Надії немає. Чому протести в Росії приречені

4 коментувати

Останні протести в РФ, де фронтменами фактично виявилися діти, багато що говорять про дорослих в Росії, про їх боягузтво і неспроможність цілого покоління

Хочу поміркувати про протести в Росії. Минулих вихідних відбулися мітинги приблизно в ста містах, за кількістю людей – точно не знаю, але для нашого аналізу ця цифра і не важлива. Все одно ці мітинги не були такими масовими, якими мають бути мітинги в країнах, подібних РФ: за тої поведінки, яку дозволяє собі російська влада.

Найголовніше, що варто відзначити в цих протестах – на вулицю вийшли діти. Навіть не 17-20 років, там були діти навіть 9 і 13 років. Думаю, всі бачили жахливі кадри затримання: коли дівчинку вели за комір, хлопчика – з руками за спиною. Це – демонстрація того, до чого докотилося російське суспільство; того, на що перетвориться російський рейх – цю політичну систему, яка влаштувалася в РФ і замінила собою Росію як ракова пухлина здорові клітини. Багато хто сподівається і вірить, що там відбудуться якісь зміни або революції, що режим буде пом'якшуватися. Спочатку вірили в Медведєва, потім сподівалися, що Путін злякається, потім – що Навальний повинен щось змінити і так далі. Але жодна з цих надій не виправдалася.

Головною проблемою протестів в Росії є сам російський народ І неважко зрозуміти чому. Головною проблемою протестів в РФ є сам російський народ. Подивіться саме на ці протести: діти йдуть на цю поліцію в абсолютно нацистській оболонці – чорна форма, цих дітей б'ють, тягають. І виникає питання: а де батьки? Ось цей протест, де фронтменами виявилися фактично діти, підлітки, говорить про дорослих в Росії, про їхню нікчемність, боягузтво, про неспроможність цілого батьківського покоління, яке не здатно виходити ні на які акції. Батьків же не виявилося поруч: нікого зі старших. Ніхто як за українських студентів, побитих на Майдані, не заступається. Я вже не кажу про мільйони людей, що вийшли тоді на вулиці.

Замість цього, «звідусіль ми чуємо стогони» і захоплення про те, які чудові діти, яке майбутнє країни. І кажуть це як раз ті, хто в молодості цю країну упустив: ті дорослі, які вбудовувалися в систему роками, і, зрештою, прилаштувалися. А тепер їхнім дітям доводиться виходити на вулиці – їх б'ють, саджають, погрожують вигнати зі шкіл, вишів, переслідувати. Відеозаписи переглянуть, проаналізують, викличуть дівчисьок і хлопчиськ в шкільні комітети розбиратися. І нічого, на жаль, крім відчаю і розчарування, цей протест не викличе. Я думаю, багатьом і життя поламає.

Хоча ці діти, безумовно, світлі і хороші – їх шкода. А от батьків – ні. Адже це дорослі, які змирилися з тим, що відбувається, кому начхати на війну з Україною, на анексію Криму. І тепер – вдумайтеся – їхні діти виходять на протест проти пенсійної реформи. Я розумію, що там не всі були проти пенсійної реформи, що це був тільки привід. Але хочу нагадати дорослим, які тепер своїх дітей відправляють поперед себе фразу Путіна «Попереду нас підуть жінки і діти». Так от діти вже попереду йдуть, а дорослі десь на дачах відпочивають, шашлики досмажують. І найсумніше, чим це може обернутися – хтось із них потрапить до в'язниці, у когось – зламана доля, хтось іммігрує, хтось зневіриться.

І коли у нас в Україні (та й у світі) аналізують протести, то прийнято говорити, мовляв, ось вона – надія на майбутнє, ось вона – молодь, яка скине режим, я такі настрої не поділяю. Я жив в період, коли була та, перша російська революція, яка була неймовірною і дуже надихала – я думав, весь світ перевернувся, і у нас буде нове життя. Мені було 19 років в 1991 році, я вчився на перших курсах інституту, і тоді ми ходили з прапорами Росії – адже це був прапор-протест проти СРСР. Зараз цей самий прапор є символом окупаційного режиму і свавілля – тоді це був прапор свободи. Ми ходили на мітинги з товаришами: насправді з усієї нашої університетської групи в протестах брали участь 2-3 людини з приблизно 70 або навіть 100 учнів. Те, що відбувається зараз мені нагадує ось той період: тільки протестувальники молодше 19 років. Нас і так не підтримувала більшість однокурсників, хоча тоді часи були набагато більшь надихаючі, не такі похмурі, як зараз. Тоді історія рухалася в інший бік: не від волі до в'язниці, а від ГУЛАГу до свободи. І, тим не менш, в них брало участь лише близько 3% молоді. Думаю, зараз навіть статистика схожа. І радіти не особливо варто: ГУЛАГ зараз тренд. Тоді рухнув СРСР: режим був слабкий, він розвалювався. Зараз же все інакше: режим Путіна сильний і реперсивний. Всі його шавки в поліцейській гестапівській формі – мотивовані: у них величезні зарплати, вони ще й садисти, адже в російському суспільстві побити слабкого вважається нормою.

І тепер одні дорослі будуть цих дітей колошматити і залякувати, в той час як інші дорослі в піджачках будуть з ними проводити виховні бесіди – чим залякають дітей остаточно. І поламають їхні життя. І оскільки дорослі не здатні їх захистити, цей протест будуть топити рівно до того моменту, поки не ослабне путінський режим до ступеню трухлявості та економічної неспроможності, поки не стане предметом анекдотів. А оскільки поки нічого подібного в Росії немає, спокушатися зовнішнім аналітикам не варто.

Якщо зараз подивитися на моїх одногрупників, які в далекому 1991 році протестували – хтось поїхав до Америки, інші непогано влаштувалися в цій російській системі. І коли кілька років тому я зустрів хлопця з паралельного курсу, який тоді був протестувальником КВНщиком, то дізнався, що він спочатку став завідувачем райвідділу, а потім – головою адміністрації області, і став інших агітувати за Єдину Росію. Мене це не дивує. Ось ця атмосфера цькування і безперспективності боротьби може породити два явища: або глухий протест і зламані життя; або люди будуть ламатися і розуміти, що з цієї багатовікової російської системою у них боротися не вийде. Тоді людина або піде у «внутрішню імміграцію» – пияцтво, садівництво-городництво, або стає частиною цієї системи. Спочатку вони говорять, що хочуть цю систему змінити, але потім приходять до того, що ця система їх же і з'їдає. З лібералів-демократів вони стають апологетами цього режиму. Так сталося з багатьма з легенд 90-х: вони були зразками для наслідування, а тепер ходять на ток-шоу в РФ, стали путінськими маріонетками і клоунами. Так само може статися і зараз.

На мій погляд, крім приниження дітей та їхнього відчаю, нічого не вийде. Сподіватися не варто: більшість не готова протестувати. І вже тим більше, не готова протестувати щодо сутнісних речей. Ви захоплюєтеся протестами проти пенсійної реформи? А де були їхні протести проти анексії Криму, проти гонінь на кримських татар, проти збитого армією РФ літака? Де були їхні протести проти війни на Донбасі? Де протести проти бомбардувань в Сирії? Ні, не треба – хвилюють тільки пенсії. Так, я розумію, що не всіх. Але коли ти виходиш на протест під фейковими гаслами, які зручно пропонувати таким людям як Навальний: коли від сутнісного переходять до м'яса-ковбаси, коли війна в Сирії викликає обурення тільки тому що на неї бюджет витрачається, а моральність мало кого цікавить. Коли проблема в тому, що, по суті, вбивати стало дорого – розумієте?

Так от в цьому контексті можу сказати, що в такому випадку начхати на те, що у вас проблеми з пенсіями і збільшенням пенсійного віку. Адже люди, які не можуть своїх дітей захистити, які згубили їхнє майбутнє і сьогодення, вони пенсії отримувати і не повинні – нема за що. Для справжньої держави вони не зробили нічого, а рейх користується тим, якими вони є: і, власне, це навіть така форма підтримки рейху – у вигляді байдужості і бездіяльності. Я не вірю в результати цих протестів. Мені лише шкода тих, хто через них постраждає.

Детальніше в відеоблозі Айдера Муждабаева:

Текст опубліковано з дозволу автора

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

 

Хочете знати не тільки новини, а й що за ними криється?

Читайте журнал Новое Время онлайн.
Передплатіть зараз

Читайте 3 місяці за 59 грн

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.