Газові війни. Як позбутися російського монополіста

30 вересня 2017, 07:13
2233
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Росія веде гібридну війну з Україною із застосуванням багатьох видів зброї, одна з яких – енергоресурси

Колонка написана у співавторстві з народним депутатом Ольгою Бельковою

Кремль «воєнізував» торгівлю енергоносіями між Росією та Україною, щоб нав'язати Україні статус «держави-клієнта». Зіткнувшись із загрозою припинення газових поставок у січні 2006 і 2009 років, Україна змушена була піти на дорогі політичні поступки Кремлю і прийняти необґрунтовано високі ціни «Газпрому».

Цей трюк став можливим завдяки комбінації радянської монополії на енергоресурси укупі з корупцією. Енергетична система України була побудована за часів СРСР. Кремль довгий час «вирощував» у своїх політичних інтересах кілька великих українських газових трейдерів. За останні роки в Україні змінилися трейдери, але інтереси Кремля лишилися колишніми.

Після Революції гідності ситуація докорінно змінилася. Зараз Україні потрібно побудувати відкритий енергетичний ринок, але для природного газу і електроенергії зробити це не просто. Жоден ринок не може розвиватися без альтернативних маршрутів поставок. Коли є альтернатива, будуть скориговані як попит, так і ціни. Тому реальну енергетичну незалежність Україна отримає, лише користуючись перевагами вільного європейського ринку.

Європейський союз вважає так само, як і нинішній український уряд. У січні 2009 року ЄС був вражений ситуацією, коли «Газпром» протягом двох тижнів відрізав від газових поставок 16 європейських країн. Тоді ЄС прийняв свій Третій енергетичний пакет, який повинен сприяти встановленню справедливої конкуренції на відкритому енергетичному ринку. Щоб домогтися цього, енергетичні компанії повинні відокремити сферу виробництва від розподілу, що веде до більшої прозорості і ширшого вибору для споживачів. У 2015 році Європейський союз пішов іще далі, затвердивши стратегію Енергетичного союзу, який повинен буде зробити доступ до енергоресурсів більш безпечним і стабільними для кожної з країн-членів ЄС. Успіх цього проекту залежить від транскордонного зв'язку. Україна є членом Європейського енергетичного співтовариства, тому все вищесказане стосується й України.

ЄС та Україна можуть і мусять зближуватися

Першим кроком на шляху до вільного енергетичного ринку є альтернативні маршрути поставок енергоресурсів. У 2014 році Україна почала отримувати природний газ із Західної Європи, головним чином, зі Словаччини, а також Польщі й Угорщини. Завдяки альтернативним поставкам, «Нафтогаз» тепер може оскаржити принизливу монополістичну владу російського «Газпрому». Незважаючи на свою територіальну близькість до російських виробничих майданчиків і, відповідно, більш низькі витрати на транзит, Україна платила за газ на 25% більше, ніж Німеччина – за той самий обсяг газу.

Співпраця України з сусідніми ринками усунула цю російську монополію. На західних кордонах купувати газ виявилося дешевше. Очікується, що ці ринкові важелі знизять вартість «газпромівського» газу. За оцінками «Нафтогазу», з 2014 по 2016 рік, Україна заощадила $4,4 млрд доларів на імпорті енергоресурсів. Зараз країна купує газ у 15 постачальників. З листопада 2015 року «Нафтогаз» припинив закупівлі газу у «Газпрому», таким чином знявши політичний тиск.

Незважаючи на постійні спроби «Газпрому» дискредитувати Україну і представити її як ненадійного партнера в області транзиту енергоресурсів, поставки газу в Європу через Україну були перервані всього двічі, і обидва рази – не Україною, а Росією. У 2016 році 46% поставок російського газу в Європу здійснювалися через територію України. І хоча Росія як і раніше загрожує безпеці та суверенітету України, Київ продовжує виконувати свої зобов'язання перед європейськими партнерами і діє з максимальною відповідальністю у сфері транзиту.

З аналогічними проблемами Україна стикається і в галузі електропостачання, яка дісталася країні в спадок від колишнього Радянського Союзу. Київ також повинен об'єднати свою енергосистему з пан'європейською системою виробництва і передачі електроенергії. Така синхронізація можлива, але вона потребує значних технічних та організаційних заходів. Створення надійної мережі електропостачань між ЄС і Україною дозволить Києву збільшити експорт власної електроенергії в Європу.
ЄС та Україна можуть і повинні зближуватися. Подальша інтеграція європейської та української інфраструктури дозволить посилити регіональну енергетичну безпеку. А це безпрограшний варіант для всіх.

Переклад НВ

Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Андерса Аслунда. Републікація повної версії тексту заборонена

Оригінал

Copyright: Project Syndicate 2017
www.project-syndicate.org

Новое Время запрошує на лекції наших відомих колумністів Діалоги про майбутнє. Детальна програма тут

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Журнал НВ (№10)

Момент істини

Шість головних претендентів на президентське крісло відповіли НВ на сім запитань — політичних, світоглядних і особистих

Читати журнал українською

Стань автором

Якщо Ви хочете вести свій блог на сайті Новое Время, напишіть, будь ласка, листа на адресу:

nv-opinion@nv.ua

Вибір редакції

Food&Drink

Вчора, 10:35

thumb img
Смак весни. ТОП-5 вин, які варто спробувати прямо зараз
Події

Вчора, 22:21

thumb img
Момент істини, плавуча Троєщина і всі ми трохи Супрун. Найкращі матеріали тижня за версією головного редактора NV.ua
Політика

Вчора, 13:05

thumb img
Катерина Кіт-Садова у великому інтерв'ю – про чоловіка, "сміттєвий" скандал, Гриценка і свої активи