Як уникнути війни між Росією і НАТО
Особливо небезпечними нинішні відносини між НАТО і Росією робить те, що позиція Кремля у сфері оборони буде погіршуватися, а, значить, у Москви виникне спокуса спробувати перешкодити зміцненню східних кордонів Альянсу – і, ймовірно, дуже скоро.
Але можливості Росії до перешкоджання зміцнення НАТО вкрай обмежені. Всі методи, які вона пробувала досі, виявилися неефективними і, з точки зору Москви, тільки погіршили ситуацію. Тому існує ризик, що Кремль визнає єдиним прийнятним варіантом провокування повномасштабної кризи з НАТО.
Західним лідерам потрібно знати про ці ризики в процесі зміцнення стримуючих потужностей на східному фланзі. Я вважаю, що їм слід зайнятися основною проблемою, яка викликала криза відносин з Росією: архітектурою системи безпеки в Європі, а також контролем за озброєннями і посиленням гарантій для союзників у Європі. Спроби зняти напругу, активізуючи співробітництво в інших регіонах – наприклад, в Сирії чи на Близькому Сході в цілому – не спрацюють, оскільки вони є другорядними для Кремля.
Справжньої стабілізації відносин - не кажучи вже про повну нормалізацію не відбудеться, якщо не буде досягнуто взаємоприйнятного компромісу з основного питання: європейської безпеки.
Я бачу пріоритети Заходу у врегулюванні відносин з Росією наступним чином:
У Москви виникне спокуса спробувати перешкодити зміцненню східних кордонів Альянсу1. Перешкодити Росії нападати на держави-члени НАТО, не провокуючи при цьому її на війну.
2. Перешкодити Росії нападати на союзників НАТО, не провокуючи при цьому її на війну.
3. Прийняти будь-які можливі односторонні заходи для посилення стратегічної стабільності (у широкому сенсі, включаючи традиційний та ядерний рівні) у відносинах між НАТО і РФ. У той же час, дати зрозуміти Москві, що Захід прагне погодити нові умови контролю за озброєннями, головною метою яких є зменшення ризику війни, а другорядною – скорочення економічних витрат на нинішню гонку озброєнь і поліпшення політичних відносин.
4. Прагнути поступово нормалізувати політичні та економічні відносини, використовуючи як «пряники», так і «батоги» у сфері економіки та безпеки, а також змиритися з тим, що найближчим часом Росія не стане європейською (якщо взагалі коли-небудь стане). Також визнати, що повна нормалізація потребуватиме певного компромісу в сфері безпеки України та Грузії (і, можливо, Білорусі), а також якогось компромісу між Києвом і Москвою щодо статусу Криму.
Звичайно, сказати набагато простіше, ніж зробити.
Переклад НВ
Новое время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Едварда Уокера. Републікування повної версії тексту заборонене.
Більше думок тут
