Ярослав Грицак

Історик, професор Українського Католицького університету

Текст опубліковано у спецвипуску журналу NV Світ попереду 2023 за ексклюзивною ліцензією The Economist. Републікація заборонена.

Рік тому я писав, що ми стоїмо перед новим 1914 або 1939 роком. І головне питання полягає в тому, в який бік підемо далі: до війни чи навпаки?

Мій прогноз чи радше побажання на 2023‑й: маємо рухатися якомога швидше до 1918 чи 1945 року і закінчити цю війну перемогою над Росією.

Побажання продиктоване тою високою ціною, яку ми вже заплатили і котра з кожним днем зростає. Крім того, йдеться про весь світ. Важко знайти точку на карті, що так чи інакше не була зачеплена війною. Ще в червні говорилося про те, що населення багатьох країн Азії та Африки чекає справжнє пекло, якщо не відновиться постачання російського та українського хліба на світових ринках. Американський журналіст Томас Фрідман навіть довів, що війна в Україні впливає на знищення дощових лісів в Амазонії. І понад усе: ядерний шантаж президента РФ Володимира Путіна ставить увесь світ на межу Апокаліпсису.

На початку 2000‑х британські експерти писали, що 20‑ті роки цього століття стануть вирішальними для виживання людства: якщо не вдасться зупинити певні загрозливі процеси, то наше подальше існування під великим знаком питання. Наскільки розумію, жоден із цих процесів не було зупинено, а на додачу до цього маємо ще російсько-українську війну.

Питання часу є ключовим.