COVID-19 у великому місті. Як коронавірус змінив мегаполіси
Більшість міст у світі адаптується до пандемії, чи вдається це Україні
Пандемія COVID-19 стала найбільшою кризою, з якою зіткнувся світ за майже столітній період. Сучасні міста виявилися не готовими до коронавірусу. Воно й не дивно, що на Нью-Йорк припало 15% усіх смертей від COVID у Сполучених Штатах, у Лондоні зафіксували п’яту частина від усіх летальних випадків у Британії, у Мадриді - третина смертності від коронавірусу в Іспанії.
Міське життя сконцентроване у велелюдних офісах, громадському транспорті, барах, торгових центрах, кінотеатрах. Але в один момент усі ці переваги життя у великому місті перетворилися на небезпеку, бо стали сприятливими для стрімкого поширення хвороби.
Нині, на другому році пандемії COVID-19, містам у всьому світі доводиться пристосовуватися до нової реальності, аби забезпечити потреби мешканців.
Вуличне життя стало жвавішим — перемістилося із закритих приміщень до парків, скверів, озер. Так, у нью-йоркському Domino Park намалювали спеціальні кола, у яких можна самотньо відпочивати чи займатися спортом. У канадському Торонто створили безпечне середовище для тренувань на свіжому повітрі — установили прозорі куполи, під якими можна займатися йогою та фітнесом.
Деякі міста змінюють режим роботи світлофорів, щоб пішоходам не потрібно було натискати на кнопку для переходу вулиці, чекаючи на зелене світло. За такі заходи вже виступили у Сіднеї, Лондоні та Лос-Анджелесі.
В коронавірусний час важливою стала поява більшої кількості місць для безпечного пересування людей. Міста переглядають свою транспортну політику та перерозподіляють дорожній простір: змінюються на користь велосипедистів та пішоходів.
Наприклад, в Афінах, Дубліні, Парижі та Мілані влада вирішила звільнити громадський простір від автомобілів. Деякі міські вулиці переобладнали у велосипедні доріжки, розширили тротуари та бульвари, аби між людьми зберігалася соціальна дистанція. Мер Нью-Йорка Білл де Блазіо оголосив про запуск проєкту «Відкриті бульвари», мета якого звільнити низку вулиць від громадського транспорту, аби зробити їх місцями для обідів просто неба, пішохідних погулянок, їзди на велосипедах та культурних подій.
Нині багато міст перетворюються на «кафе просто неба». Приміром, влада литовського Вільнюса вирішила під час карантину підтримати ресторанний бізнес, дозволивши використовувати додатковий вуличний простір барам та кав’ярням. У Нью-Йорку з’явилася програма «Відкриті ресторани». Місто дозволило закладам громадського харчування розширювати місця для відвідувачів до фасаду сусідніх будинків за погодженням з власниками нерухомості. Ініціатива вже допомогла зберегти понад 90 тисяч робочих місць.
Створення більшої кількості простору для прогулянок та інвестиції в озеленення міста призводять до зменшення викидів вуглекислого газу та покращення якості повітря. Приміром, в Мілані під час карантину затори стали меншими на 30−70%, підрахували в компанії Bloomberg Associates. А отже — покращилася і якість повітря.
Дистанційна робота може спонукати людей виїхати з мегаполісів
Це, своєю чергою, впливає на здоров’я і добробут людей, зменшує летальність від COVID. До слова, команда дослідників з німецького Університету Мартіна Лютера підрахувала, що 78% випадків смертей від коронавірусу в Європі були сконцентровані в п’яти найбільш забруднених районах на півночі Італії та в центральній Іспанії.
Як бачимо, коронавірусна реальність — це не лише про невідоме досі захворювання COVID-19. Нові реалії привернули увагу до змін клімату та забруднення навколишнього середовища. Якщо під час жорсткого карантину ситуація із чистотою повітря покращилася, то коли підприємства повністю відновлять свою діяльність, ми можемо повернутися до ситуації, яку спостерігали до пандемії.
В Україні є великий шмат роботи, який стосується модернізації електромереж, водопостачання. Саме тому українські мери відчувають ще більший тиск до змін, які назріли. Адже окрім глобальних викликів, перед ними свої локальні, без вирішення яких життя мешканців не стане кращим. Містам потрібно підтримувати економіку, інвестувати в розвиток «зеленої» енергії, в модернізацію очисних споруд, створювати нові робочі місця у таких секторах як чиста енергія та енергоефективність.
Зменшити кількість транспорту на дорогах, а людей — у громадському транспорті, а також покращити ситуацію із забрудненістю повітря може і віддалена робота, яка стала необхідною внаслідок пандемії. Дослідження Colliers International свідчить, що 82% опитаних офісних співробітників у 25 країнах світу хочуть продовжувати працювати з дому один або два дні на тиждень.
Дистанційна робота також може спонукати людей виїхати з мегаполісів до маленьких населених пунктів. Опитування американського соціолога Харріса Полла показало, що внаслідок пандемії майже 40% жителів міст Сполучених Штатів розглядають можливість переїзду в менш густонаселені райони. А на британському порталі з нерухомості Rightmove більш ніж половина запитів стосувалися пошуків будинку за межами столиці, тоді як до пандемії цифра сягала — 42%. Така тенденція позитивна, адже вплине на завантаженість доріг та транспорту, зменшить контакти між людьми, розвантажить офісні центри тощо.
Українським містам також варто адаптуватися до нових реалій — робити життя комфортним та безпечним для своїх мешканців. Приміром, деякі з них поволі переймають світовий досвід. Аби привернути увагу до масової вакцинації, у містах запустили кампанію «Час вакцинуватися». Зокрема, у Львові, Харкові, Києві, Дніпрі та Одесі створили зовнішню рекламу, де ілюстровані символи міст звертаються до своїх мешканців та нагадують, що пора робити щеплення та інформують про відкриття нових центрів вакцинації.
На перший погляд, може здатися, що американському Нью-Йорку чи італійському Мілану простіше реагувати на виклики часу, ніж, приміром, українському Києву чи Миколаєву. Адже бюджети іноземних мегаполісів в рази більші, ніж наші. Швидка адаптація до COVID-умов можлива. У багатьох населених пунктах влада активно співпрацює з бізнесом, а це допомагає вирішувати нагальні потреби мешканців та вкладати кошти в розвиток міста. Приміром, Миколаїв долучився до проєкту EU4Business «COVID-19 Бізнес-клініки», який надає підтримку малим і середнім підприємцям, аби вони змогли подолати наслідки пандемії.
COVID-пандемія вже змінює наше життя. Час, в якому ми живемо, не лише для нових викликів, а й для нових можливостей. Саме тому варто втілювати у містах ті зміни, які давно назрівали, а зараз як ніколи необхідні. Багато експертів у світі прогнозують, що коронавірус — не єдина проблема, з якою стикнувся світ. На нас можуть чекати різні екологічні та кліматичні виклики. Відтак міста не лише повинні бути готовими швидко адаптуватися до нових умов. На них нині відповідальна місія — адже саме вони стають адаптерами змін.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ
