Це бета-версія нового сайту Нового Времени. Надсилайте свої зауваження на адресу newsite@nv.ua

Обережно, вибори. Як рейтинги впливають на наш вибір

5 лютого, 18:09
0
PR

Кілька найпоширеніших способів, якими українські політики маніпулюють під час виборів

Людина – істота соціальна. Ми зустрічаємось з друзями, ходимо на концерти, сидимо в соціальних мережах і все життя проводимо в оточенні інших людей. А ще – порівнюємо себе з іншими і формуємо власну думку, спираючись, в тому числі, на те, що популярно або поширено в нашому оточенні.

І йдеться не лише про моду на гаджети та бренди. Як пише нобелівський лауреат з економіки і поведінковий психолог Річард Талер, соціально-заразним може бути майже будь-що: від ожиріння до оцінок в університеті, від народжуваності до самогубств. У тисячах факторів, які визначають наш вибір, ми орієнтуємось на те, наскільки ті чи інші ідеї поширені в суспільстві. І симпатії до політиків – не виключення.

Те, що в ідеальних умовах могло би допомагати нам зробити вибір, в українських реаліях часто перетворюється на маніпулятивну практику.

Для людини є звичним зважати на те, наскільки прийнятним буде її вибір

Ми зібрали кілька найпоширеніших способів, якими українські політики намагаються маніпулювати нашою схильністю вестися на соціальні підштовхування.

Уявна більшість

Найменш затратний і найбільш банальний спосіб – говорити, що ту чи іншу ідею політика підтримує «більшість українців». Соціологія тут ні до чого – можна просто впевнено говорити про більшість і робити це достатньо швидко, щоб слухач не встиг задати зайві запитання.

Якщо дивитися на такі заяви критично, вони здаються голослівними. Проте задача маніпулятора – ненав’язливо дати відчути, що ті чи інші ідеї або настрої є не просто поширеними, а «нормальними», в той час як не підтримувати їх – мало поширена поведінка.

Інші способи застосування цього ж прийому – говорити про ті чи інші думки, бажання або підтримку «справжніх українців». Можна перевести і на регіональний/галузевий рівень: «більшість одеситів», «усі шахтарі», «справжні львів’яни».

Вибіркова соціологія

Посилатися на реальну соціологію складніше, ніж на вигадану. Проте завжди лишається можливість посилатися лише на ті пункти, які вигідні мовцю і мовчати про інші, які здаються не такими привабливими.

Наприклад, щоб підкреслити успіхи у реформі правоохоронних органів цього літа Петро Порошенко згадав про зростання рівня довіри до Національної поліції, яка, за його словами, досягнула понад 50%. Проте він забуває кілька важливих факторів. Зокрема про те, що опитування проводилось лише у перших 12 містах, де запустили нову патрульну поліцію. Всеукраїнські ж опитування показують зовсім інші цифри. До того ж, ці 50%, які озвучує президент, стосуються не усієї Національної поліції, а лише Патрульної поліції. І потім, опитування проводили за кошти та на замовлення МВС.

Липова соціологія

Якщо реальні заміри настроїв населення не подобаються політикам, вони можуть просто замовити одну з численних фейкових соціологічних служб. Аналітики громадської організації «Тексти» нарахували аж 79 компаній, які надають такі послуги.

Їх опитування рідко зустрінеш у міжвиборчий період. Але під час виборів вони щедро збирають гроші партій та кандидатів, які хочуть зімітувати перед виборцями картину власної популярності.

Адже для людини є звичним зважати на те, наскільки прийнятним буде її вибір. Під час виборів імітація популярності набуває додаткового значення – навіть деякі реальні симпатики партії чи кандидата можуть не проголосувати за нього, якщо будуть переконані, що він є непрохідним.

Найцікавіший випадок свого часу трапився з партією Наталії Королевської «Україна вперед». Тоді технологи найняли цілу плеяду псевдосоціологічних компаній. Їх назви нічого не говорять реальним соціологам: Нью Імідж Маркетинг груп, студія комунікацій ПолітЛаб, Інститут досліджень регіонального розвитку Агентство соціальних комунікацій і Агентство соціологічних досліджень Демоскоп. Усі вони пророкували Королевській 5-7% підтримки та динаміку зростання.

Новини про ці опитування розміщувались на вебсайтах, про захмарний рейтинг Королевської говорили на Інтері. А коли впливові Київський Міжнародний Інститут Соціології та «Демократичні ініціативи» оприлюднили своє опитування, де в «Україна вперед» було лише 2,1% підтримки, Королевська навіть пообіцяла засудити соціологів.

Втім, реальний результат виявився іще меншим – 1,58%. Маніпуляція провалилась.

Боти

Український політичний сегмент Facebook давно перетворився на виставку маніпулятивних практик. Імітувати прийнятність або неприйнятність ідей тут легко – достатньо купити кілька десятків ботів (які можуть бути однією людиною в реальності).

Влітку аналітики VoxUkraine та компанії TheRespo проаналізували усі коментарі на сторінці Петра Порошенка. І хоча лише 2% були визначені як очевидно фейкові, вони становили 15% від усіх дописів. Тобто, були у 7,5 разів активнішими за реальних людей. При цьому частина ботів лишала здебільшого позитивні коментарі, частина – здебільшого негативні.

Якщо боти могли впливати на загальне сприйняття сторінки Порошенка, де щодня залишають сотні коментарів, можна уявити масштаб впливу на менш популярні сторінки.

У дитинстві, коли ми робили щось погане і виправдовувались тим, що так само зробили всі інші, батьки казали нам: «А якщо всі з моста підуть стрибати, ти теж підеш»? Ця фраза слугує чудовим способом перевірки того, наскільки виправданим є наш політичний вибір.

Вибір торгової марки впливає лише на товщину гаманця, а хибне політичне рішення може подекуди принести стільки ж проблем, як і стрибок з висоти.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени