Як зміниться наше життя після Covid-19

20 березня 2020, 16:50

Наше життя зміниться — у кожного по-своєму, але так чи інакше, це торкнеться фундаментальних патернів поведінки, до яких ми звикли

У нескінченному потоці новин наша нервова система починає давати збій. Дні схожі один на одногоен: скролінг стрічки, перегляд тематичних ресурсів, суперечки з експертами — все в надії побачити проблиск в цьому безбарвному вакуумі. Китай, Південна Корея і Сінгапур — показові приклади, як в авторитарних і демократичних (якщо брати офіційний індекс демократії) державах пригнічують вірус. Україні, як і решті світу, ще належить зіткнутися з перевантаженням системи охорони здоров’я і справжньою кризою, але мій пост не про це. Абсолютно точно можна стверджувати, що наше життя зміниться — у кожного по-своєму, але так чи інакше, це торкнеться фундаментальних патернів поведінки, до яких ми звикли. Чи можемо ми отримати з цього користь?

Відео дня

Освіта як платформа

Не секрет, що українські школи і університети насилу потрапляють до світових рейтингів, сильно поступаючись нашим східноєвропейським сусідам. Якщо ми так сильно відстаємо, то можливо це наш шанс?

Ми повинні дивитися на навчальний заклад як на модеровану освітню платформу (сurated marketplace).

Дистанціювання задасть тренд на наступні роки

Перехід на віддалене навчання відкриває не тільки можливість глобального покриття (попит), оскільки студентам немає необхідності знаходиться в місті або країні, але ще й допомагає вирішити проблему браку контенту і кадрів (пропозиція). У нас достатня кількість професіоналів у медицині, промисловості, бізнесі, культурі та спорті — чому б не підключати їх до лекцій на постійній основі? При цьому йти в повноцінну дистанційну освіту немає необхідності — соціальний аспект вкрай важливий для розвитку комунікативних навичок, відповідно, рідкісні фізичні відвідування можна перетворити на воркшопи та інтенсиви із заданих тем. Таким чином, більш усвідомлений підхід скоротить час навчання зі звичних 5−6 до 2−3 років, а арсенал необхідних умінь для старту професійної діяльності тільки поповниться.

Процес навчання стане безперервним — він почне органічно вплітатися в наше життя і після отримання фундаментальних знань. Відповідно, освітній продукт тепер матиме довший життєвий цикл, дозволяючи школам і університетам істотно поліпшити свою бізнес-модель.

У цьому сценарії конкуренція між навчальними закладами зросте, адже умовний київський політех тепер зможе вигравати найкращих студентів з різних куточків країни — точно так само, як і будь-який західний вуз зможе змагатися з політехом. З іншого боку, новий підхід до навчання (платформізація) і адаптований контент зробить будь-який регіональний вуз конкурентоспроможним на ринку.

Робота

Будуть як послідовники віддаленої роботи, так і противники — але правда посередині, віддалена робота підійде не всім. Бізнес з меншою персональною клієнтською взаємодією захоче залишитися в такому режимі і далі, оскільки відсутність офісу і супутніх витрат, позитивним чином позначиться на банківському балансі і мобільності всього колективу. Повністю офісу позбутися не вийде, але істотно зменшити кількість людей, що в ньому працюють, багатьом видається можливим.

Навчені кризами і потрясіннями, ми захочемо максимально знизити ризики і переформатувати свою роботу відповідним чином — скоротити час у дорозі на роботу / з роботи, знизити кількість непотрібних зустрічей (дзвінків) до мінімуму, перестати відволікати колег, які сфокусовані на конкретному завданні без іншої необхідності, і, напевно, одна з найбільш важливих змін — це доступ до найкращих людей незалежно від локації.

Але в цій моделі є і зворотний бік медалі — психологічний. Чим менше ми взаємодіємо з людьми, тим у більшому стресі ми потенційно можемо опинитися. Відчуття самотності і втрата зв’язку із зовнішнім світом — потенційна хвороба майбутнього. Багатьом більше підійде якийсь гібрид з роботи вдома, в офісі та інших улюблених локацій для можливості переключитися.

Чи перестанемо ми щодня тиснути один одному руки під час зустрічей в колективі? Сподіваюсь що так. Це тепер надовго засяде в нашій пам’яті як трансформація символу добрих намірів і доброї волі при вітанні в передавання жмені бактерій з найкращими побажаннями.

Дозвілля

Кафе/бари. Чи зможемо ми проводити час як раніше? Зможемо, але при цьому будемо звертати увагу на особисті кордони, санітарні умови закладів і зайвий раз придивлятися до погано вимитого посуду, підсвідомо вимагаючи доскональної чистоти. Дезінфектори тепер стоятимуть на кожному столі. Не виключено, що ми почнемо частіше ходити один до одного в гості, а їжу готувати самостійно і/або користуватися службами доставки.

Шопінг. Торгові центри й до кризи проживали свої не найкращі роки, немає сумнівів, що падіння трафіку продовжиться і в майбутньому. Це пов’язано не тільки з інтернет-продажами, які значно поліпшили юніт-економіку бізнесів, а й в цілому з поведінковою психологією покупців — ми стали більш відповідально і вибірково підходити до покупок. Як би дивно це не звучало, до кінця 2019 року в США фізичний ритейл як і раніше займає левову частку ринку (~ 89%), це означає, що онлайн-бренди будуть намагатися йти в офлайн і придумувати новий досвід взаємодії з покупцями. І якщо раніше я думав, що це буде побудовано навколо унікального соціального досвіду на прикладі Peloton, то тепер, ймовірно, такі персональні взаємодії будуть сприйматися негативно. Ритейлу необхідно шукати спосіб знизити кількість фізичних дотиків з покупцем. Бренди вже якийсь час інвестують у віртуальні примірочні, будь це одяг, косметика або аксесуари — зараз найкращий час для розвитку цих технологій. З іншого боку, для цього вже абсолютно необов’язково відвідувати торгові центри.

Музеї/театри/кіно. Ми будемо за можливості уникати скупчення людей в закритих просторах — в музеях розумно впровадити обмеження на одночасне відвідування, щоб не створювати штовханину, в театрах і кіно доцільно зробити великі простори між кріслами. Це вплине на заповнюваність, але допоможе повернути людей назад в зали. Буде багато тих, хто й зовсім перестане ходити, повністю переключившись на онлайн-стрімінг вірю в це майбутнє більше). Як альтернатива може повернутися вічна класика — перегляд кіно під відкритим небом в авто, але тільки для тимчасової соціалізації. Концерти в прямому ефірі — вже сьогоднішня реальність, і вона відкриє величезні можливості для нових артистів.

Очевидно, що дистанціювання задасть тренд на наступні роки. Ми не станемо менше хворіти, але наше ставлення до персональної гігієни та здоров’я в цілому зміниться. Крім власної безпеки, ми тепер будемо думати, як наші дії впливають на навколишній світ і людей навколо нас.

Будь-які зміни часто болючі, але для тих, хто вже зараз зможе подивитися на звичні соціальні інститути, що зазнають змін, під іншим кутом, гарантовано вийде переможцем з цієї ситуації. І мова не йде тільки про матеріальні перемоги, а й соціальну відповідальність — валюту посткоронавірусної ери.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ

poster
Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Погляди
Дайджест авторських поглядів щодо найбільш гострих питань
Щовівторка

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X