Головна стратегія Кремля. На що розраховує Путін?

5 червня, 14:30

В історії траплялися події, які спочатку здавались тимчасовими збоями, але потім перетворювалися на щось дуже тривале

Напад Росії на Україну стає схожим на попередні численні геополітичні кризи. Протягом історії траплялися події, які спочатку здавалися тимчасовими збоями, але потім перетворювалися на щось дуже тривале. Те, що починалося як короткочасна конфронтація, дуже часто перетворювалося на нескінченну трясовину.

Відео дня

Найбільш відомим прикладом такої кризи є Перша світова війна, яку Джордж Кеннан дуже точно називав «великою вихідною катастрофою» XX століття. Самі масштаби мобілізації в серпні 1914 року зміцнювали загальну впевненість у тому, що цей конфлікт не може тривати довго, і що він «завершиться до Різдва». Проте була війна на виснаження, при цьому на Західному фронті не було майже жодних змін. Місто Іпр у Фландрії було місцем запеклих битв у 1914 році і знову стало таким місцем у 1918 році. Чи вестимуться битви у Маріуполі у 2026-му?

Так, уряд канцлера Німеччини Олафа Шольца дотримується ідеї, що Росія «у жодному разі не повинна виграти» цю війну, а великий німецький філософ Юрген Хабермас заявив, що Україна «не повинна програти». Але коли європейські політичні та інтелектуальні лідери виступають із подібними драматичними заявами, вони явно компенсують словами фундаментальне почуття безпорадності. Що взагалі можуть означати такі заяви у патовій ситуації? Якщо Росія не впаде, або ж у ній не станеться раптова зміна режиму та демократизація, тоді важко уявити, як Україна може «не програти».

Кризи, подібні до української, зазвичай розвиваються за добре відомим сценарієм ескалації та політизації. У міру затягування конфлікту його учасники дедалі більше вкладаються у нього, причому не лише фінансово, а й духовно. Жертви, принесені заради спільної справи, перетворюють цей конфлікт на щось священне або принаймні близьке до священного. Це необхідний крок для тих, хто перебуває при владі. Оскільки ніхто не хоче відповідати за заподіяння безглуздих смертей, людські втрати мають бути подані з глибоким змістом. Саме це намагається зробити патріарх Російської православної церкви Кирило, благословляючи війну Володимира Путіна.

Щойно подібні тенденції закріплюються, стає дуже важко уявити, як конфлікт можна завершити без повного краху однієї зі сторін. Це завжди нелегке завдання — інтерпретувати мислення диктатора, схильного до секретності, і ми, напевно, ніколи не дізнаємося точно, які сили керують Кремлем. Проте цілком резонно припустити, що стратегія Путіна полягає в такому: триматися доти, доки Європа та США не втратить можливості чи бажання продовжувати підтримувати Україну та карати Росію. Безсумнівно, Кремль сподівається, що багаті країни не зможуть винести тягар зростання цін на паливо та продовольство та вплив цього зростання на їхню економіку та доходи.

Лідери воєнних часів, що потрапили в патове становище, мріють про розширення конфлікту

Як показує історія, державні лідери воєнних часів, що потрапили в патове становище, мріють про розширення конфлікту. Путін, напевно, також розраховує, що світова продовольча криза, спровокована цією війною, призведе до політичних заворушень у вразливих регіонах, що імпортують продовольство (наприклад, Близький Схід), і цим підніме нову хвилю біженців до Європи. Путін і його оточення вже довели, що вони не цураються використання зневірених мігрантів і біженців як зброї проти Заходу.

Є й альтернативний сценарій: російські стратеги можуть розраховувати на те, що згодом Захід просто втратить інтерес до конфлікту. У нашу насичену інформацією епоху тривалість уваги сумно коротка, а уяву західної публіки легко захопити сенсаційними скандалами, чи це суперечка знаменитостей у суді чи жахлива стрілянина в школі. Для суспільств, що «втомилися від України», кадри з Сєвєродонецька можуть здатися далекими та малозрозумілими.

Крім того, у демократичних країнах регулярно відбуваються вибори, тому у ключових країнах може змінитися політика; можливо, це лише питання часу. Кремль явно сподівався, що Марін Ле Пен виграє у президента Франції Еммануеля Макрона у другому турі французьких виборів у квітні. Але що якщо цей конфлікт затягнеться до 2025 року, коли висока інфляція і падіння надій на швидке врегулювання послаблять рішучий настрій Заходу? Як підійде до цього питання чергова адміністрація Трампа (або когось із трампістів) у США?

Тим часом, кожна зі сторін продовжуватиме боротьбу за контроль над політичною риторикою. Заявляючи про підтримку України, західні лідери запевняють, що протистоять агресії, запобігають геноциду, намагаються стримати фашистський авторитаризм і зберегти систему багатосторонніх відносин (мультилатералізм). Але дуже схожу риторику можна почути й у Росії, де Путін почав «спеціальну воєнну операцію» нібито для того, щоб зупинити агресію НАТО, протистояти українському нацизму, запобігти геноциду та врятувати мультилатералізм від американської гегемонії.

Хоча західні політики викривають путінську брехню, російські пропагандисти створюють свою версію історії та реальності, ніби відображених у кривому дзеркалі. На думку Марії Захарової, директорки департаменту інформації міністерства закордонних справ Росії, попередження Джорджа Орвелла в романі 1984 року було направлено не проти СРСР чи нацистського режиму, а проти західного лібералізму.

Чи означає використання обома сторонами однакової риторики, що вони можуть вести деякі дискусії про припинення війни? Чи це означає рівно протилежне: слова втратили сенс?

Найімовірнішим є другий варіант, а це означає, що перемога у війні — єдиний спосіб відновити сенс. Але навіть це не закінчить кризи. Наприкінці Першої світової війни переможці постійно говорили про демократію та самовизначення, але одночасно створювали умови для продовження конфлікту в інших формах. Щоб уникнути такого результату цього разу, перемога має призвести до фундаментальних змін у міжнародному політичному порядку.

НВ має ексклюзивне право на переклад та публікацію колонок Project Syndicate . Републікацію повної версії тексту заборонено.

Оригінал

Copyright : Project Syndicate , 2022

Приєднуйтесь до нашому телеграм-каналу Погляди НВ

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X