Дуже небезпечний момент. Чому Китаю вигідна криза в США та війна в Україні
Сьогодні ми бачимо потенційно летальний взаємний вплив двох потрясінь: фінансова криза у вигляді краху банку Silicon Valley Bank та геостратегічна криза у вигляді ескалації холодної війни між США та Китаєм
Не буває двох однакових криз. Це можна сказати про фінансові потрясіння останніх десятиліть — Азійська фінансова криза кінця 1990-х років, криза «доткомів» 2000 року, світова фінансова криза 2008—2009 років. І це так само вірно щодо криз, спровокованих геостратегічними шоками — війнами, мором, голодом, пандеміями.
Сьогодні ми бачимо потенційно летальний взаємний вплив двох джерел таких потрясінь: фінансова криза у вигляді краху банку Silicon Valley Bank (SVB) та геостратегічна криза у вигляді ескалації холодної війни між США та Китаєм. Хоча у кожної з цих криз свої причини, у певному сенсі це насправді не так вже й важливо: результат взаємного впливу цих криз, швидше за все, виявиться набагато більшим за їх просту суму.
Крах банку SVB є симптомом набагато серйознішої проблеми: фінансова система США виявилася зовсім не підготовленою до повернення високої інфляції та супутньої їй нормалізації монетарної політики. Ризик-менеджери банку SVB заперечували таку ймовірність, тому банк пішов на дно через величезні збитки по незахеджованому портфелю облігацій розміром $124 млрд, що спровокувало класичну втечу наляканих вкладників.
Вкладників, що навіть добре знаються на американській культурі стартапів, навряд чи можна звинувачувати в тому, що вони не проводять належного аналізу заплутаних фінансових установ, яким вони довіряють свої фінансові активи. Таке завдання покладено на Федеральний резерв, який, на жаль, вкотре з нею не впорався. Починаючи з безрозсудно м’якої монетарної політики, яка породила цілу низку небезпечних бульбашок на ринках фінансових активів (доткоми, житло, кредитування, довгострокові активи), і закінчуючи неправильним діагнозом постковидної інфляції як «тимчасовий», Федеральний резерв припустився зараз помилки монументальних масштабів у банківському нагляді: він зосередив увагу на великих банках й ігнорував менші за розмірами регіональні банки, як-от SVB, Signature та First Republic, де накопичувалися проблеми.
Китай, що перебуває на підйомі, жорстко націлився на схильну до криз Америку
Особливо пригнічує той факт, що все це відбувається після запровадження нового режиму нагляду за кризою 2008 року. Стрес-тести банків за методикою «А що коли?»швидко стали золотим стандартом, що дозволяє мінімізувати ризики «зараження» фінансової системи. Проведений на початку 2009 року перший стрес-тест фактично позначив дно кризи, тому що за його результатами з’ясувалося, що капіталізовані великі банки здатні витримати удари при гіршому сценарії різкого поглиблення і так вже болісної рецесії.
Однак згодом ці стрес-тести перетворилися на вправу, що бездумно повторюється. Великі банки сформували достатні запаси фінансового капіталу, які виключали системний крах у разі сильного шоку рецесії. Ціла низка міністрів фінансів, голів ФРС, президентів банків і навіть президентів країни одностайно нахвалювали фінансову систему США, що була у чудовій формі. Іноді ФРС використовував щорічні стрес-тести, щоб попередити ті чи інші банки про необхідність поліпшення методів ризик-менеджменту чи підвищення адекватності їх капіталу. Переважно все це чарівним чином працювало — аж дотепер.
Ми могли б побачити нові проблеми, якби не серйозний недолік у цих стрес-тестах: вони перетворилися на асиметричну вправу оцінки ризиків, аналізуючи вплив «гіпотетичної суворої рецесії» на великі, системно значущі банки. Співробітники ФРС моделювали симуляцію шоків через різкий спад світового ВВП, швидке зростання безробіття, сильне падіння на ринках фінансових активів — тих шоків, які, як вважалося, супроводжують дезінфляцію коливальних (що варіюються на межі відвертої дефляції) і відсоткових ставок, що знижуються.
Авжеж, цей гіпотетичний шок, який ФРС називає «вкрай негативним сценарієм для регулятора», прямо протилежний тому шоку зростання відсоткових ставок, який вдарив по SVB. За підсумками стрес-тесту в лютому 2023 року Федеральний резерв визнав, що йому варто починати ширше думати про різні шоки, і припустився ймовірності нового «експериментального ринкового шоку» — все ще рецесії, але яка супроводжується зростанням інфляції. Проте майже наприкінці останнього звіту про стрес-тести Федеральний резерв лаконічно зазначив, що результати експерименту для конкретних фінансових компаній не з’являться раніше червня 2023 року. І в звіті немає жодних натяків на наміри опублікувати результати стрес-тестів для регіональних банків меншого розміру. Як завжди: замало, запізно.
Який же стосунок це до Китаю та ескалації китайсько-американського конфлікту? Останні 20 років у вищих лавах китайського керівництва існує певна група, яка стверджує, що Америка перебуває у стані перманентного занепаду, відкриваючи шлях до глобального сходження Китаю. Ця думка отримала підтвердження, коли США дали старт світовій фінансовій кризі, і вона, безперечно, отримає ще більше підтверджень, коли криза банку SVB вдарить по новому сегменту американської фінансової системи.
Китай, що знаходиться на підйомі, навряд чи міг бажати більшого. Поки західна фінансова система вкотре страждає від створених нею проблем, глава КНР Сі Цзіньпін обіймається в Кремлі з «дорогим другом», президентом Росії Володимиром Путіним, і цим, власне, все сказано. Китай явно вважає холодну війну із США та бійню в Україні малою ціною за посилення своїх позицій на шляху до геостратегічної гегемонії.
Можна зробити дуже важливу примітку до поглядів Китаю на занепад Америки. Хоча загалом про це говорив ще Мао Цзедун (американський «паперовий тигр… знаходиться у передсмертних стражданнях»), вперше цей аргумент був повністю сформульований Ваном Хуніном у книзі 1991 року «Америка проти Америки». Заснована на власних спостереженнях Вана, зроблених у період, коли той жив у США, ця книга є уїдливою критикою соціального, політичного та економічного загнивання Америки.
Для нової самовпевненої політики Китаю Ван не є якимось безневинним стороннім. Він був головним ідеологічним радником двох попередників Сі Цзіньпіна (Цзян Цземіня та Ху Цзіньтао) і відіграв аналогічну роль для Сі, представивши книгу «Думки Сі Цзіньпіна» як новий ідеологічний якір Китаю. Ван виявився одним із лише двох членів вищої керівної команди країни (що складається із семи осіб постійного комітету політбюро), які зберегли свою посаду, і його щойно призначили головою Народної політичної консультативної ради Китаю. Крах банку SVB лише зміцнює позиції Вана.
Насамкінець варто згадати про китайську етимологію. Китайською слово «вейцзі» (危机) має подвійне значення — «небезпека» і «можливість». Від банку SVB до Ван Хуніна ми бачимо посилення небезпечного взаємного впливу чергового фінансового шоку, зробленого в США, і різкої ескалації китайсько-американської холодної війни. Китай, що знаходиться на підйомі, жорстко націлився на схильну до криз Америку.
NV має ексклюзивне право на переклад та публікацію колонок Project Syndicate. Републікацію повної версії тексту заборонено.
Copyright: Project Syndicate 2023
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV
