Про нового міністра освіти та проблему плагіату в Україні
Чи новий міністр освіти міністр «чорт» чи «свята людина» стане ясно дуже скоро
Я не знаю особисто нового міністра освіти і науки. Це, в певній мірі, полегшує мені оцінку ситуації, що склалася. І мені прикро спостерігати, як хороші люди чубляться між собою через його кандидатуру. Одні кажуть, що він воював/чудова людина. Перше — правда. Друге — не знаю, але готовий вірити на слово іншим хорошим людям, що це істинна теза.
Другі люди кажуть, що у нього виявлено плагіат і це, в принципі, все, що треба знати про нового міністра та перспективи освіти і науки в Україні. І вони мають підстави так вважати. Бо вони, науковці, знають вартість для країни академічної доброчесності (вірніше, її відсутності), але їхня думка, як прийнято в українському суспільстві, глибоко маргінальна і зневажається практично усіма.
Списи ламаються, пір'я летить, несуться святкові переможні пости, що тепер освіта і наука врятована, а їм протистоять саркастичні дописи, що «місце прокляте». Корінь, як на мене, в іншому.
Політики — фактично, злочинці — які привели до влади Шкарлєта і тим прирекли науково-освітню сферу на 3 роки стагнації, які з високої вежі плювали на реформи, майбутнє дітей та інноваційної економіки, довели людей, яким доля України є небайдужою, до крайнього ступеню обурення — обурення на грані безнадії.
Ви ж просили поміняти Шкарлєта, чого скиглите?
Такої безнадії, що будь-хто — абсолютно будь-хто — буде кращим на посаді міністра замість посіпаки Табачника. Окрім, можливо, самого Табачника.
Молодці. Впевнений, що вони зараз дуже задоволені собою. А суспільство від початку позбавили альтернатив, конкурсів, обговорень.
Всі різко забули про колишнього міністра: про цілування в дьосна з ректорською мафією, смішними фото з автоматом, загубленим навчанням у ковід і загубленою підготовкою бомбосховищ в школах, завалені атестації, взагалі — звітність.
Що було зроблено і, що важливіше, не зроблено за 3 роки?
Суспільство навмисно тримали в стані «помилки стали неважливими (після 24 лютого)», бо міністр не втік.
І тепер — натє, не жалійтесь, ви ж просили поміняти Шкарлєта, чого скиглите?
А факти, тим часом, мають такий вигляд:
1. Шкарлєт пішов за рускім корабльом. Це добре.
2. Замість нього, як альтернативи чинному міністру, могли пролізти не менші чорти/чорткині. Це погано.
3. Обрали людину, яка воювала, має хороше реноме серед хороших людей, для якої Україна — не просто напис на мапі. Це добре. Навіть надзвичайно.
4. В її науковому доробку виявили плагіат. Це погано.
5. Людина готова відправити роботу на експертизу і в разі виявлення плагіату відмовитись від наукового ступеня та «формувати принципово нову академічну культуру та культуру освітнього та наукового менеджменту». Це добре.
Що в сухому залишку? А я не знаю.
Шахраї нас спеціально поставили в таку дихотомію вибору, щоб одні мали вигляд непоступливих борців за академічну доброчесність і не допомагали новому міністру на посаді, а інші — жалюгідних пристосуванців, які на плагіат у своїх готові закрити очі.
Правда ж в тому, що Лісового не можна рівняти до Шкарлєта взагалі. Але і правда в тому, що саме по собі призначення Лісового на посаду отак зі старту не обіцяє розквіту освіті і науці. І індульгенцій в очах наукової спільноти через «хорошість» теж бути не може.
Що робити? А що можна зробити, коли умови заздалегідь створені безальтернативні?
Отут якраз міністр і міг би себе проявити, якби у випадку підтвердження плагіату, Лісовий відмовився від ступеня і протягнув таки зміни в законодавство, щоб тих ступенів можна було б позбавляти. «Паперових» науковців на печерських пагорбах в рази б поменшало. Та й сам факт відмови міністра від ступеня став би гарним сигналом для усіх, хто накупляв собі ступенів та наукових звань, що відмовлятися не соромно і можна жити якось по-новому.
З іншого боку, так міністр би показав наочно, що академічна доброчесність — наріжний камінь наукового пізнання — не є порожнім звуком особисто для нього. Та й все. А сваритися і розділятися точно не варто.
Чи міністр «чорт» чи «свята людина» стане ясно дуже скоро. Тож подумайте, як далі ламатимете списи, якщо вже зараз ви одне одного перебанили.
Текст опубліковано з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV
