Чим загрожує світові бездіяльність Обами

2 коментувати
Американський президент так зайнятий тим, щоб не повторити помилок Джорджа Буша-молодшого, що забув, як це бути Бараком Обамою

Як можна зрозуміти з недавнього інтерв'ю президента США Барака Обами The Atlantic, він терпіти не може всіх близькосхідних лідерів, включно з керівництвом Туреччини, Іраку, Сирії, Ізраїлю, Саудівської Аравії, Катару, Йорданії і Палестини.

Здається, основна мета Обами – залишаючи свій пост, отримати можливість сказати, що саме він скоротив втручання Америки в Іраку і Афганістані; не допустив проведення наземних операцій у Сирії і Лівії; і показав американцям, що не скрізь потрібно намагатися давати лад, особливо якщо йдеться про те, чого ми не розуміємо, або про лідерів, яким ми не довіряємо, і чиї долі для нас не такі важливі.

Зрештою, наголосив в інтерв'ю президент, щорічно куди більше американців гинуть, посковзнувшись у ванній чи врізавшись на автомобілі в оленя, аніж від рук терористів, так що нам варто припинити планування вторгнення на Близький Схід у відповідь на кожну загрозу.

На папері це виглядає відмінно, поки в нашій країні не станеться теракт, подібний до брюссельського. Думка президента слушна?

Побувавши в Курдистані, на півночі Іраку, і поспілкувавшись з багатьма іракцями, я можу зробити висновок, що Обама не так вже й неправий. Висидівши конференцію в чудовому Американському університеті Іраку і поспостерігавши, як іракські лідери сперечаються один з одним і звинувачують один одного у всіх гріхах, я зрозумів, що не купував би акції Іракської біржі.

Найбільше мене вразив момент, коли шейх Абдулла Аль-Явар, голова величезного племені шаммар, центральним містом якого був нині окупований ІД Мосул, підвівся, подивився на іракського міністра нафтової промисловості і запитав: «Що сталося з $700 млрд [нафтових грошей], які зайшли в Ірак, і на які не було збудовано жодного мосту? Що сталося з цими $700 млрд? Ми від усього серця хочемо почути відповідь».

Ми разом з ЄС повинні знайти спосіб створити безпечні зони в Сирії та Лівії, щоб зупинити хвилю біженців

Він удостоївся найбурхливіших оплесків. Нам не стабілізувати ані Ірак, ані Сирію, якщо їхні лідери не навчаться ділитися владою і не припинять мародерствувати.

Але, перебуваючи тут, мимоволі замислюєшся про те, чи не занадто Обама захопився своєю відстороненою позицією у Сирії та чи він міг недооцінити як ризики такої пасивності, так і можливості, які отримали б США, схиливши регіон на свій бік – причому без вторгнення. Спочатку я думав, що Обама прийняв правильне рішення щодо Сирії. Але сьогодні мільйони біженців, які рятуються з країни, плюс економічні мігранти з Африки дестабілізують Євросоюз.

ЄС – найважливіший стратегічний і економічний партнер США, а також другий великий центр демократичного капіталізму. Він збільшує силу США, і якщо він впаде, нам доведеться докладати набагато більше зусиль для захисту вільного світу.

Ми разом з ЄС повинні знайти спосіб створити безпечні зони в Сирії та Лівії, щоб зупинити хвилю біженців перш, ніж вона знищить Євросоюз. Історія не пробачить Обамі бездіяльності.

У той же час, Обамі надана можливість, якої не мав жодний американський президент до нього. На Близькому Сході самостійно виникли дві незміцнілі демократії. Перша – це Туніс, громадянські лідери якого отримали Нобелівську премію миру за написання найдемократичнішої конституції в регіоні. Але сьогодні зброя, терористи і біженці, які потрапляють у країну з Лівії, яку ми нерозважливо допустили, дестабілізують туніський експеримент.

Захід повинен надати Тунісу всю можливу економічну, технічну та військову допомогу. «Туніс – це демократія-стартап, - сказав мені колишній прем'єр-міністр країни, – вона невелика, але її значення для майбутнього регіону величезне. Я уявити собі не можу ніякої стабільності в регіоні, якщо Туніс не доб'ється успіху».

Інша самостійно народжена демократія  – це іракський Курдистан, де курди створили університет в американському стилі, а зовсім нещодавно відкрили і другий. Але в маленькому Курдистані зараз приймають 1,8 млн біженців з інших регіонів Іраку і Сирії, а через низькі ціни на нафту країна перебуває на межі банкрутства.

Курдська влада, яка дозволяла працювати сильній опозиції і вільній пресі, тепер робить крок назад: президент Массуд Барзані відмовився йти з влади після закінчення строку, а корупція процвітає всюди. Курдська демократичний експеримент висить на волосинці. Щоб Курдистан залишився демократичним, потрібно більше допомоги від США.

Курдистан і Туніс – це наша втілена мрія: демократії, що виникли самостійно, і які можуть стати прикладом для інших країн регіону. Але їм потрібна допомога. На жаль, Обама так стурбований тим, щоб не перетворитися в Джорджа Буша-молодшого на Близькому Сході, що він забув, як бути Бараком Обамою і залишити по собі унікальну спадщину, заклавши в регіоні основи демократії – нікуди не втручаючись.

Переклад НВ

Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Томаса Фрідмана. Републікування повної версії тексту заборонене.

Оригінал

Більше точок зору тут


Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.
ПІДПИШІТЬСЯ НА РОЗСИЛКУ ПОГЛЯДIВ   Погляди   ТА ЧИТАЙТЕ ТЕКСТИ ОБРАНИХ АВТОРІВ КОЖНОГО ВЕЧОРА О 21:00
     

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.