Горішні Плавні. На межі минулого і майбутнього

9 травня 2018, 10:13
3533
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Горішні Плавні, Україна. Окопи, танки, артилерія і снайпери розташовані всього за шість годин їзди на схід. Війна поруч ось уже понад чотири роки

Але в найпасторальнішому місті в центральній Україні з населенням майже 52 000 осіб жодних свідчень цього немає. 1 травня, в Міжнародний день трудящих, на піщаному березі Дніпра розгорнулося масштабне святкування.

Щоб дістати місце для відпочинку в одній із прибережних дерев'яних альтанок, вам потрібно було записуватися в чергу ще за кілька тижнів. Але воно того варте. Під безхмарним небом і палючим сонцем люди готують шашлики і насолоджуються першим офіційним вихідним весни. Однією рукою чоловіки повертають шампури з м'ясом, в іншій – тримають пиво. Жінки сидять у тіні і накривають стіл з овочами, хлібом і салатом вінегрет. Бадмінтон – особливо популярна гра серед дітей. Собаки бігають від альтанки до альтанки в пошуках їжі. Російські та американські поп-хіти лунають з динаміків.

Гібридна війна Росії на Донбасі, а також постачання протитанкових ракет Джавелін зі США – часті теми для розмов за приготуваннями м'яса на грилі і посиденьками на пікніках.

Майбутнє України не визначає ні Росія, ні війна, ні радянське минуле «Америка – єдина країна, яка дбає про нас, – каже ветеран радянської війни в Афганістані. – Ми ніколи не забудемо, що зробила ваша країна для нас». Потім відбувається рукостискання, і він простягає чарку чогось міцного. [...]

Крім війни, тут є і минуле. Незалежно від того, шукаєте ви його чи ні.

Ніхто не забутий

Зараз на Дніпрі є дамби: річка біля Горішніх Плавнів має інший вигляд, ніж під час Другої світової війни, з 1941 до 1945 року.

Люди похилого віку, які жили в цьому районі під час війни, кажуть, що вся вода в річці була червоною від крові німецьких солдатів, загиблих під час спроби уникнути наступу Червоної Армії. Сьогодні рибалки дивуються, скільки кісток можна зустріти в руслі річки.

Нагадувань про радянську військову історію, зокрема, Другу світову війну, в Горішніх Плавнях дуже багато. Іноді докази неявні або приховані. Наприклад, старі танки, бомби, кулі і шоломи солдатів, на які досі можна натрапити в лісі.

Інші нагадування про військове минуле очевидніші.

У прибережному парку діти ковзають вниз по мармурових пандусах бездоганного цементного меморіалу радянського часу, що здіймається вгору. Неподалік стоїть кілька старих радянських танків. Підлітки сидять у тіні їхніх башт, п'ють пиво і слухають музику.

Меморіальні дошки і статуї вшановують полеглих радянських солдатів Другої світової війни і війни в Афганістані. У місті також є пам'ятник комуністичним інтернаціональним загонам, які билися в іспанській громадянській війні в 1930-х роках.

У центрі міста є ще один військовий меморіал – з вічним вогнем.

Минуле завжди є. Ніхто не забутий.

Імена

Юні добровольці заснували Горішні Плавні в 1960 році для життя робітників із сусідніх залізорудних шахт. Перша назва міста – «Комсомольськ», на честь Всесоюзного Ленінського комсомолу.

Місто було перейменоване на Горішні Плавні в 2016 році в рамках українських законів про декомунізацію, що набули чинності у 2015 році. Це спосіб впоратися з впливом Росії на культурне життя України в умовах війни.

(Горішні Плавні, якщо грубо перекласти з української на англійську (оригінальний текст написано англійською - НВ), це «верхні болота»: первинна назва села, що стояло за три кілометри від сучасного центру міста)

По всій країні назви міст, доріг і вулиць радянської епохи змінили на нові, українські. Всі нагадування і реліквії Радянського Союзу зняті або заборонені, зокрема, радянський національний гімн і зображення серпа і молота.

Стара назва однієї з головних вулиць Горішніх Плавнів – Леніна. Тепер вона – Героїв Дніпра. Статую Леніна, що колись здіймалася в центрі міста, знесли: залишився тільки порожній п'єдестал. Звичне видовище в Україні в наші дні – навіть для Києва.

Однак на в'їзді в Горішні Плавні досі стоїть різнокольоровий знак радянської епохи: великі бетонні і металеві літери повідомляють про ваше прибуття в «Комсомольськ». Менше ніж через сто метрів – кволенький чорно-білий металевий дорожній знак, який просто сповіщає «Горішні Плавні».

Минуле стирається, але його ніхто не забуває.

У старшого покоління, зокрема членів партії і патріотів, які започаткували Комсомольськ у 1960 році, закони про декомунізацію викликали гнів і обурення. Людям на схилі віку нелегко змиритися з тим, що всі нагадування і символи їхніх колективних випробувань мають бути стертими або забороненими.

Однак серед людей середнього віку декомунізація зазвичай сприймається позитивно. Падіння Радянського Союзу відкрило доступ до інформації та можливості здійснювати подорожі. Завіса пропаганди Радянського Союзу була знята – можна було дізнатися про природу світу за його межами.

Проте, стирання радянського минулого болісне. Особливо для ветеранів війни в Афганістані, яким зараз від 50 до 60 років. Будучи молодими хлопцями, вони пішли на війну, за наказом своєї країни.

Їхнє минуле стирається. Але вони не можуть його забути.

Історія повторюється

Реальність повсякденного життя жителів Горшніх Плавнів поза проблемами політики або війни. Те ж саме і в більшості міст, селищ і сіл України.

Економіка Горішніх Плавнів ґрунтується на видобутку залізної руди і роботі Ferrexpo: української гірничодобувної компанії, яка утворилася з Полтавського гірничо-збагачувального комбінату часів Радянського Союзу. Зараз логотип Ferrexpo розміщений всюди в місті від вивісок готелів до «лежачих поліцейських».

Гірнича промисловість залишається фінансовою опорою місцевої економіки: вона дає приблизно 80% робочих місць у місті. Фактично, рівень безробіття в Горішніх Плавнях становить 0,04% – один з найнижчих показників в Україні. Показник народжуваності – один з найвищих, а рівень бідності – один з найнижчих серед міст України.

Вважається, що Горішні Плавні – одне з найкращих місць для життя в Україні, особливо для сімей з дітьми шкільного віку. Тут є дев'ять дитячих садків і шість державних шкіл, де навчаються діти від 6 до 17 років.

Природні ресурси регіону також численні. Під землею настільки багато заліза, що компаси барахлять. За межами міста – величезні території незайманих лісів. І хоча Чорнобильська атомна станція розташована на 250 миль вгору за течією, риба, спіймана з Дніпра, є місцевим продовольчим продуктом. (Зазвичай, у неї тільки два ока).

Життя продовжується

У Горішніх Плавнях можна побачити ще дещо. Особливо, якщо ви американець і сліпі до подібних речей. Розумієте, якщо ви дивилися б місто просто проїздом, з вікна машини, то ви оцінювали б людей за міською інфраструктурою. Але це не зовсім правильно.

Тут повсюдно – старі радянські житлові будинки, відомі як хрущовки. Багато з будівель побудовані ще в 1960-х і вже досить побиті. Новіші будівлі недобудовані, або зовсім занедбані. Трава росте через тріщини на тротуарах і дорогах. Місцями узбіччя дороги зруйновані. Є багато недоглянутих просторів навіть у самісінькому серці міста.

На перший погляд, може здатися, що це місце явно пошарпане часом. Наче сучасна Україна сидить навпочіпки, виглядаючи із залишків свого радянського минулого.

Але ви також можете побачити тут красу. Звісно, якщо захочете і знаєте, де її шукати. Найчастіше вона зустрічається в людях і в тому, як вони перетворили успадковане навколишнє середовище на місце для щасливого життя.

У цей теплий літній день батьки гуляють з колясками по тротуару під дахом з квітучих каштанів. Великі кущі бузку прикрашають дороги і внутрішні двори між хрущовками. Запах квітів наповнює повітря.

Між будинками – трохи асфальту: в основному, це зелений простір, в деревах або садах, які посадили активні громадяни, небайдужі до прикрашання свого рідного міста.

Вулиці прямі, розташовані рядами: так було заплановано. Ви помічаєте, наскільки ці вулиці порожні від автомобілів: місто дуже тихе. Автомобіль – дороге задоволення для жителів, як і в багатьох інших містах України. Однак, є багато людей на велосипедах або тих, що гуляють пішки.

Є щось приємне в порожніх вулицях і начищених тротуарах.

З настанням темряви вмикають вуличні ліхтарі: мерехтять і висвітлюють тротуари, де проходять сім'ї. Підлітки проводять час у темних парках, де вони слухають поп-музику, реп і рок на своїх стереосистемах.

Вдень діти катаються на велосипедах і граються на ігрових майданчиках. Насправді, одна з перших речей, які ви помічаєте в Горішніх Плавнях, – це безліч дитячих колясок і дітей, що граються на майданчиках.

У школі діти займаються спортом, вивчають світ і предмети, які вражають їхню уяву. Після занять вони слухають ту ж музику, дивляться такі ж телепередачі, фільми і ролики на YouTube, користуються тими ж соцмережами, що й американські діти.

Але ви ніколи не дізнаєтеся про все це, якщо не проведете трохи часу в Горішніх Плавнях: не побачите внутрішнє і зовнішнє життя міста.

Тільки тоді ви зрозумієте, що майбутнє України не визначає ні Росія, ні війна, ні радянське минуле.

Проте, в Україні тривають суперечки: чи буде Україна суверенною, незалежною від російського впливу країною? Краще пам'ятати про радянське минуле чи забути про нього назавжди?

Одні кажуть, що всі нагадування про Радянський Союз повинні бути знищені: тільки так Україна нарешті здобуде справжню незалежність від Москви. Інші не згодні: єдиний спосіб уникнути повторення минулого – пам'ятати про нього.

А тим часом, ще одне покоління українців знову воює. Лінія фронту протяжністю 450 кілометрів шрамом розрізає донбаський степ – як нагадування про те, що минуле реальне і ще не закінчилося.

Переклад НВ

Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Нолана Петерсона. Републікування повної версії тексту заборонене

Оригінал опубліковано на The Daily Signal

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Журнал НВ (№9)

Справа, котра топить президента

Напередодні президентських виборів Петро Порошенко опинився в епіцентрі потужного скандалу в оборонному секторі, який може коштувати йому другого терміну

Читати журнал українською

Стань автором

Якщо Ви хочете вести свій блог на сайті Новое Время, напишіть, будь ласка, листа на адресу:

nv-opinion@nv.ua

Вибір редакції

Авто

Вчора, 20:33

thumb img
Півцарства за коня. Чим особливий найдорожчий автомобіль у світі вартістю €17 мільйонів
Політика

Вчора, 10:30

thumb img
Доки Крим не наш. Рефат Чубаров - про підсумки п'яти років окупації півострова та його подальшу долю
Авто

Вчора, 20:00

thumb img
Дайте дві. Чому Tesla Model Y суттєво вплине на ринок електричних кросоверів