Чи повернеться Путін в Росію?

3 коментувати

З огляду на вік і давність царювання Путіну час задуматися про свою політичну спадщину. Інакше він ризикує залишити Росію в гіршому стані, ніж брав два десятиліття тому

На 20-му році правління (реально Путін керує Росією з серпня 1999-го, коли вперше став прем'єр-міністром — тобто, все ХХI століття) російський президент, заступаючи на свій четвертий (де-факто — п'ятий) термін, підписав указ Про національні цілі і стратегічні завдання розвитку Російської Федерації на період до 2024 року. Особливість цього указу полягає в тому, що в ньому вперше містяться абсолютно конкретні і легко вимірювані цілі. До того ж усі ці цілі досяжні, тільки якщо Росія повернеться до політичного ґлузду і перестане влаштовувати політичні провокації та гібридні війни в різних точках світу.

Це не означає, що Путін вчергове не обдурить росіян — він неодноразово, практично постійно порушував публічні обіцянки. Однак проблема в тому, що Путіну з огляду на вік і давність терміну царювання час замислитися про свою політичну спадщину. А при збереженні гібридних воєн, політичних провокацій і геополітичного марення як способу управління країною він реально ризикує залишити Росію навіть у гіршому стані, ніж брав її два десятиліття тому.

Серед цілей указу, яких треба досягти до 2024 року, закінчення останнього законного шестирічного путінського президентського терміну — забезпечення стійкого природного зростання чисельності населення РФ. Поки що воно практично перестало рости, а смертність знову починає перевищувати народжуваність. Забезпечення сталого зростання доходів громадян. Поки що вони падають чотири роки поспіль — саме з того моменту, як Росія анексувала Крим і почала війну на Донбасі. Входження Росії до числа п'яти найбільших економік світу. Поки за ВВП Росія на 11-му місці у світі, а за ВВП на душу населення — близько 50-го. Зменшення вдвічі рівня бідності — після анексії Криму кількість бідних у Росії, навіть за офіційними даними, зросла з 16 млн до 23 млн осіб. Путін також вимагає від уряду забезпечити темпи економічного зростання вищі за світові. Поки що російська економіка навіть після двох років спаду зростає максимум на 1,5% на рік, тоді як світова — майже на 4%.

Нинішня російська політика – це розтягнутий у часі акт публічного самоспалення

Жодна з путінських цілей недосяжна при збереженні нинішнього політичного курсу Росії. Ба більше, поки що за всіма цими цілям РФ рухається якраз у протилежний бік від заявленого. Демонстрація світові мультиків і тим паче застосування ракет із невизначеною траєкторією польоту ніяк не в'яжеться ні з економічним зростанням на рівні середньосвітового, ні зі збільшенням доходів, ні зі зменшенням бідності у країні. Санкції позбавляють Москву припливу істотних іноземних і внутрішніх інвестицій.

До того ж "кримська заморозка" поступово починає проходити і в головах росіян. У день інавгурації Путіна 7 травня провладний Всеросійський центр вивчення громадської думки опублікував опитування, згідно з яким 89% вважають, що Росії потрібні перетворення. Крім того, більше половини (59%) виступають за зміни у більшості сфер суспільства. У всіх соціально-демографічних групах частка прихильників змін перевищує 50%. Не хочуть нічого міняти в країні лише 2% населення.

Водночас змін росіяни чекають від тієї самої влади, яка керує 20 років і вже встигла за останні роки відкинути країну практично на 10 років назад. На цьому тлі Путін залишає непоказного Медведєва прем'єром, хоч той нічого й не вирішує, але натомість призначає на два основні пости віце-прем'єрів — з економіки і соціальної сфери — Антона Силуанова і Тетяну Голодець. Це люди Олексія Кудріна — колишнього віце-прем'єра і міністра фінансів, з яким в Росії і на Заході (на мій погляд, наївно) пов'язують імовірний поворот Москви від конфронтації зі світом до вирішення внутрішніх проблем і економічних реформ.

Ці призначення не гарантують, що Росія почне одужувати від гострого затяжного нападу геополітичного божевілля. Досі так звані системні ліберали в економічному блоці уряду і ЦБ займалися виключно тим, що намагалися згладити наслідки російських політичних авантюр. Переконати Путіна піти з України та Сирії чи не вводити абсурдних санкцій у відповідь проти країн Заходу їм досі не вдавалося.

У своїй інавгураційній промові Путін вже не вперше порівняв Росію з міфологічним птахом Феніксом. Сказавши, що подібно до цього птаха, Росія "не раз відроджувалася". Проблема в тому, що до кожної такої реінкарнації птах Фенікс (як, втім, і Росія) спалювала себе дотла, залишаючи голе попелище. Нинішня російська політика — це розтягнений у часі, але дедалі швидший акт публічного самоспалення надій Росії на нормальне майбутнє і навіть на саме існування країни. Часу зупинитися у Путіна дедалі менше.

 

Колонка опублікована в журналі Новое Время за 10 травня 2018 року. Републікація повної версії тексту заборонена

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу   Мнения Нового Времени

Хочете знати не тільки новини, а й що за ними криється?

Читайте журнал Новое Время онлайн.
Передплатіть зараз

Читайте 3 місяці за 59 грн

Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.
ПІДПИШІТЬСЯ НА РОЗСИЛКУ ПОГЛЯДIВ   Погляди   ТА ЧИТАЙТЕ ТЕКСТИ ОБРАНИХ АВТОРІВ КОЖНОГО ВЕЧОРА О 21:00
     

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.