Цугцванг Порошенка

5 коментувати

Якщо Порошенко підтримує реформаторські очікування проєвропейської частини українського суспільства, він піде проти інтересів своїх однодумців

2018 рік розпочався для Петра Порошенка невдало. Журналісти українського бюро радіо «Свобода» обнародували інформацію про таємну відпустку президента України на Мальдівах. За їхніми оцінками переліт та проживання протягом 6 діб у готелі Cheval Blanc Randheli 6 дорослих та 2 дітей обійшовся майже у $500 тисяч.

Громадська думка в Україні розділилась: з одного боку, ні для кого не секрет, що діючий президент України входить у п’ятірку найбагатших українців, а, за оцінками інвестиційної компанії Dragon Capital, навіть зумів збільшити свої статки за минулий рік на 7%. Так що тижневий відпочинок для себе і своїх близьких у цьому райському куточку начебто дозволити собі може.

Інша частина українців справедливо зауважила: в умовах триваючої російської агресії, окупації Криму і частини Донбасу, коли країна волає про військову і фінансову допомогу, – головнокомандуючому Збройних сил і главі держави можна було б бути більш розважливим і прихильним стандартам поведінки, наприклад, європейського політикуму.

Одначе, навіть ця гучна дискусія не змогла відвернути увагу від іншого чутливого питання у якому, як у краплі води, відображується боротьба старого і нового (постмайданного) в Україні. Йдеться про зміст і долю Антикорупційного суду. Цей суд є недостаючою ланкою у боротьбі із топ-корупцією, за відсутності якої, наростаюча активність новостворених Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури нагадує роботу двигуна на нейтральній передачі: сотні справ «зависли» без руху у нереформованих судах, жоден із знакових топ-корупціонерів не отримав поки що судовий вирок.

Петро Порошенко був послідовним противником створення антикорупційного суду. У виступі на міжнародному форумі YES у Києві у вересні 2017 він прямо заявив, що антикорупційні суди існують лише в Кенії, Уганді, Малайзії та Хорватії і не довели свою ефективність. Натомість наполягав на створенні антикорупційної палати в існуючій судовій системі. Під тиском проєвропейські орієнтованої частини суспільства і західних партнерів президент Порошенко змушений був начебто змінити думку. Начебто, бо поданий в останній день роботи парламенту у 2017 року  законопроект про антикорупційний суд має на меті вихолостити ідею створення ефективного судового органу для боротьби із топ-корупцією, а, натомість, намагається утворити інститут, який буде чутливим до побажань діючої влади.

Двічі таку махінацію вже вдалося провести стосовно Національного агентства по запобіганню корупції та Державного бюро розслідувань. (У листопаді 2017 р. директор департаменту НАЗК на брифінгу обнародувала інформацію про виклики співробітників до адміністрації президента стосовно вибіркового оприлюднення висновків перевірки декларацій високопоставлених чиновників).

Незважаючи на новорічні та різдвяні свята, розгорнулась гостра дискусія стосовно президентського законопроекту. Дев’ять українських і міжнародних громадських організацій вмотивовано оцінили проект закону як такий, що суперечить висновкам Венеціанської комісії і «не дозволяє забезпечити незалежність антикорупційного судочинства».

Організація Transparency International назвала три головні проблеми законопроекту:

1.Чистота відбору суддів під запитанням. Всупереч рекомендаціям Венеціанської комісії роль громадської ради міжнародних експертів свідомо занижена.

2. Підсудність Антикорупційного суду у проекті не включає всі злочини, що перебувають у підслідності НАБУ. Натомість йому на розгляд можуть направлятись справи щодо злочинів з підслідності національної поліції чи Державного бюро розслідувань. Тим самим суд можна буде «завалити» справами, що не відносяться до топ-корупції.

3. Завищуються вимоги до кандидатів у судді Антикорупційного суду. Transparency International вважає, що це стане штучно створеною перепоною для сформування суду і початку його роботи.

Слідом за громадськими активістами з різкою критикою президентського законопроекту виступили Міжнародний валютний фонд, Світовий банк, Євросоюз.

Президент Порошенко опинився у дуже непростій ситуації. 31 березня 2019 відбудуться чергові вибори президента України. Країна фактично вступила у передвиборчий рік.

2018 рік розпочався для Петра Порошенка невдало

Вся передвиборча активність команди діючого президента, яка пов’язана із акумулюванням коштів, «зачисткою» інформаційного простору, переслідуванням антикорупційних активістів і реорганізацією місцевих судів із вибірковою переатестацією суддів – має сенс, якщо Петру Порошенку вдасться зберегти опору на своїх прихильників у політико-бізнесовому середовищі. Для більшості із них і запровадження електронного декларування доходів, і початок роботи новостворених антикорупційних органів – стало справжнім шоком. Завершення формування антикорупційної тріади вони справедливо розцінюють , як пряму загрозу олігархічному режиму, який їм хоч і із втратами, але вдалося зберегти після Революції гідності 2014 року. Петра Порошенка вони сприймали, як гаранта такого стану справ. І тепер цей гарант втрачає довіру у їхніх очах.

Гарною ілюстрацією реальних настроїв серед депутатів парламентської більшості став діалог журналіста інтернет-видання «Українська правда» із представниками фракції Блоку Петра Порошенка та «Народного фронту» екс-прем’єр-міністра Яценюка: «Якийсь мудак з-за бугра прийде і буде розказувати нам, як тут жити і будувати свою країну? Вони зроблять свій ручний суд і це все – кінець. Вони замкнуть вертикаль: НАБУ – САП – суд. Вони там думають, що натиснуть на Порошенка, а він змусить нас усе прийняти. Але так не буде. Не в цьому випадку».

Далі-більше: 23 січня група народних депутатів від правлячої коаліції зареєструвала законопроект, яким намагається скасувати кримінальну відповідальність чиновників за незаконне збагачення.

Президент Петро Порошенко опинився у цугцванзі. Якщо він підтримує реформаторські очікування проєвропейської частини українського суспільства, – він діє всупереч корінним інтересам своїх однодумців, а реалізуючи запити свого політико-бізнесового оточення, – ризикує опинитися у стані ворогів Майдану.

Три роки тому його попередник піддався тиску Росії і свого оточення, знехтував євро-очікуваннями громадян і закінчив ганебною втечею до Ростова-на-Дону.

Яким буде вибір Петра Порошенка у начебто іншій, а, насправді, вельми схожій ситуації – побачимо зовсім скоро.

Текст опубліковано з дозволу автора

Оригінал

 

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу  Мнения Нового Времени


Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.
ПІДПИШІТЬСЯ НА РОЗСИЛКУ ПОГЛЯДIВ   Погляди   ТА ЧИТАЙТЕ ТЕКСТИ ОБРАНИХ АВТОРІВ КОЖНОГО ВЕЧОРА О 21:00
     

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.