Розгром "групи Вагнера". Що сталося із росіянами в Сирії

10 коментувати

У цій історії все виглядає надзвичайно кепсько

Скажу чесно, мені дуже не хочеться вірити, що щось подібне сталося. Я всіляко чіплявся за недостовірність джерел або за їх зацікавленість. Однак, на жаль, новини наростають як снігова куля. А перелякане мовчання російських начальників, перш за все балакучих представників Міноборони, які так люблять виступати зі спростуваннями злісних західних інсинуацій, лише переконує в реальності події.

7 лютого ударами артилерії і авіації американці розгромили батальйонну тактичну групу «проасадовських» сил, при цьому, за даними Пентагону, були знищені до сотні солдат противника. У районі, де відбувся бій, Євфрат є загальноприйнятою лінією поділу між зонами відповідальності. Західний берег контролюють сили, лояльні Асаду. Їх підтримку забезпечує російська авіація. На східному – Сирійські демократичні сили, які складаються в основному з курдів та яким допомагає міжнародна коаліція, очолювана США. Для запобігання можливим інцидентам між російськими і американськими представниками встановлена ​​пряма лінія зв'язку.

За американською версією (а вона була викладена безпосередньо міністром оборони Джеймсом Меттісом), «проасадовські» сили чисельністю до батальйону, посилені артилерією і танками, стали раптом висуватися до Євфрату. Більше того, вони з ходу відкрили вогонь по штабу СДС, де знаходилися не тільки курдські командири, а й військовослужбовці США (імовірно спецназівці). Американці негайно зв'язалися з російськими колегами. І отримали від тих запевнення, що ніяких військових з Росії серед наступаючих немає. І головне – російські військові запевнили, що не мають наміру втручатися в можливе бойове зіткнення. Після чого американці спочатку вдарили артилерією. Потім батальйон був атакований вертольотами. І, більше того, так званими літаючими батареями – відомими ще з В'єтнаму літаками С-130, у яких на борту 105-мм гармати.

Росіяни, мабуть, вперше після Корейської війни вступили в безпосереднє бойове зіткнення із силами США

І в прес-конференції Меттіса, і в брифінгу офіційного представника Пентагону Дани Уайт звертали на себе увагу два моменти. По-перше, вони наполягали, що «до, під час і після операції» перебували на зв'язку з російськими представниками. По-друге, незважаючи на багаторазово повторювані журналістами питання, рішуче відмовилися говорити, з кого ж складись ці самі «проасадовські» сили.

Російська версія дещо відрізнялася від американської. Відповідно до неї, загін якихось «ополченців» проводив операцію проти «сплячого осередку ІДІЛ» (і курди, і американці стверджують, що ніяких ідловців там і близько немає) «в районі колишнього нафтопереробного заводу "Ель-Ісба"» (тобто в американській зоні контролю). Говорячи про втрати «ополченців», російське Міноборони чомусь повідомило про двадцять поранених, нічого не сказавши про загиблих. У військовому відомстві РФ акцент зробили на тому, що «причиною інциденту стали не узгоджені з командуванням російської оперативної групи в населеному пункті Сальхов розвідувально-пошукові дії сирійських ополченців». При цьому думка про нафтовий завод міцно сиділа в міноборонівських мізках. «Інцидент в черговий раз продемонстрував, що справжня мета незаконного знаходження сил США на території Сирії – вже не боротьба з ІД, а захоплення і утримання під своїм контролем економічних активів, що належать тільки Сирійській Арабській Республіці», стверджувалося в заяві. Так чи інакше, і Москва, і Вашингтон явно намагалися продемонструвати, що інцидент вичерпано: хтось найняв якихось «ополченців», щоб «віджати» нафтогазові активи. Їм показали їх місце.

Але раптом колишній «міністр оборони» самопроголошеної ДНР Стрєлков (Гиркин) заявив, що американці знищили не "ополченців", а кілька підрозділів, сотні людей, з «групи Вагнера», російської приватної військової компанії. Бійці ПВК Вагнера брали участь у всіх переможних операціях в Сирії, деякі з них отримали вищі державні нагороди. Правда, влітку минулого року з'явилися повідомлення, що ПВК взялося звільняти і охороняти нафтогазові родовища за контрактом з «кремлівським кухарем» Євгеном Пригожиним. Тоді ж погіршились відносини «вагнеровців» з Міноборони.

Треба сказати, що, за даними російських ЗМІ, нафтопереробний завод, після того як був відбитий у ІДІЛ, деякий час перебував навіть під контролем російських фірм, його охороняли найняті ними охоронні агентства, цілком можливо, що і «вагнеровці».

Звичайно, інформацію від Стрєлкова не можна вважати абсолютно достовірною. Однак тоді ж в блозі оглядача «Вашингтон пост» Девіда Ігнатіуса з'явився репортаж про поїздку саме у той район, де стався бій. Там Ігнатіус взяв інтерв'ю у курдського командира, який представився Хасаном. «Генерал» розповів, що розвідка повідомила йому про висунення батальйону супротивника. Він подзвонив російському офіцеру зв'язку і зажадав припинити наступ. На що той заявив, що ніякого наступу не відбувається. Після того як удар був нанесений, той же російський офіцер, стверджує Хасан, сам вийшов на зв'язок і попросив зупинити обстріл, щоб зібрати убитих і поранених. Зауважимо знову ж, що і це джерело виглядає не дуже достовірним.

Але ось відома розвідувальна організація Conflict Intelligence Team вже назвала перші імена загиблих «вагнеровців». Родичі і друзі Станіслава Матвєєва та Ігоря Косотурова, а також товариші по службі Володимира Логінова і Кирила Ананьєва підтвердили інформацію про загибель цих людей в Сирії. Наприклад, «сотник Володимир загинув у нерівному в бою 7 лютого 2018 року, в районі сирійського Дейр-ез-Зора», – йдеться в повідомленні товариства «Балтійський окремий козачий округ» про загибель Володимира Логінова.

І це наводить на думку, що повідомлення про загибель десятків, а то й сотень «вагнеровців» мають під собою підстави. Якщо так, то в цій історії все виглядає надзвичайно кепсько. Росіяни, мабуть, вперше після Корейської війни вступили в безпосереднє бойове зіткнення з силами США (мені вже доводилося писати, що відносини двох країн стрімко деградують до цього рівня). Дуже показово, що американці старанно уникали питань про те, кого ж вони знищили. Не вистачало ще почати в Сирії третю світову. При цьому росіяни, виходить, воюють там не проти терористів, і навіть не за ілюзорні «геополітичні інтереси». Пам'ятайте, як майор Роман Філіппов, підриваючи себе гранатою, прокричав «За пацанів!»? А за кого тепер гинуть пацани? За Пригожина і його фінансові інтереси?

Однак все це ще можна пережити. Можна сказати, що в своїй зовнішній політиці Москва надихається прикладом Британської імперії XVIII століття, коли приватні компанії реалізують геополітичні цілі. Можна навіть змиритися з тим, що в Сирії гинуть бійці ПВК – зрештою, дорослі люди самі прийняли рішення заробляти таким чином.

Мене найбільше шокує інше. Неможливо уявити, що російські офіцери, що відповідають за ситуацію в зоні деескалації в районі Дейр-ез-Зора, виявилися не в курсі руху батальйонної тактичної групи, що складається з співвітчизників. І найстрашніше: російські офіцери, заздалегідь попереджені про удар, не попередили цих самих російських пацанів, своїх не попередили. Адже могли б сказати американцям, наші типу заблукали. І розвернути колону. Ганьба, звичайно, але люди залишилися б живі.

Текст опублікований з дозволу автора

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени


Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.
ПІДПИШІТЬСЯ НА РОЗСИЛКУ ПОГЛЯДIВ   Погляди   ТА ЧИТАЙТЕ ТЕКСТИ ОБРАНИХ АВТОРІВ КОЖНОГО ВЕЧОРА О 21:00
     
Олександр Гольц
Олександр Гольц

Російський журналіст, військовий експерт, заступник головного редактора  Ежедневного журнала

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.