Гліб Вишлінський

Виконавчий директор Центру економічної стратегії

Прем’єр-міністр Гройсман вже кілька разів заявив: він не хоче, щоб план уряду до 2020 року став ще одним документом “для галочки”, який буде урочисто презентовано, а потім покладено на полицю припадати пилюкою. Тому зараз проект плану – кожен розділ окремо – активно обговорюється з зацікавленими особами.

Щоб досягти мети прем’єра, цей документ не може бути лише планом заходів. В ньому потрібно намалювати картинку, як виглядатиме “світле майбутнє”. Такою картинкою в Україні може стати розвиток середнього бізнесу, зокрема, інтегрованого до глобальних та європейських виробничих ланцюжків.

Саме середній бізнес зараз найбільше програє від нинішнього бізнес-клімату. Великий бізнес успішно захищає сам себе, використовуючи політичний вплив, а малий захищений спрощеною системою оподаткування. В результаті малому бізнесу невигідно розвиватися, що призводить до менших темпів економічного зростання та монополізації багатьох секторів економіки великим бізнесом.

Що потрібно для розвитку середнього бізнесу:

1. Створення рівних правил гри:

Подолати безкарність корупціонерів. В 2017 році ключове питання – створення незалежного антикорупційного суду. Це важливо для того, щоб ми не закінчили на етапі щоденних новин про корупціонерів, щодо яких розслідують справи різні антикорупційні інституції. Щоб ці справи закінчувались, як в Румунії, посадками. Необхідно створити атмосферу, в якій люди починають боятися того, що їхні дії зі створення нерівних умов для бізнесу можуть справді закінчитися в’язницею.

Реформа судів та правоохоронних органів. Зараз країна знаходиться в ситуації, коли недостатньо самої економічної політики, щоб забезпечити економічне зростання. Для реформи правоохоронних органів є дуже важливим питання створення нової фінансової поліції. Необхідно забезпечити, щоб рекетири з МВС та СБУ не могли приходити до бізнесу і знаходити там «великі проблеми для національної безпеки».

Забезпечення незалежності регуляторів. Якщо ми цього не зробимо, великий бізнес і далі буде створювати для себе кращі умови гри, ніж інший бізнес. Необхідно позбавити привілеїв державні підприємства і, насамперед, державні банки.

Справедлива і некорупційна податкова політика, важливим елементом якої є реформа спрощеної системи оподаткування. Без реєстраторів розрахункових операцій в підприємців, які використовують спрощену систему оподаткування, з найкращими новітніми технологіями, які здешевлять і спростять контроль, ми не можемо забезпечити, щоб малий бізнес переростав в середній. На сьогоднішній день вигідно бути малим бізнесом, вигідно не платити податки, вигідно бути елементом корупційних систем, які починаються на кордоні і закінчуються в абсолютно легальних точках продажу. Без цього обсяг готівки, який буде «гуляти» економікою, не дозволить уряду досягти цілей, які він ставить.

Дайджест головних новин

Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV

Підпишись

Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

2. Спрощення транскордонних операцій. На жаль, ми не бачимо в НБУ справжнього лідерства щодо лібералізації валютного регулювання. Мова йде не лише про ті елементи, які були впроваджені в 2014-2015 роках, а про реформу системи валютного регулювання загалом, яка була створена в 1993 році. Вона створює дуже великі проблеми в першу чергу для середнього бізнесу. Коли ми говоримо про «ланцюжки створення вартості», ми розуміємо, що для того, щоб щось експортувати з країни в тій моделі економіки, яка склалась в Україні, потрібно щось завезти до країни. Має бути просте регулювання для експортерів та імпортерів. Ми хочемо запускати ракети в космос, але маємо розуміти, що економічне зростання найближчими роками буде забезпечуватись більш простою промисловістю. Саме на цій моделі будувалися економіки країн Центральної Європи в період найшвидшого зростання.

3. І останнє: якщо уряд разом з місцевою владою хоче в рамках децентралізації щось “зробити руками”, це створення промислових кластерів. Це означає не податкові пільги, а співпрацю з приватним сектором, з венчурним капіталом – з тими фондами, які вже працюють в Україні. Треба разом дивитись, яка інфраструктура має бути створена на місцевому рівні, які кластери можуть створюватись. Насамперед, ініціатива має йти від місцевої влади та від приватних гравців, а не від МЕРТ, від тих, хто має найкраще бачення сильних сторін конкретного регіону та конкретного бізнесу.