Про кредити і фінанси. Давайте чесно, чого нам чекати?

18 березня 2020, 20:03

Чи зможемо ми надати кредитну підтримку бізнесу так, як розвинуті країни?

«We are at the war». Свіжа цитата від президента Франції Емануеля Макрона. А його міністр фінансів додав, що це також економічна і фінансова війна. І вона буде довгою.

Отже, знову про фінанси, вірніше про кредити.

Відео дня

Досвід 2008−2009 та 2014−2015 років нагадує, що в часи економічної кризи кредити згортаються. Тепер знову «credit crunch» на шпальтах світових видань.

Внаслідок падіння, а в окремих індустріях — зупинки виробництва, у компаній виникає нестача готівки, що стає причиною ланцюгових неплатежів. Банки були обережними і в кращі часи (у 2019-му в Україні кредити для підприємств навіть зменшились на 13%), то чого чекати зараз, коли криза? Скільки додаткових (кредитних) коштів треба на розрахунки? І по якій ціні? І хто їх поверне?

Нагадаю, що під час кризи 2008−2009 і 2014−2015 років ризик неплатежів був частково пом’якшений через рефінансування у значних розмірах комерційних банків Національним банком України. Ситуація була значно гіршою внаслідок масового відтоку вкладів з банківських установ. Проте, видані кредитні кошти хоч і пом’якшили кризу неплатежів, але падіння виробництва не зупинили, до кредитування не призвели і в більшості своїй не повернулися.

Тепер уряди грають більшу роль

Проблемний кредитний портфель перевищив рівень ватерлінії, і більше 100 банків лопнули, а на урядовців відкрили кримінальні справи. Тут я не коментую умови форс-мажору, безпрецедентність, непрозорість ринку і шахрайство, нестачу капіталу і таке інше. Подібний досвід навряд чи хтось захоче повторити.

Які є альтернативи з новітньої історії?

Тепер уряди грають більшу роль і оперують швидше.

Так, уряд Франції, окрім податкових канікул і пільг на загальну суму 45 млрд євро, видасть гарантію комерційним банкам на суму 300 млрд євро для банківських кредитів бізнесу для забезпечення надійності платежів, коли у компаній виникне потреба в коштах. Це в додаток до того, що у Єврозоні загальна сума таких запропонованих банкам гарантій склала 1 трлн євро. На практиці це означає: всі господарства, що потребують коштів на платежі, отримають їх.

В Україні ж від сьогодні прийнятий закон, де запроваджена низка податкових пільг та відміна штрафів. В цьому ми доволі швидко «підхопили» загальний світовий тренд. Це добре.

А от чи зможемо ми надати масово кредитну підтримку бізнесу так, як розвинуті країни? Наразі дуже складне питання.

Наша багаторічна суспільна залежність від курсу долара чи євро вимагає зворотних шляхів, про які нещодавно справедливо писав відомий наш (і світовий) економіст Юрій Городніченко, а саме: для забезпечення стабільності національної валюти треба … або піднімати ставку, що негативно для економіки, або використовувати резерви. То чи є якесь рішення «посередині»? Або чи можна пройти кризу «між крапельками»? Наші улюблені цитати, але не відповіді.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Думаю, що у де-факто двовалютному фінансовому ринку формування масової кредитної підтримки лише у одній валюті (гривні) є загрозливим і тому неймовірним. Тоді для збереження стабільності національної валюти треба збільшити приток долару/євро, або хоча б упередити їх відтік.

Вже є і буде більше неординарних заходів. В умовах швидкоплинних новин, переважно негативних, щоб їх сприйняли не загрозою, потрібна присутність авторитетного міжнародного фінансового Адвокату. І якомога швидше. І це МВФ. Або посипати голову попелом після мантри про те, як недобре, що нам щось може вказувати валютний фонд.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ

Показати ще новини
Радіо НВ
X