Армія Росії проти НАТО

2 коментувати
Чим більше Росія збирається протистояти агресивному НАТО, тим менш боєздатними стають її Збройні сили

21 червня видалося непростим для міністра оборони Росії Сергія Шойгу. Допитливі дослідники з Conflict Intelligence Team з'ясували, що відео дій російських вертольотів в Сирії, яке Путін з гордістю демонстрував оскароносцеві Оліверу Стоуну – фейк. Бойовиків атакував не рідний Мі-28, а їх «Апач». І не в Сирії, а в Афганістані. Вісім років тому. А потрапила фальшивка до Верховного головнокомандувача з доповіді міністра оборони, про що тут же повідомив путінський прес-секретар, який доводить справжність ролика.

Мало цього, двічі протягом доби літак генерала піддався мало не атаці (якщо вірити тривожним завиванням телеведучих) з боку «натовських винищувачів», що наближалися до нього. Журналісти у всіх фарбах розписували те, як Су-27 з ескорту міністра героїчно «похитав» крилами, демонструючи своє озброєння. І тим змусив натівця відступити. Просте пояснення, що натівців насторожив не літак Шойгу, а цей самий «ескорт», група винищувачів, зібраних для супроводу, – чомусь не прийшла в голови тим, хто налаштований міркувати виключно на теми агресивності атлантистів.

5 тисячам солдатів НАТО реально протистоять всього 15 тисяч російських військовослужбовців

При цьому сам виступ Шойгу на виїзній колегії Міноборони в Калінінграді (саме туди і літав міністр) залишився в тіні цих подій. Тим часом, він дуже знаменний. Зрозуміло, все було цілком очікувано. Голова військового відомства РФ розповів підлеглим, що напруженість на західних кордонах Росії зростає не щодня, а щогодини: «Зараз біля російських кордонів проводяться масштабні навчання альянсу «Балтопс-2017» і «Удар шаблі - 2017», в яких беруть участь понад 10000 військовослужбовців, понад 70 кораблів і допоміжних суден, близько 70 літаків, зокрема американські стратегічні бомбардувальники B-52». А ще в країнах Балтії і Польщі завершується формування чотирьох батальйонних тактичних груп, загальна чисельність яких складе близько 5000 військовослужбовців з озброєнням і військовою технікою. Триває розгортання європейського сегменту глобальної системи протиракетної оборони США.

Ясна річ, Росія в цих обставинах мусить захищатися. Пропагандистська стратегія тут будується на тому, що представники вітчизняного керівництва старанно вдають: Північноатлантичний альянс веде ці військові приготування виключно через свою агресивну суть. При цьому ніхто не згадує, що стало першопричиною цих приготувань – анексія Криму та «таємна війна» на Донбасі.

Втім, найцікавіше у виступі Шойгу – це російські заходи у відповідь. На перший погляд, вони більш ніж грізні. До кінця року, за словами міністра, в Західному військовому окрузі буде сформовано близько 20 з'єднань і військових частин, для розміщення яких будується близько 40 військових містечок. Більш того, в готовності до негайного бойового застосування знаходяться більше 30 батальйонних та ротних тактичних груп, які укомплектовані особовим складом і оснащені необхідними запасами матеріальних засобів.

Однак ці успіхи виглядають скромніше, якщо мати на увазі, що батальйонна тактична група – це 500-800 військовослужбовців (ротна тактична група взагалі повинна складатися із сотні осіб – схоже, її створюють, коли не вдається сформувати батальйонну групу). Тобто мова йде максимум про 15 тисяч солдатів і офіцерів. І це при тому, що начальник Генерального штабу РФ Валерій Герасимов обіцяв сформувати до кінця року в Збройних силах 90 батальйонних тактичних груп (малоймовірно, що якби результат був досягнутий, то в найважливішому – Західному окрузі – розгорнули б лише третину цієї кількості). Справи виглядають ще гірше, якщо згадати, що колишній міністр оборони Анатолій Сердюков вважав найважливішим завданням, щоб всі армійські з'єднання перебували б у стані постійної готовності.

Парадоксальним чином, чим більше Росія збирається протистояти агресивному НАТО, тим менш боєздатними стають її Збройні сили. Цей парадокс, втім, легко пояснити. Сердюков і його сподвижники готували армію до того, щоб здобути перемогу в локальному конфлікті на пострадянському просторі. Для цього були рішуче ліквідовані всі частини і з'єднання неповного складу. А решта укомплектовані за повним штатом. Тому вони могли перебувати в постійній готовності – тобто мали здатність почати виконувати наказ відразу ж після його отримання. Їм не було потреби чекати прибуття резервістів. Ці реформи і забезпечили ефективність дії армії в Криму і в Сирії.

Однак, щоб протистояти НАТО, цих бригад було недостатньо. І Міноборони стало прискореними темпами створювати нові дивізії. Але через демографічну ситуацію солдатів дуже не вистачає – в минулому році чисельність армії зросла лише на 10 тисяч військовослужбовців. Тому Міноборони приречене повернутися до практики створення з'єднань неповного складу. З такої паперової дивізії можна сформувати лише батальйонну тактичну групу. Таким чином, виходить, що 5 тисячам солдатів багатонаціональних батальйонів НАТО, що розгорнулися в балтійських країнах і Польщі, реально протистоять всього 15 тисяч російських військовослужбовців з сил величезного Західного округу. Ні та, ні інша сторона не мають абсолютно ніяких можливостей для проведення стратегічної операції. Атлантисти можуть розслабитися...

Текст опубліковано з дозволу автора

Оригінал


Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.