Як змінити український університет безкоштовно

6 грудня, 14:32
675
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Ніщо не заважає почати запроваджувати всі ці речі вже завтра

Кожного разу коли я пишу про Стенфорд, мені говорять: щоб втілити таке в Україні, потрібні мільйони доларів і сотні років традицій. Тому сьогодні напишу про речі, які можна втілити за кілька місяців безкоштовно чи за символічні гроші. Було би бажання. 

1.Сьогодні на лекції професору Фукуямі поставили запитання: «Коли очікувати демократизації Китаю?». На що він чесно відповів: «Не знаю». Жива легенда, знаменитий професор, а не хоче вигадати якусь розумну відповідь. І в цьому весь Стенфорд. Професори тут не бояться сказати «не знаю», бо це нормально і з цього зазвичай починається найцікавіше. І вчать не боятися студентів. 

2.Викладачі не бояться публічно визнавати свої помилки. Одного разу наша викладачка так неоднозначно сформулювала завдання, що половина групи зрозуміла його навпаки. Наступну пару викладачка почала з того, що проаналізувала як так сталося і що вона зробить, аби не допустити повторення цієї помилки. Прозора конструктивна робота над помилками – такому навчаєшся лише на прикладах.

3.Університет піклується про здоров’я студентів і викладачів. Щотижня тут можна провакцинуватися від грипу: за невеликі кошти чи безкоштовно для тих, у кого є університетська страховка. Коли я прийшов вакцинуватися в понеділок, то подумав, що попав: переді мною стояла довжелезна черга. Та рухалася вона неймовірно швидко. Виявилося, що вакцинують відразу три медсестри, документи заповнюються заздалегідь, а на саму процедуру йде секунд 60. Коли я виходив, черга не стала меншою – спільнота університету береже себе та колег.

Професори тут не бояться сказати "не знаю"

4.В кінці чверті студенти можуть оцінити курси, на яких вони навчалися, в спеціальній електронній системі, яка пильно моніториться університетом. На заняття в бізнес-школу до нас одного разу приходив оператор, який відзняв всю пару для того, щоб досвідчені викладачі могли подивитися на все, що відбувається, і дати зворотній зв’язок нашому професору. На останній парі багато навіть найдосвідченіших викладачів просять студентів дати докладний відгук про навчальний план і роботу професора, щоб покращити курс наступної чверті.

5.Багато хто з викладачів на парах підкормлює студентів різноманітними перекусами, щоб вони могли зосередитися на навчанні, а не відчутті голоду. Тим більше, що пари тут довгі. А на останній парі всі приносять щось смачне і організують невеликі урочистості з приводу завершення курсу: студенти дякують викладачу, а викладач – студентам. Професори завжди відповідають на запитання і дають консультації тим, хто слухав їх курси – освіта тут вважається не просто процесом навчання, а побудовою особистих відносин.

6.Всі слайди лекцій, матеріали для підготовки до семінарів, навчальні плани і завдання доступні онлайн завдяки електронній платформі на базі безкоштовного програмного забезпечення Canvas. Всі роботи, звичайно, відправляються онлайн. Студентам і співробітникам університету доступна пошта на домені вишу, яка надає єдиний доступ до всіх університетських систем і «академічні» знижки на багатьох інших сайтах.

7.Ну і насамкінець тут складно зустріти класичні лекції. Інтерактивне обговорення в класі, робота в великих і малих групах, індивідуальні та командні проекти – це основа навчання в Стенфорді. Пасивні методи відходять у минуле – майбутнє лише за активним навчанням. 

Ніщо не заважає почати запроваджувати все це в українських університетах вже завтра. Чого ж чекаємо?

Текст опубліковано з дозволу автора

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Стань автором

Якщо Ви хочете вести свій блог на сайті Новое Время, напишіть, будь ласка, листа на адресу:

nv-opinion@nv.ua