Головному міфу Путіна кінець. Що розкрили вибухи в окупованому Криму

18 серпня, 14:00

Вибухи на військових об'єктах в окупованому Криму — це не просто удар по арсеналах зброї

Впевнений, це ще й кінець кримської «сакральності», міф про яку насаджується російською пропагандою і особисто Володимиром Путіним з перших днів анексії півострова.

Відео дня

Весь сучасний російський політичний устрій базується на цій самій «сакральності». Окупація Криму дозволила Володимиру Путіну зіграти на псевдопатріотичних емоціях великої частини російського населення і почати набагато інтенсивніше ніж раніше, закручувати гайки, пише Віталій Портников для Крим.Реалії.

Міф про російську парламентську опозицію остаточно випарувався: за анексію Криму голосували представники всіх представлених у Державній думі політичних партій, а єдиного депутата, який наважився проголосувати проти — Іллю Пономарьова — піддали обструкції й змусили до еміграції.

А ще в грудні 2011 року, всього за два з половиною роки до анексії, учасники протестів на Болотній площі виступали проти фальсифікації підсумків парламентських виборів, проти того, що у висуванців «Справедливої Росії», на їхню думку, незаконно відібрали депутатські мандати.

У 2014 році було вже абсолютно неважливо, від якої партії обрано депутата — від «Єдиної Росії», «Справедливої Росії» чи ЛДПР. А в 2022 році незмінний лідер «Справедливої Росії» Сергій Миронов — один з головних і найбільш затятих прихильників «спецоперації».

При цьому стійкість російського «нового порядку» передбачала стабільність у Криму. Кремль вважав за краще приховувати, що перетворює український курорт на російську військову базу.

Образ стабільного Криму впав у всіх на очах

Навпаки, всіляко заохочувалась інформація про розвиток кримського туризму, спростовувалися повідомлення про виснаження водних ресурсів півострова (на противагу постійним заявам російських і маріонеткових кримських керівників про те, що дніпровська вода «не потрібна», окупанти відразу після захоплення Херсонської області запустили Північно-Кримський канал).

Уявити Крим, на території якого рватимуться снаряди, гадаю, було зовсім неможливо — принаймні постійним глядачам російського телебачення.

І ось цей образ стабільного Криму впав у всіх на очах. Якщо після вибухів на військовому аеродромі під Саками російські офіційні особи ще могли говорити про необережне куріння поряд із військовими літаками, то тепер говорять про диверсії. А де диверсії — там і диверсанти.

Виходить, що горезвісні російські спецслужби, постійно когось «відловлювали», приписували диверсії кінорежисерам і журналістам, розкручували справи заради «зірок» на погонах та допомоги пропагандистам, справжніх «шкідників» знешкодити не змогли? І створили додаткові труднощі власним військовим, які вже місяць продовжують утюжити південь і схід України, але незважаючи на руйнування і жорстокість, так і не можуть досягти серйозних результатів.

І дивуватися тому, що доблесні російські чекісти «не впоралися», не доводиться. Тому що «кошмарити» бізнес і вигадувати звинувачення Олегу Сенцову чи Владиславу Єсипенку — зовсім не те саме, що запобігати справжньому знищенню російських військових об'єктів.

За підсумками кількох літніх кримських днів, схоже, можна стверджувати, що ФСБ Росії може змагатися в «ефективності» та здатності реагувати на справжні виклики з армією Росії.

Опубліковано з дозволу Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа, 2101 Коннектикут авеню, Вашингтон 20036, США.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди НВ

Показати ще новини
Радіо НВ
X