Ар'є Найєр

Американський правозахисник, почесний президент фондів «Відкрите суспільство», заснованих Джорджем Соросом

Наприкінці січня російський суд ухвалив рішення про ліквідацію найстарішої правозахисної організації країни. Заснована у 1976 році Московська Гельсінська група стала новою жертвою розпочатих владою репресій проти громадянського суспільства. Ситуація дуже схожа на аналогічні заходи, які вживав радянський лідер Леонід Брежнєв.

Брежнєв перебував при владі з 1964 по 1982 роки, а 1975-го р. підписав Гельсінські угоди — разом із США, Канадою та більшістю країн Європи. Прагнучи домогтися офіційного визнання своїх кордонів на той час, Радянський Союз під керівництвом Брежнєва, а також його країни-сателіти у Центральній та Східній Європі недооцінили потенційні наслідки цих угод. Напевно, саме тому СРСР погодився включити до «Заключного акта» зобов’язання дотримуватися прав людини, зокрема щодо свободи інформації та пересування.

1948 року, коли ООН приймала «Загальну декларацію прав людини», СРСР утримався, тому підписання Союзом Гельсінських угод стало першим випадком, коли той узяв на себе такі зобов’язання. Почувши цю новину, група активістів-правозахисників із Москви створила Московську Гельсінську групу, щоб проводити моніторинг дотримання Союзом щойно підписаних ним угод. На той час у роботі цієї організації брали участь лише 11 осіб, проте уряд Брежнєва побачив у ній загрозу та постарався її ліквідувати.

У наступні роки СРСР перейнявся переслідуванням керівників Московської Гельсінкської групи. Фізика-теоретика Юрія Орлова, який обіймав посаду голови організації, засудили до семи років в’язниці (він повністю їх відсидів) і до п’яти років заслання в Сибір. Журналіст Олександр Гінзбург та Натан Щаранський, єврейські «відмовники» (так називали євреїв, яким відмовили у праві емігрувати до Ізраїлю), теж були засуджені до тривалих тюремних термінів. Історик Людмила Алексєєва втекла з країни та оселилася в США, а лікар-педіатр Олена Боннер вирушила на заслання разом із чоловіком — фізиком та лауреатом Нобелівської премії миру Андрієм Сахаровим.

СРСР переймався переслідуванням керівників Московської Гельсінської групи

Оскільки не залишилося практично нікого, хто міг би продовжити роботу Московської Гельсінської групи, вона призупинила свою діяльність у 1981 році, а в 1982 році була розпущена. Однак до цього моменту вона вже допомогла сформувати міжнародний рух, який поступово сприяв розвалу СРСР. Натхненні Гельсінськими угодами організації виникли в Україні та інших частинах радянського блоку, у тому числі в Чехословаччині («Хартія-77»), а тоді й на Заході. Наприклад, 1978 року я став одним із засновників американської організації Helsinki Watch, яка спочатку займалася моніторингом дотримання Радянським Союзом угод 1975 року, а потім перетворилася на організацію Human Rights Watch.

Дайджест головних новин

Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV

Підпишись

Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Власне Московська Гельсінська група відродилася після приходу до влади в СРСР Михайла Горбачова у 1985 році. Майже відразу Горбачов випустив Сахарова і Боннер із заслання і дозволив їм повернутися до Москви. Це стало сигналом початку гласності. Алексєєва допомогла відродити Групу, а потім і сама повернулася до російської столиці. Коли вона проживала у вигнанні в Америці, ми стали друзями; я допоміг їй опублікувати книгу про історію радянського дисидентського руху. Одного разу я приїхав до неї в гості, до її квартири в Москві, звідки навіть були трохи видно золоті куполи над Кремлем, і вона виглядала такою щасливою, якою я її ніколи не бачив.

Московська Гельсінська група часто критикувала політику президента Росії Володимира Путіна після його приходу до влади у 2000 році, але сам Путін іноді зустрічався з Алексєєвою і явно ставився до неї з повагою. Коли 2017 року Алексєєвій виповнилося 90 років (це було за рік до її смерті), Путін приїхав до її квартири, щоб особисто продемонструвати свою повагу, і навіть приніс їй букет квітів. Але це особисте знайомство ніяк не завадило путінському міністерству юстиції подати позов із вимогою ліквідувати організацію, яку вона допомогла створити.

Читайте також:

Віталій Надурак

Путін опинився в ехокамері. Два сценарії розвитку подій у Росії

Ліквідація Московської Гельсінської групи за рішенням суду послідувала за аналогічними рішеннями про ліквідацію інших груп громадянського суспільства в Росії, у тому числі «Меморіалу» — найбільшої правозахисної організації країни, яка отримала 2022 року Нобелівську премію миру. Не зумівши здобути швидку перемогу в агресивній війні проти України, путінський режим використовує дедалі репресивнішу тактику з метою змусити замовкнути критичні голоси, які інформують суспільство про те, як цей режим систематично знищує цивільне населення та інфраструктуру України.

Ліквідуючи правозахисні організації, путінський режим повернувся спиною до спадщини радянських дисидентів. Ба більше, він копіює деспотичні методи Брежнєва та радянського тоталітаризму. Якщо він і далі прямуватиме цим шляхом, він ризикує в результаті опинитися в тому самому місці.

NV має ексклюзивне право на переклад і публікацію колонок Project Syndicate. Републікацію повної версії тексту заборонено.

Оригінал

Copyright: Project Syndicate 2023

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV