Україні час натиснути кнопку перезапуску

5 коментувати
Тенденція до політичної нестабільності, ймовірно, збережеться і за нової коаліції

Складна українська політика, що часом нагадує візантійську, продовжує бентежити та дивувати.

З моменту набуття незалежності основними драйверами позитивних змін у країні були масові суспільні рухи, економічний тиск і поради Заходу, а також необхідність діяти, щоб уникнути економічної катастрофи.

Цього не змінить ніщо, що може статися при новому уряді. Але саме новий уряд Україна скоро й отримає.

Найближчими днями президент Петро Порошенко, найімовірніше, досягне успіху в протискуванні призначення свого протеже, спікера парламенту Володимира Гройсмана, на пост прем'єр-міністра, і новий уряд стане на шлях нових реформ.

Основною мотивацією Порошенка до зміни уряду є давня особиста неприязнь до нинішнього прем'єра Арсенію Яценюка, викликана, радше, его і прагненням до домінування, аніж підходами до політики.

Проте, є шанс, що новий уряд зможе зайнятися проведенням необхідних країні реформ – принаймні, якийсь час. До цих реформ можна віднести скромні зміни у законодавстві, приватизацію неефективних держпідприємств, а також скорочення або знищення низки годівниць для великого бізнесу та олігархів.

Є кілька причин для оптимізму в короткостроковій перспективі.

По-перше, Порошенко, який розраховував, що за непопулярні реформи своїм рейтингом буде розплачуватися Яценюк, все частіше починає сприйматися українцями як лідер, винний в економічній стагнації країни.

Навіть за умови проведення реформ життя нового уряду, найпевніше, буде швидкоплинним

Більш того, Порошенко розуміє: якщо не зменшити кількість годівниць і не створити нових джерел доходу, в України майже не буде ресурсів для забезпечення економічного зростання. Він також розуміє, що без судів, що захищають право власності і контракти, в країну не прийдуть прямі іноземні інвестиції.

По-друге, нинішній уряд був результатом домовленості про поділ влади між Порошенком і Яценюком, причому обидва покладалися на підтримку могутніх, конкуруючих між собою бізнесменів і олігархів, які володіють великими фінансовими і медіаресурсами, а також мають численних ставлеників у парламенті. Прибравши Яценюка, Порошенко, ймовірно, притисне олігархів, які захищали прем'єра. Це збільшить доходи держави.

По-третє, у новому уряді буде непогана добірка реформаторів. Попри чутки про неминучий відхід ключових реформаторів з нинішнього уряду, список кандидатів на економічні пости надихає. Серед них екс-міністр фінансів Словаччини Іван Міклош і колишній виконавчий директор Microsoft Дмитро Шимків. Також є шанс, що колишній віце-прем'єр Польщі Лешек Бальцерович стане ключовим стратегічним радником з реформ і виступить в якості сполучної ланки з проблемним українським парламентом.

На жаль, навіть за умови проведення реформ життя нового уряду, найпевніше, буде швидкоплинним.

У нинішньому парламенті безліч популістів, ставлеників олігархів і бізнесменів, які шукають корупційні доходи. Ці сили спільно з групою розчарованих і все більш розлючених членів власної фракції президента, а також з розгніваним громадянським суспільством, ймовірно, призведуть до дострокових виборів задовго до закінчення терміну нинішнього парламенту. Нові вибори, ймовірно, приведуть до формування такого ж неоднорідного парламенту. Або навіть гіршого.

Словом, будь-яка нова коаліція буде слабкою, а її здатність до проведення реформ - обмеженою. Тому європейські та американські лідери повинні розуміти, що в Україні зміни відбуваються короткими, спринтерськими ривками. Це означає, що вони повинні бути готові підтримувати зміни, щойно ті відбуваються.

Така ж тенденція до нестабільності, ймовірно, збережеться і за нової коаліції – хіба що Порошенку вдасться досягти консенсусу між українськими політичними та бізнес-елітами, а також громадянським суспільством. Тільки це допоможе країні почати стабільний, довгостроковий рух шляхом реформ. Будь-який інший підхід призведе лише до посилення популістів і демагогів.

Переклад НВ

Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Адріана Каратницького. Републікування повної версії тексту заборонене.

Вперше опубліковано на Politico

Більше точок зору тут


Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.
ПІДПИШІТЬСЯ НА РОЗСИЛКУ ПОГЛЯДIВ   Погляди   ТА ЧИТАЙТЕ ТЕКСТИ ОБРАНИХ АВТОРІВ КОЖНОГО ВЕЧОРА О 21:00
     
Адріан Каратницький
Адріан Каратницький

Старший науковий співробітник Атлантичної ради та співдиректор фонду UJE (Ukrainian Jewish Encounter), президент Freedom House в 1994-2004 роках

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.