Кому вигідні нові тарифи на електроенергію

7 березня 2018, 07:13
2090
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Українці не хочуть витрачати так багато грошей на електроенергію. Та й чи доцільно?

Тарифи на електроенергію викликають неабияку тривогу в Україні. До Майдану-2014, ціни на газ були низькими і коштували уряду 8% ВВП. Найгірше те, що більшість цих коштів надходили кільком привілейованим постачальникам. Низькі тарифи на електроенергію не давали власникам інших компаній стимулів для інвестицій. З 2014 по 2017 роки тарифи на газ різко зросли, хоча МВФ і скаржиться на те, що існуючі ціни досі відстають від світових.

Та народ обурений, адже плата за тарифи на електроенергію складає значну частину їхніх витрат. Сьогоднішню кризу спричинило планове підвищення тарифів на розподіл електроенергії з 1 квітня. Експерт з енергетики Андрій Герус вважає, що перехід збільшить тарифи обленерго збільшаться втричі и зростуть приблизно до 30 млрд. гривень на рік, що складає трохи більше одного відсотка ВВП.

Ідея в тому, що Україна повинна запровадити новий тип тарифу RAB – нормативну базу активів, яка широко використовується на Заході. Таким чином обленерго зможуть встановити тарифи на рівні 12,5% від вартості своїх активів.

Можливо, це і виглядає як розумне рішення, та насправді не є таким. Майже всі дистрибуційні компанії були приватизовані за цінами, що значно нижчі за фактичні величини їх активів. Тепер Фонд державного майна України оцінює вартість своїх активів, як правило, у кілька разів вище, ніж ціна закупівлі. Таким чином, нинішні власники отримуватимуть вдвічі більше вигоди від успішних покупок, тоді як звичайні українці знову зіштовхнуться з тарифами, що зростатимуть за їхній же кошт. До того ж, такі тарифи аж ніяк не стимулюють власників регіональних дистриб'юторських компаній до модернізації чи підвищення ефективності своєї роботи. З цих причин члени Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, зокрема Ольга Бєлькова та Наталія Кацер-Бучковська, виступають проти RAB-тарифів. Натомість вони пропонують підвищення тарифів на 14,5% для нових мереж та зниження на 2,5% для старих. Експерти наводять у приклад успішну модернізацію мережі в Румунії, що постала за рахунок нових інвестицій.

Українська енергосистема вкрай потребує модернізації

Сьогодні тарифи на розподіл електроенергії встановлюються відповідно до попереднього принципу "плюс вартість", що дозволяє власникам мати рентабельність у розмірі 3% на додану вартість та відповідно спонукає їх не інвестувати чи зменшувати втрати, а навпаки — максимально збільшувати їх. Така система утримує тарифи на низькому рівні, проте українська енергосистема вкрай потребує модернізації. Середня тривалість експлуатації української енергосистеми становить 40 років, і наразі 60-85% інфраструктури вже вважають зношеною. Тож ризики серйозного відключення від мережі є дуже високими.

Національна комісія з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКУ) формально є незалежною, хоча більшість вважає, що вона таки контролюється адміністрацію президента. 10 січня НКРЕКУ оприлюднила указ про введення RAB-тарифів з 1 квітня. Раніше його голова Дмитро Вовк неодноразово запевняв людей, що найближчим часом ці тарифи не з'являться.

Україна має 24 регіональні дистриб'юторські компанії плюс "Київенерго", яка також відноситься до генеруючих компаній. Оскільки обленерго були приватизовані ще на ранній стадії, вони значною мірою належать бізнесменам, чия доля зменшилась. Тільки 6 з 24 власників володіють великим пакетом акцій. Решта компаній знаходяться під контролем двох груп. Росіянин Костянтин Григоришин, який отримав громадянство України в 2016 році, володіє великою часткою десяти обленерго, тоді як група російських бізнесменів під керівництвом Олександра Бабакова має значні частки в одинадцяти обленерго.

Бабаков є членом Ради (Сенату) Російської Федерації, колишнім заступником спікера російської Думи, колишнім лідером російської націоналістичної партії "Батьківщина". Нині Бабаков перебуває під санкціями США та ЄС за голосування про анексію Криму.

НКРЕКУ має затвердити перехід кожного обленерго на RAB-тарифи, і перші чотири з них вже висловили занепокоєння. Два ("Прикарпаттяобленерго" та "Львіввобленерго") належать українському бізнесменові Ігорю Суркісу, решта два ("Сумиобленерго" та "Чернігівобленерго") – Костянтину Григоришину та українському олігарху Ігореві Коломойському. Жоден з цих людей не прославився великими інвестиціями на модернізацію.

Прем'єр-міністр Володимир Гройсман займає опозиційну позицію по відношенню до RAB-тарифів, водночас підкреслюючи, що він поважає прерогативи НКРЕКУ. Загалом, Гройсман не має нічого проти RAB-тарифів та закликає переглянути систему переходу на них так, аби в подальшому ці тарифи спонукали до заощаджень та модернізації.

Комітет з питань паливно-енергетично комплексу поділяє бачення Гройсмана. Тож здається, що попри важливу роль МВФ у формуванні нових тарифів, йому таки не знайдеться місця у цій гарячій політичній дискусії.

Питання в тому, чи призведе така різка критика до перенесення чи бодай змін у впровадженні системи RAB-тарифів. Нещодавно голова НКРЕКУ висловив сумнів, що обленерго готові до такого переходу. Якщо так, то це хороша новина.

Переклад НВ

Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Андерса Аслунда. Републікація повної версії тексту заборонена

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Журнал НВ (№10)

Момент істини

Шість головних претендентів на президентське крісло відповіли НВ на сім запитань — політичних, світоглядних і особистих

Читати журнал українською

Стань автором

Якщо Ви хочете вести свій блог на сайті Новое Время, напишіть, будь ласка, листа на адресу:

nv-opinion@nv.ua

Вибір редакції

Культура

Вчора, 14:04

thumb img
Французька весна 2019: Оголошено кінопрограму фестивалю
Краса та мода

Вчора, 20:30

thumb img
10 трендів весни. Як підготувати свій гардероб до дощу, сонця і грози
Події

Сьогодні, 10:31

thumb img
Розпочнуть із площі. Влітку в Києві стартує реконструкція Центрального вокзалу