Ефект метелика. Як чиновники ледь не поклали велику бізнес-компанію
Штрафи на загальну суму 326 мільйонів гривень для Нової пошти стали справжньою iнформацiйною бомбою, яка сколихнула суспільство в Україні
Зізнаюсь, і для мене ця інформація стала справжнім шоком. Я довго не могла зрозуміти ані логіки, ані самої можливості такого рішення.
Діюча система створена ще за лекалами минулого століття. Вона виглядає абсурдною, але працює. І що найстрашніше — діє згідно з нормами чинного законодавства. Для мене ця система є абсолютно неприйнятною, таким собі драконом, який якимось чином продовжує жити і час від часу завдає шкоди.
Тож в оперативному режимi довелося дуже прискіпливо проясняти ситуацію. Штраф після перевірки відмінили, а щодо винуватців працює дисциплінарна комісія. Але як запобігти такій ситуації в майбутньому?
Причини ситуації
У соціальних мережах можна знайти багато конспірологічних версій щодо причин цієї ситуації, починаючи від системного тиску на Нову пошту, закінчуючи переділом на ринку. Однак, на щастя чи на жаль, конспірологія в цьому випадку не співвідноситься із реальністю.
Все набагато гірше і простіше — ситуація стала можлива через особливості державної системи і законодавства в Україні. Відбувся «ефект метелика»: одне недолуге рішення в регіоні призвело до вибуху усієї держсистеми і тектонічних інформаційних зсувів.
Як таке стало можливе?
Відповідь: через дивні реформи і недолуге законодавство.
Почну з найцікавiшого. Децентралізація стала трендом останніх років у багатьох сферах. За цим принципом вибудовує свою роботу і Держпродспоживслужба. На практиці це означає, що регіональні управління є фактично напівавтономними одиницями, які приймають рішення на свій розсуд. Тобто чіткої вертикалі у нас немає.
Навіщо було створено таку систему з точки зору ефективного управління — мені особисто незрозуміло. Однак, маємо те, що маємо. Управлiнська картина нинi така: рішення, які приймаються на регіональному рівні, іноді доходять до Києва у вигляді повідомлень ЗМІ.
Звучить дивно, чи не так? Але це реальність, з якою центральний офiс ДПСС стикається постійно.
Другий момент — це законодавство, яке написане, м’яко кажучи, не дуже професійно. Є величезна кількість сфер, наприклад, боротьба з фальсифікатом, де нашим фахівцям не вистачає ані повноважень, ані санкцій. З iншого боку — це ж законодавство створює можливості для волюнтаристських рішень там, де не треба.
Чому так?
Нову пошту оштрафували не за розбитий акваріум. «Де юре» штрафи були виписані через перешкоди законній діяльності посадових осіб.
Штраф за таке порушення становить від 1% до 10% вартості продукції реалізованої юридичною особою за попередній календарний місяць. Тобто, грубо кажучи, чиновник з регіону має можливість оштрафувати будь-якого загальнонаціонального бізнес-кита на суму до 10% від загальнонаціонального показника. Тільки він вирішує, це буде 1%, чи 2%, чи 5%, чи 10%. У випадку із «Новою поштою» мова могла йти про 35 і 350 мільйонів — різниця суттєва.
Простiше кажучи — в законодавство закладено корупційну норму, яка дозволяє перевіряючому торгуватися з порушником. У випадку із НП цього не відбувалося. Чиновник просто захотів «впаяти на повну» на свій розсуд, що й було зроблено без будь-яких розрахунків, пояснень, чи співставлення завданої споживачу шкоди.
Що робити?
По-перше — встановити чіткі законодавчi норми, за якими перевіряючий не зможе самостійно обирати між сумами штрафів. Це елементарна антикорупційна норма, яка має бути виконана.
Зараз у Кабміні лежить законопроєкт щодо прав споживачів, що повністю модернізує законодавство в цій сфері, яке сьогодні є дуже застарілим. Окрім багатьох новацій там є і розділ санкцій. У ньому ми прибрали можливість для чиновника обирати санкції на власний розсуд. Чіткий штраф за порушення прив’язаний до неоподаткованого мінімуму громадян. Сподіваюсь, законопроєкт буде ухвалено Верховною Радою вже цього року.
По-друге, потрібно вибудувати централізовану вертикаль управління Держпродспоживслужбою. Таким чином, буде створено запобіжники для прийняття волюнтаристських рішень на місцях. Над цим питанням зараз працюємо. Рішення щодо інформування центрального апарату щодо накладення великих штрафів вже прийнято.
По-третє, сподіваюся на активну співпрацю із великими загальнонаціональними компаніями, на які досить часто скаржаться споживачі. Зрозуміло, що без прикрих помилок персоналу в роботі бізнес-велетнів не може обійтися — це також людський фактор. Тож наше завдання вибудувати співпрацю так, щоб споживач був максимально захищений, а всі інциденти вирішувалися прозоро та швидко.
Важливість співпраці
Дуже багато конфліктів відбувається через відсутність комунікації, як зі сторони перевіряючих, так і бізнесу. Під час перевірок потрібно співпрацювати з державою, а не ігнорувати законні вимоги працівників, не пускати їх на об'єкти тощо. Адже така поведінка — це шлях у нікуди і буде призводити тільки до нових конфліктів.
Розумію, що бізнес сьогодні упереджено ставиться до перевіряючих і має на те всі причини. Однак таке ставлення не має переходити межу. Ми сьогодні намагаємося створити нову Держпродспоживслужбу, яка стане справжнім сервісом для споживачів і бізнесу. Це важке завдання і перекосів вистачає. Однак, прошу, йдіть на контакт і повідомляйте про всі факти несправедливих рішень. Будемо розбиратися.
Я недарма поставила споживачів на перше місце — це світова тенденція. Бізнес не тільки повинен «мати голос», але й має чути споживачів. Компанії повинні із повагою ставитися до громадян і створювати максимально зручний сервіс, а не «футболити» їх після надання неякісних послуг чи, наприклад, продажу прострочених продуктів харчування.
Система має працювати справедливо та прогнозовано. Фактор особистості при ухваленні рішень має бути мінімізовано.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ
