Кримський міст і його політичні опори

15 травня 2018, 16:11
20507
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Олег Шама: Тоді міст простояв 101 день

У мосту через Керченську протоку одвічні російські вороги – природні і державницькі

Коли читаєш новини про нове чудо російської інженерної думки, мимоволі постають обставини долі мосту далеких 1940-х.

Коли у лютому 45-го поля криги з Азовського моря знесли міст, голова експертної комісії Микола Холін заявив: «Провини будівельників тут нема. Її треба шукати в іншому місці».

Те, інше місце було звичайно в Кремлі. І тоді сказати таке означало підписати собі смертний вирок.

Розумів це мабуть і Сталін, бо практично нікого не покарав. Єдиний такий випадок. Бо за менші провини причетних до прорахунків просто стирали на порох разом із сім’ями.

У Керченській протоці таке дно, що мостів там не варто будувати в принципі

Тоді ще йшла війна, і країна жила у постійній мобілізації і цейтноті. Тому такий необхідний об’єкт комунікацій побудували максимально швидко – за чотири місяці. Були задіяні кращі інженери. Принаймні кращого за Івана Цюрупу не було. Він уже набудував мостів по всьому Союзу і тепер очолив цей проект.

Неправда, що на той міст не було добрих матеріалів. На нього пустили якісний німецький цемент і надміцну сталь марки ДС (Дом Советов). Балки з неї відлили ще в 30-х для фундаменту хмарочоса Будинку Рад у Москві, який так і не звели.

І неправда, що його будували зеки, як деколи пишуть. Його зводили більше 10 тисяч бійців залізничної бригади полковника Костянтина Чуба. Словом, професіонали.

А от, що у будівельників був надважливий часовий орієнтир здачі проекту, призначений Кремлем. До 27-ї річниці революції. Це – правда. Нормальна політична складова.

Однак у тій Керченській протоці таке дно, що мостів там не варто будувати в принципі. Бо там сейсмічна зона. Бо законам фізики і непередбачуваному клімату по цимбалам, хто сидить у Кремлі, і навіщо їм потрібен міст у максимально короткі терміни.

Геологи, кліматологи, інші фахівці про це попереджали. На всяк випадок поставили криголами на чотири опори. А їх було 115. І крига у сувору зиму іде там не острівками, як у мультиках, а суне товстими полями. У лютому 1945 навантаження криги на одну опору сягало 300 тон. Ну, і сталося те, що сталося.

Міст простояв 101 день. І свою роботу він виконував добре. Пропускав по 15 ешелонів на добу. Навіть урядова делегація після Ялтинської конференції не побоялася ним повертатися. Через кілька днів після цього міст завалився.

От і тепер експерти, причому російські, нарікають на тамтешні підводні ґрунти, на ту ж таки кригу. Але зараз казати таке – бути ворогом народу. Хоча необхідність окупації Криму, а відтак і нового мосту з кожним днем міліє. Однак ще живий, чомусь, Путін. І зрештою, забрали – не повертати ж тепер. Теж політична складова.

І от думається, коли інженерну думку формулює тільки політична необхідність, це погано закінчується. Для інженерів і для їхніх творінь. Та, зрештою, і для політиків.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Журнал НВ (№9)

Справа, котра топить президента

Напередодні президентських виборів Петро Порошенко опинився в епіцентрі потужного скандалу в оборонному секторі, який може коштувати йому другого терміну

Читати журнал українською

Стань автором

Якщо Ви хочете вести свій блог на сайті Новое Время, напишіть, будь ласка, листа на адресу:

nv-opinion@nv.ua

Вибір редакції

Авто

Вчора, 20:33

thumb img
Півцарства за коня. Чим особливий найдорожчий автомобіль у світі вартістю €17 мільйонів
Політика

Вчора, 10:30

thumb img
Доки Крим не наш. Рефат Чубаров - про підсумки п'яти років окупації півострова та його подальшу долю
Авто

Вчора, 20:00

thumb img
Дайте дві. Чому Tesla Model Y суттєво вплине на ринок електричних кросоверів