через своїх «агентів впливу» намагалися «відредагувати» досьє, затягували процедурні питання, намагалися провокувати, скасувати або перенести розгляд номінації, — відтепер історичний центр міста-порту Одеси під захистом ЮНЕСКО.
Для розуміння подвійних стандартів, всіх засобів, на які тільки спроможна країна-агресорка, зверну увагу на виступ на засіданні Комітету заступниці постійного представника РФ при ЮНЕСКО Тетяни Довгаленко, яка вкотре продемонструвала, що є представником сучасної імперії «кривих люстерок». «Сьогодні ми стали свідками похорону Конвенції всесвітньої спадщини», — сказала вона, додавши, що під тиском «наукова об'єктивність була ганебно порушена». Та ще кілька висловлювань російської дипломатки, незрівнянні за рівнем свого цинізму: «Ударів по цивільній інфраструктурі наші військові не завдають» чи «у вас там повилітали шибки в Одеському художньому музеї, так сподіваємося, ви їх вставили». І це говорять росіяни про місто, що знаходиться за кілька десятків кілометрів від лінії фронту, яке неодноразово зазнавало обстрілів з боку росіян. І вже 26 січня, наступного дня після рішення ЮНЕСКО, «Перлина Чорного моря» знову зазнала бомбардувань від російських варварів.
Головуюча засідання Комітету досить щедро надавала слово росіянці й всі присутні мусили слухати зухвалу процедурну маячню представниці країни-терористки. Між іншим, ця тимчасова керівниця російської делегації — часта гостя на пропагандистських каналах РФ. Коли ж у дипломатки-пропагандистки аргументи щодо Одеси було вичерпано, вона сумно завела широко відому у виконанні Леоніда Утьосова пісню «У Черного моря», експромтом перекладену англійською. Однак крім сміху у залі засідання це виконання («фантомний біль») нічого не викликало.
Росія справедливо програла та програє.
Україна за підтримки міжнародних партнерів підготувала номінацію у стислі терміни з огляду на нагальну потребу збереження й охорони цього південного українського міста як видатного об'єкта культурної спадщини.
Росія справедливо програла та програє
Безперервний розвиток Одеси як портового міста сягає 15-го століття. Відтоді й до 18-го століття включно воно було відоме як Хаджибей, із фортецею та гаванню. Завдяки порту місто стало феноменом культурного розмаїття та міжкультурного діалогу. В часи існування Російської імперії просувалося твердження про те, що місто засноване указом імператриці Єкатєріни ІІ у 1794 році. Однак рескриптом імператриці була лише підтримана ініціатива переоблаштування порту Хаджибей. Місто процвітало завдяки торгівлі та активній багатонаціональній спільноті мешканців.
Пропагандистська путінська машина використала міф про «заснування Одеси імператрицею», який з’явився у 19-му столітті, як ще один пазл «руського міру» та один з приводів для територіальних претензій Росії на українські міста і початок збройної агресії.
Досьє було підготовлено Одеською міською радою, МКІП у партнерстві з міжнародними експертами, узгоджено з українськими фахівцями та істориками, зокрема, Українським національним комітетом ICOMOS та Українським інститутом національної пам’яті, та передано у встановленому порядку на розгляд Комітету ЮНЕСКО.
Генеральний директор ЮНЕСКО Одрі Азуле високо оцінила внесення історичного центра міста-порту Одеса до Списку Всесвітньої спадщини під загрозою, акцентувавши, що «легендарний порт, який залишив слід у кінематографі, літературі та мистецтві, поставлений під посилений захист міжнародної спільноти, буде збережено від подальшого руйнування».
Україна не є членом Комітету Всесвітньої спадщини (але дуже сподіваємося, що станемо цього року) і не мала безпосереднього впливу на процеси ухвалення ним рішень. Тому для нас дуже важливими були розуміння суті питання країнами — членами Комітету. Ми доклали всіх зусиль, щоб авторитетну інституцію не використали для політичних маніпуляцій.
Сам факт скликання позачергової сесії Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, який не збирався півтора року, з розгляду безперечно й інших важливих питань (але всі розуміли, яке з них сьогодні головне для обговорення) — це й велика заслуга українських дипломатів, нашого постійного представництва України при ЮНЕСКО. Засідання Комітету всесвітньої спадщини відбулося саме у Парижі, а не в російській Казані, як планувалося раніше, й дипломатичним шляхом було усунуто росіянина — очільника Комітету, що, безперечно, є ще однією нашою перемогою.
Завдяки спільним зусиллям Одеса вже перебуває під блакитним щитом захисту ЮНЕСКО. Включення до Списку всесвітньої спадщини під загрозою відкриває доступ до екстрених механізмів міжнародної допомоги як технічної, так і фінансової, для посилення захисту об'єктів, зокрема під час війни, і сприяння їх відновленню. Отже, новий статус Одеси дає нам додаткові аргументи у політичній боротьбі проти Росії, бо сьогодні під загрозою знищення перебуває не просто прекрасне українське місто, а об'єкт всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО, а руйнація такого об'єкта — військовий злочин. І в разі руйнування на країну-агресорку накладаються зобов‘язання — все відновити, незалежно від того, погодиться вона на репарації після нашої перемоги чи ні.
Перемога буде за нами. Ця перемога вже є.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV
