Доза має значення. Коли і як ми можемо заразитися коронавірусом

21 квітня 2020, 14:25

Вірогідність зараження і тяжкість захворювання прямо пов’язані з кількістю вірусів, які потрапили в організм

Повертаючись додому пізно ввечері, ви зустрілися в темному провулку з грабіжником. Ваші шанси зберегти честь, гаманець або навіть життя дуже сильно залежать від того, з одним бандитом ви зустрілися чи їх було четверо.

Відео дня

Так, бувають ситуації, коли ви такий крутий, що відлупцювали всіх чотирьох. А буває, що цей один відібрав гаманець і взагалі боляче поглумився. Так буває. Але в цілому правило таке: чим менше грабіжників у вас на шляху, тим більше у вас шансів.

А тепер подробиці.

Для того щоб людина захворіла коронавірусною інфекцією, необхідно, щоб певна кількість вірусів потрапила на слизові оболонки дихальних шляхів або кон’юнктиву ока.

«Певна кількість вірусів» — це дуже (дуже!) важливо.

Пояснюю. Потрапить 1 вірус — хвороба не виникне, 10 вірусів — аналогічно, 100 вірусів — виникне.

Інакше кажучи, є якась мінімальна кількість вірусів, здатна викликати захворювання, і ця кількість отримало назву «доза, що інфікує».

Доза, що інфікує, залежить від безлічі факторів: властивостей самого вірусу, способу зараження, наявності у організму попереднього досвіду зустрічей з цим вірусом (якщо досвід є, значить, доза, що інфікує, повинна бути більше).

Що ми знаємо на сьогодні про коронавірус covid-19? Небагато, але основне:

— здатність викликати захворювання (вірулентність) висока;

— передається повітряно-крапельним або контактним шляхом;

— досвіду попередніх зустрічей немає ні у кого.

Як наслідок — доза, що інфікує, зовсім невелика. Так, ніхто на цей момент ще не може точно сказати, скільки конкретно вірусних частинок має потрапити в організм, щоб людина захворіла, але, судячи з усього, це кількість зовсім невелика.

Зустріти відразу 10 доз, що інфікують — це вже реальний ризик для життя

Тепер найголовніше.

Вірогідність зараження і тяжкість захворювання прямо пов’язані з кількістю вірусів, які потрапили в організм. Тобто, при інших рівних умовах, чим більше вірусів потрапить в організм, тим більша ймовірність виникнення хвороби і тим важче буде протікати захворювання.

Зустрітися з однією «дозою, що інфікує» — це дуже навіть непоганий варіант: є величезні шанси на легку або навіть безсимптомну форму хвороби.

Зустріти відразу 10 доз, що інфікують — це вже реальний ризик для життя.

Тепер конкретне запитання:

— за яких умов концентрація вірусних частинок в повітрі буде максимально великою?

Ось давайте разом створимо ідеальні умови, щоб не просто заразитися, а заразитися «від душі» — відразу вдихнути побільше вірусів і максимально збільшити свої шанси на важку форму хвороби.

Нам знадобиться людина, яка виділяє вірус в навколишнє середовище. А якщо таких людей кілька — взагалі чудово, якщо вони мають задишку, кашель, чхання — ще краще.

Нам необхідно, щоб віруси, які залишають організм людини, накопичувалися в повітрі. Для цього треба зовсім небагато: щоб обсяг приміщення був мінімально можливим, і щоб не було доступу повітря ззовні. Ще важливо стежити за вологістю повітря — вірусні частки повинні якомога довше залишатися саме в повітрі, а не опускатися під дією сили тяжіння — найшвидше це відбувається за відносної вологості повітря 40−60%.

Бонус. Вірус у видихуваному людиною повітрі не відлітає далеко — максимум 1−1,5 метра, і швидко осідає. Але і відстань, і час «польоту» можна збільшити! Для цього треба, щоб повітря, яке видихається хворою людиною, змішувалося з іншими газами або аерозолями. Варіанти — курити (що завгодно), проводити інгаляції, дихати киснем тощо.

Тепер ми з легкістю можемо назвати місця, де ризик зараження максимальний і де максимальна ймовірність отримати високу дозу, що інфікує (потенційно здатну вбити):

— на першому місці однозначно виявиться лікарняна палата інтенсивної терапії — кілька хворих плюс потоки кисню. Якщо в ній сухе повітря, немає дуже інтенсивного провітрювання і невелика площа — це взагалі ідеальний спосіб зустрітися відразу з 10 дозами, що інфікують (що, власне, і підтверджується масовою захворюваністю і загибеллю медичних працівників);

— будь-яке приміщення, де багато людей, плюс де люди близько один до одного, де мінімальний повітрообмін, — храм, казарма, тюремна камера, вагон метро тощо;

— будь-який замкнутий простір, де збирається натовп (концерт, спектакль, цирк, з'їзд, лекціятощо);

— особливе місце — будинки для людей похилого віку та людей з інвалідністю: по суті це зосередження в обмеженому просторі тих, для кого і одна доза, що інфікує — це смертельний ризик, плюс всі постійно мерзнуть, тому ніякого провітрювання, плюс часте застосування дихальної апаратури.

Тепер ви самі можете відповісти на багато запитань:

— чому померла ця зовсім молода і зовсім здорова медсестра?

— чому такі жахи в тюрмах і будинках для літніх?

— чому не можна збиратися натовпом?

— чому там, де не бояться протягів, і там, де не живуть величезними сім'ями (3 покоління під одним дахом), хворіють рідше і легше?

— чому закривати парки — це дивно?

Підсумки

Коронавірус нікуди йти не збирається. Він дасть нам у спокій тільки тоді, коли більшість з ним зустрінеться і суспільство сформує колективний імунітет. Домогтися цього за зиму і весну не вийде, але влітку обов’язково стане легше — відкриються вікна, відключиться опалення (нормалізується вологість), люди частіше будуть зустрічатися і більше часу проводити на свіжому повітрі, а не в приміщенні, нагріються на сонці дверні ручки, збільшиться кількість ультрафіолету. Ми всі, врешті-решт, навчимося мити руки.

Проте шанси на друге пришестя вірусу восени цілком реальні. А значить, ті, хто не виробив імунітет навесні, будуть виробляти його восени, чи взимку, або наступної весни — альтернативи поки що не намічається.

З огляду на це, нам треба направити зусилля не на тотальний карантин в очікуванні рятівної вакцини (якої можна і не дочекатися), а на створення такої моделі існування суспільства, коли будуть виключені ситуації, що провокують розвиток важких форм захворювання.

Якщо у величезному супермаркеті із сучасною системою вентиляції немає натовпів і між людьми відстань 2 метри — чому б і ні?

Якщо в автобусі відкриті кватирки і дотримується дистанція між пасажирами — чому б і ні? якщо вам заважає протяг, то йдіть пішки — це взагалі безпечно.)

Кафе, бари, ресторани — в цьому році особливо модні саме відкриті тераси, вуличні майданчики тощо.

Всі чиновники (починаючи від президента і закінчуючи лідером сільради) зустрічаються з «підданими» і влаштовують прес-конференції виключно на свіжому повітрі. Там же, на свіжому повітрі, зустрічаються з прихожанами служителі церкви, вчителі — з учнями. Взагалі все, що можна винести за межі приміщень, треба винести за межі.

Приймаючи рішення про відкриття будь-якого підприємства, магазину, салону, ресторану, клубу, будь-якого дитячого садка, будь-якої школи тощо, ті, хто відкриває, і ті, хто відвідує, думають насамперед про те:

— як забезпечити оптимальні параметри вентиляції, вологості, температури повітря, як все це вимірюється і регулюється;

— скільки тут буде людей в одиницю часу і на одиницю об'єму.

А завдання влади і фахівцям (НДІ гігієни, СЕС, кафедр гігієни і епідеміології при медвузах) — надати кожному дуже конкретні, доступні, легко реалізовувані практичні рекомендації: скільки повинно бути народу на кубічний метр, як організувати вентиляцію повітря, контроль і регулювання вологості, які використовувати засоби індивідуального захисту і дезінфікувальні засоби тощо.

І ще одне завдання — постійно пояснювати людям (та й самим розуміти), що повітрообмін, миття рук і розумне соціальне дистанціювання набагато більш раціональні, ніж масова закупівля апаратів ШВЛ.

P.S. З бандитами краще не зустрічатися. Але в ситуації, коли зустріч неминуча, краще вибирати провулки з протягом.

Текст опублікований з дозволу автора

Оригінал на komarovskiy.net

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X