Західна стратегія для України. Як перемогти у війні

29 вересня, 10:03
Ексклюзив НВ

Це друга з чотирьох статей про стратегію Заходу щодо України, присвячену забезпеченню військової перемоги

Першу частину про те, як урятувати українську економіку, читайте тут

Мужність та рішучість українського народу забезпечили майбутнє країни як суверенної, незалежної, європейської демократії. Величезні проблеми все ще лишаються, але Україну не перемогти. Бойові дії зараз мають визначити межі України, а також стан російської армії та режиму, який залишиться після війни.

Відео дня

Такий результат був би неможливий без більш ніж $15 млрд військової допомоги США, наданої цього року, поряд із підтримкою багатьох інших союзників. Незважаючи на повільний початок і непотрібні обмеження, адміністрація Байдена заслуговує на величезну похвалу за порятунок України.

Однак забезпечення виживання України — це не те саме, що наявність військової стратегії та досягнення довгострокової української та європейської безпеки. Така стратегія потребує чіткої мети, забезпечення засобів, необхідних для досягнення цієї мети, розроблення планів подальших дій, зниження ризиків, які все ще представляє Росія, та створення структур для довгострокової безпеки країни та Європи.

Якою має бути західна мета в Україні? Президент Володимир Зеленський та українське керівництво вже багато разів озвучували: українська перемога. Для безпеки Європи необхідно, щоб Україна перемогла російську армію та відновила контроль над усією своєю окупованою територією. Будь-яка менша мета винагородить путінську агресію та залишить на місці російські збройні сили, які перегрупуються та знову атакують.

Фашистська та імперіалістична Росія, готова застосувати силу для розширення своєї території та усунення уявних історичних образ, становить загрозу для всієї Європи, а не лише для України. Європа буде у безпеці лише тоді, коли Росія погодиться з тим, що вона має жити у своїх власних кордонах.

Однак, незважаючи на очевидну особисту зацікавленість у подібній позиції, західні лідери рідко, якщо взагалі будь-коли, формулювали таку чітку мету. Натомість через рефлексивні побоювання з приводу «ескалації» та «провокування» Росії західні лідери говорять тільки в термінах у відповідь — допомагаючи Україні захищатися. Відповідно, незважаючи на масовану допомогу, що надається, немає чіткого розуміння, що ще потрібно зробити для перемоги України. Західної допомоги завжди якраз досить, але насправді її ніколи не буває достатньо.

Один зі способів пом’якшити путінські погрози — проткнути бульбашку дезінформації

Путін уже веде масштабну агресивну війну. Не треба турбуватися про те, щоб спровокувати його. Швидше західні лідери мають визнати, що останнє, що може собі дозволити Путін, — це втягувати інші країни у війну. Російські військові вже програють війну, але вирішили продовжувати воювати. Розширення конфлікту просто прискорить руйнацію Росії. Путін погрожує ескалацією, щоб викликати страх на Заході, але реальність така, що його власні сили бояться ескалації ще більше.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Щоб Україна перемогла — причому якнайшвидше і з мінімальними людськими жертвами — США та їхні союзники мають забезпечити стабільне та безперебійне постачання Україні боєприпасів та зброї. Але вони також повинні скоригувати свою військову допомогу таким чином:

Припинити накладати обмеження на допомогу. Зокрема, ми повинні негайно надати Україні найбільш далекобійні артилерійські снаряди з нашого арсеналу, щоб вони могли ефективно знищувати російські лінії постачання, включно з пов’язаними з боєприпасами, паливом, іншу логістику та передові командні позиції. Дальність стрільби, що поставляється зараз, у 80 км (50 миль) не дозволяє Україні вражати російські сили в Севастополі, інших місцях у Криму, міст через Керченську протоку або більшу частину Донбасу.

Аргумент про те, що це обмеження не дозволяє Україні атакувати цілі в самій Росії, є хибним. Українці вже можуть атакувати на території Росії, використовуючи наявні системи озброєння, якщо захочуть. Вони не роблять це не з поваги до запитів США і через те, що розраховують на постійне постачання боєприпасів та зброї зі США. Вони однаково поважатимуть побажання США щодо снарядів з дальністю стрільби 300 км (186 миль).

Забезпечити Україну бойовими літаками та танками. За допомогою далекобійної артилерії Україна поступово зможе вивести з Росії засоби для підтримки своїх сил у польових умовах. Ми бачили це вже на схід від Харкова та під Херсоном. Але Україні треба буде боротися з повітря та просуватися вперед із бронетехнікою, щоб швидко та з мінімальними втратами відвоювати територію. США можуть замінити інших союзників, які могли б пожертвувати винищувачі радянського виробництва або надати літаки F-16 і A-10, які були у використанні. Українські пілоти мають високу кваліфікацію і легко адаптуються до різних типів літаків. Дехто вже пройшов навчання на західних планерах. Тим більше, це стосується бронетехніки.

Посилити ППО навколо українських міст. Росія вичерпала свої можливості для проведення наступальних операцій, щоб відібрати територію в українських захисників. Одним з небагатьох способів заподіяти страждання Україні є бомбардування її міст ракетами і бомбами. У Росії залишилося відносно небагато високоточних боєприпасів, тож це некеровані бомби, які невибірково впливають на цивільне населення. Захід має зробити все можливе, щоб допомогти Україні створити свій власний «залізний купол» навколо міст для порятунку життів, особливо зараз, коли безпілотники іранського виробництва використовуються проти міських цілей.

Зміцнити внутрішню логістичну мережу України. У міру того, як Україна просувається до окупованих Росією районів, їй потрібно буде просувати свою логістичну систему далі. Це буде дедалі складнішим завданням, і західні збройні сили та підрядники мають навчати українців та допомагати їм у створенні надійної внутрішньої логістичної мережі для виконання цього завдання.

Надання необхідного обладнання має важливе значення для реалізації Україною найкращої стратегії на місцях повернення своєї території, а також для відновлення роботи порту в Одесі та прямого повітряного сполучення.

Україна має використати далекобійну артилерію та винищувальну авіацію, щоб значно послабити здатність Росії підтримувати розгорнуті нею сили. Цієї осені Україна має відбити Херсон і західний берег Дніпра, а також досягти подальших успіхів на Донбасі. Погіршивши за зиму російські шляхи постачання, Україна опиниться у відносно сильнішому становищі, щоб наступного року повернути собі більше території.

Зокрема, Україна має вивести російську військову інфраструктуру з Криму, яка дозволяє Росії продовжувати підтримувати свій чорноморський флот і загрожувати судноплавству в західній частині Чорного моря. Як і у випадку з островом Зміїний на західному виході з Одеси, знищення військово-морських об'єктів у Севастополі на східному вході позбавить Росію можливості базувати свої військово-морські сили та поповнювати їхні запаси у цьому районі. Їм потрібно буде вирушити до Новоросійська на території Росії для стоянки та поповнення запасів. Це дозволить Україні знову відкрити Одесу не лише для відвантаження зерна, а й для всього спектра комерційних перевезень, необхідних для того, щоб знову поставити свою економіку на ноги та забезпечити можливість України задовольнити глобальний попит на продовольство.

У міру зростання успіхів України Путін вже реагує і виявляє ознаки слабкості. Купівля військової техніки в Північній Кореї та Ірані та мобілізація 300 000 резервістів набагато нижчої якості, ніж регулярні війська, які вже деградували, — усе це ознаки того, що Путін знає, що його збройні сили зазнають невдачі.

Вкрай важливо, щоб у такий небезпечний момент Захід надіслав Путіну чіткі сигнали, як це зробив 25 вересня радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван — про те, що будь-яке застосування ядерної зброї (або іншої зброї масового знищення) матиме руйнівні наслідки для Росії. Стратегічне ядерне стримування, як і раніше, працює, оскільки будь-яке стратегічне ядерне застосування призведе до знищення Росії. Але російські військові повинні знати, що навіть застосування тактичної ядерної зброї в Україні призведе до руйнівної відповіді за допомогою звичайної зброї проти військового потенціалу Росії.

Сам Путін постарався ясно дати зрозуміти, що його недавня погроза застосувати ядерну зброю була пов’язана із захистом територіальної цілісності Росії. Хоча він намагається натякнути, що українська територія, яку він хоче анексувати після фіктивних референдумів, також захищатиметься за допомогою ядерної зброї, реальність така, що він і його військові знають, що насправді це не російська територія і не варта ризику застосування ядерної зброї.

Один зі способів пом’якшити путінські погрози — проткнути бульбашку дезінформації, яку створює його режим. Необхідно, щоб західні лідери постійно повторювали, що Росії нічого не загрожує: ніхто не нападає на Росію, не бомбить російські міста, не вбиває російських мирних жителів, не захоплює російські території тощо. Росія нападає на Україну, але на Росію ніхто не нападає та не нападе.

Так само Захід повинен постійно прагнути донести до росіян правдиву інформацію про війну. Інформаційна стіна Путіна проникна. Масовий виїзд у відповідь на оголошену ним мобілізацію ясно показує, що росіяни усвідомлюють, що все не так, як представляє Кремль. Їм потрібен доступ до надійної інформації, яка, якщо її буде надано, посилить тиск усередині країни для того, щоб прискорити відведення Росією військ.

Зрештою, не буде передчасним розпочати планування довгострокових структур української та європейської оборони. Українські збройні сили потребують серйозної внутрішньої реформи, зокрема у сфері тилового забезпечення, внутрішнього зв’язку та навчання. Їх потрібно буде оснастити найкращим західним військовим озброєнням у складі сучасних повітряних, сухопутних та морських сил повного спектру. Їм потрібно буде докорінно реформувати оборонно-промисловий комплекс, розділити «Укроборонпром», його державного оборонного виробника, ліцензувати та створити спільні підприємства для військового виробництва всередині України, а також позбутися корумпованих чи малоефективних галузей оборонної промисловості. Західна допомога тут також має вирішальне значення.

Зрештою, судячи з рішень Швеції та Фінляндії про вступ до НАТО, ясно, що нейтралітет у Європі більше не є життєздатним варіантом. Україна потребуватиме гарантій безпеки на майбутнє, і єдина гарантія, яка досі довела свою ефективність, — це НАТО. Ще зарано робити будь-які кроки до членства України в НАТО, але залежно від того, чим закінчиться війна, Сполученим Штатам та Європі доведеться подивитися на це по-новому.

Це другий з чотирьох есеїв, які описують стратегію Заходу щодо України на найближчі місяці та роки. Вони стосуються: відновлення української економіки; перемоги у війні, довгострокової перспективи Росії; та довгострокової перспективи створення єдиної, вільної та мирної Європи.

Переклад НВ

НВ має ексклюзивне право на переклад та публікацію колонки Курта Волкера. Републікацію повної версії тексту заборонено

Оригінал на cepa.org

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди НВ

Показати ще новини
Радіо НВ
X