Країна без робітників. Коли молодь піде у профтехучилища

0 коментувати

Освіта має конвертуватись у робочі місця, а не роздавати ілюзії кар’єрного зростання

Система професійної освіти, яка повинна забезпечувати левову частку потреб ринку праці, досі страждає від радянських пережитків. Вже другий склад уряду пропонує докорінні зміни у фінансуванні та професійних стандартах освіти, проте законопроект “Про професійну освіту” уже півтора роки припадає пилом у Верховній Раді.  Подальше зволікання із реформою перешкоджатиме розвитку українському бізнесу через нестачу кваліфікованих робітників, а також не дасть можливості випускникам закладів профтехосвіти реалізувати себе на ринку праці.

У Західній Європі та США кількість тих, хто навчається у професійно-технічних закладах, переважає або дорівнює кількості студентів ВНЗ. Наприклад, у 2012 році 64% жителів Німеччини були випускниками професійних навчальних закладів, у той час як лише 18% мали вищу освіту.  В Україні навпаки: молодь радше вступає у будь-який ВНЗ, аніж отримує професію у закладі професійно-технічної (середньої спеціальної) освіти.

Охоплення молоді вищою освітою становить аж 79%. Але чи здатна наша система освіти підготувати до викликів ринку праці? На жаль, рівень освітньої та трудової міграції до Європи та США, ВВП на душу населення та місця українських ВНЗ у світових рейтингах говорять не на нашу користь.

Тенденції безробіття серед молоді на українському ринку праці набули загрозливих масштабів. У 2017 році рівень безробіття молоді зріс до 30%. Для порівняння, середній рівень безробіття молоді в Європейському Союзі становить 16.7%.  

Тенденції безробіття серед молоді набули загрозливих масштабів

У пострадянській Україні склалось уявлення, що чи не кожна дитина повинна навчатись у ВНЗ, аби не потрапити до системи профтехосвіти. Батьки віддавали останні гроші аби оплатити контракт у третьосортному ВНЗ, який, насправді, не давав нічого, крім ілюзорного престижу. Цінність вищої освіти як інституту, який повинен готувати еліту у всіх галузях суспільного життя, втрачено.

 З іншого боку, професійно-технічні заклади також не відповідають вимогам часу та не мають зв’язку з ринком праці та бізнесом. Найголовнішими проблемами ПТО є застарілість мережі закладів, пристосованої ще до радянської мережі підприємств, та матеріально-технічної  бази, відсутність їх автономії,  нездатність випускників профтехзакладів знайти роботу за професією. Таким чином, ані вища, ані професійна освіта не забезпечують належний перехід молоді до дорослого життя та конкуренції на ринку праці. 

Після Революції Гідності в МОН усвідомили необхідність реформування галузі та зробили певні кроки у цьому напрямку. Так, ще за каденції Сергія Квіта внесли законопроект “Про професійну освіту”. Та парламент його так і не розглянув.

Наступниця Квіта, Лілія Гриневич також внесла законопроект “Про професійну освіту”, який передбачає поділ професійної освіти на два рівні: професійно-технічну та вищу професійну, а також різні джерела фінансування (державна субвенція на здобуття повної загальної середньої освіти, державне та регіональне замовлення). Передбачено, що підприємства будуть залучені до дуального навчання учнів, працевлаштування випускників, стажування викладачів закладів професійно-технічної освіти, сприяння модернізації матеріально-технічної бази, кваліфікаційної атестації учнів та громадського контролю за діяльністю закладів.

Зважена та важлива ініціатива, яку, тим не менш, з моменту реєстрації (жовтень 2016 р.) не тільки не внесли до порядку денного, а навіть не завершили розгляд у профільному комітеті.

І це питання не лише до парламентарів, але й до Міністерства освіти, яке виявилось неуспішним із просуванням свого законопроекту.

Україна потребує швидких, іноді непопулярних кроків, аби реформувати систему освіти так, щоб випускники освітніх закладів мали пристойні шанси на отримання роботи, а не чули від викладачів на початку лекційного курсу співчуття: «Ви – потенційні безробітні».

Треба прийняти Закон “Про професійну освіту”. Він зробить можливим  створення від 50 до 100 регіональних багатопрофільнихо освітніх центрів по всій країні, та нарешті приведе професійну освіту в Україні у відповідність до Закону “Про освіту”.

Професійні стандарти освіти мають формувати незалежні та прозорі ради зацікавлених сторін, тому що в першу чергу впливати на зміст профтехосвіти мають роботодавці та представники професійних спільнот відповідних галузей. А система дуального навчання дасть змогу не тільки дати молоді теорію, а й забезпечить їх оплачуваним стажуванням на підприємствах, після чого найбільш наполегливі студенти зможуть отримати роботу одразу після закінчення навчання.

Реформа професійно-технічної освіти – це та основа, яка забезпечить відхід від ілюзій до реальних інвестицій у майбутнє дітей. Краще отримати освіту та отримати реальну професію, на яку дійсно є попит у бізнесу, ніж вступати у ВНЗ без жодних кар’єрних перспектив.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени


Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.
ПІДПИШІТЬСЯ НА РОЗСИЛКУ ПОГЛЯДIВ   Погляди   ТА ЧИТАЙТЕ ТЕКСТИ ОБРАНИХ АВТОРІВ КОЖНОГО ВЕЧОРА О 21:00
     

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.