Світ після COVID-19. Що чекає Європу

11 червня 2020, 11:30

Суперництво США і Китаю вже не стосується лише торгової політики і тарифів. Підсумки цього протистояння істотно вплинуть на Європу

Європа мріє повернутися до нормального життя. Щоб можна було знову подорожувати, щоб діти повернулися до школи. Хочеться відвідувати батьків і бабусь з дідусями, зустрічатися з друзями. Хочеться наживо почути і побачити концерти і театральні постановки, знову блукати музеями. Відвідати ресторан чи спортивні змагання.

Відео дня

Більшість європейських країн поступово виходять з карантину, який був необхідний для боротьби з новим коронавірусом. Це був дивовижний період, під час якого держава серйозно втручалася в життя людей, запроваджуючи низку обмежень, нечуваних для демократичних держав в мирний час. Ще більш дивно те, як громадяни змирилися з цим втручанням.

Цей карантин лиш прискорив серйозне геостратегічне зрушення, що стосується США і Китаю. Ці країни продовжують брати участь в небезпечній дуелі, як це було і до січня 2020 року, коли коронавірус поширився з Уханя по всьому світу.

Європейці мають серйозно непокоїтися

Це суперництво вже не стосується лише торгової політики і тарифів. Це питання впливу двох політичних систем. Протистояння і його підсумки істотно вплинуть на Європу.

Річ не в тім, що Європі доведеться розриватися між США і Китаєм або вибирати, кому надавати підтримку. Європейські цінності несумісні з одноосібним правлінням Китайської комуністичної партії. Вплив Китаю в Європі зашкодив його реагуванню на пандемію і подальшу критику, а також спробам позбавити Гонконг автономії. Якщо європейці і тішили себе ілюзіями про Китай, подібні настрої вже зникли.

Важливіше те, як Європа приживеться в новому світовому порядку, чи зможе вона розробити власну стратегію. У неї має бути розробка послідовної політики щодо Китаю і позбавлення від будь-якої зловтіхи з приводу того, що відбувається в США.

Реакція президента США Дональда Трампа на пандемію коронавірусу і на протести, що спалахнули після смерті Джорджа Флойда від рук поліцейського, зіпсувала репутацію американської держави і похитнула її позиції, як в масштабах країни, так і на міжнародній арені. Європейці повинні серйозно непокоїтися. Економічні та політичні проблеми США безпосередньо впливають на стійкість всього Заходу.

Економічно ЄС — і Німеччина, зокрема — спроможна певною мірою дистанціюватися від того, що відбувається в США. Європейці вже прийняли пакет антикризових заходів для того, щоб блок зміг відновитися від пандемії, яка скоротила зростання економіки і завдала руйнівного удару по багатьох її секторах.

Темп відновлення має найважливіше значення для політичної і соціальної стабільності блоку. Але цього буде недостатньо. У посткоронавірусному світі Європі доведеться вирішити раз і назавжди, як вона захищатиметься.

Якщо тільки не відбудеться радикального погіршення відносин між США і їх союзниками по НАТО, Вашингтон продовжить гарантувати Європі безпеку. Можливо, в Європі є ті, хто налаштований стосовно США настільки вороже, що вони готові відмовитися від цієї гарантії. Але сама ідея того, що Європа може дотримуватися політики стратегічної автономії — термін, який увійшов в моду в 2019 році — приречена на провал. Власне термін суперечливий: Європа не діє стратегічно і до того ж не має достатнього військового і політичного ресурсу для подібної автономії.

Щоб захистити себе в посткоронавірусному світі, Європа, по-перше, може вдосконалити свій захист, особливо в сфері кібербезпеки, енергетики та інфраструктури, але перш за все підготуватися варто до нової епідемії. А це означає інвестиції в охорону здоров’я в самій Європі і поза нею.

По-друге, їй потрібно захищати свої стратегічні активи, особливо логістичні центри, фармацевтичну промисловість і телекомунікаційні мережі. Останнє — це причина суперечок про Huawei.

Китайський гігант невпинно лобіював в Європі питання своєї участі в розробці мобільних мереж 5G. Але реагування Китаю на поширення коронавірусу, його дезінформаційну кампанію в Європі, а також попередження Трампа не відкривати Китаю доступу до такої важливої інфраструктури змушує європейські держави переосмислити питання безпеки.

Це лише один з наслідків пандемії — вона змінила саме визначення безпеки і м’якої сили. Європа має бути здатною зміцнити свою стійкість перед зовнішніми впливами і розібратися з новими проблемами безпеки. Та що в посткоронавірусному світі не зміниться (крім кількох винятків), так це небажання Європи застосовувати жорстку силу.

Конфлікти, що відбуваються за межами ЄС, на Сході і Півдні — наприклад, в Лівії, Сахеле і забута війна в Сирії — матимуть серйозні наслідки для європейської безпеки. Криза, викликана напливом біженців — ще одна забута тема під час пандемії — застане Європу зненацька.

Переклад НВ

НВ має ексклюзивне право на переклад і публікацію колонок Джуді Демпсі на Carnegie Europe. Републікацію повної версії тексту заборонено.

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ

poster
Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Погляди
Дайджест авторських поглядів щодо найбільш гострих питань
Щовівторка

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X